У Кропивницькому молодята вразили танцем: наречений кружляв на інвалідному візку (ВІДЕО)

0
9076
кількість переглядів

Танець кропивничан Дарини та Юрія Казнадій, які стали на рушник минулого тижня, буквально підірвав мережу. Відео переглянули і вподобали тисячі користувачів. А все тому, що наречена кружляла навколо коханого, а той граційно танцював на… візку. Ніжність і любов, які випромінювала ця особлива пара, вразили у саме серце. Історією кохання молодята поділилися з «КП».

Юра і Даша познайомилися десять років тому, коли хлопець після страшної дорожньо-транспортної пригоди вже був в інвалідному візку.

– Мені тоді було лише п’ятнадцять. Подруга запропонувала провідати хорошого хлопця, який потрапив в аварію. Я погодилася і ми пішли до Юри в гості. Так і познайомилися, – пригадує Даша історію першої зустрічі.

Да что мы знаем о любви?Сегодня меня переполняли эмоции.Позже я расскажу Вам историю, а сейчас покажу первый танец

Опубліковано Daria Zheliba 20 квітня 2018 р.

Тоді, каже співрозмовниця «КП», навіть не думала, що між ними можуть бути якісь почуття. Ще кілька разів навідувала хлопця, а потім їхні життєві дороги розійшлися на довгі шість років аж до нового побачення, яке й перевернуло світ обох. На той час Даша вже мала малого синочка Кирилка. У Юри теж не склалися стосунки з дівчиною.

– У 2007 році я потрапив в аварію, у результаті – зламані два шийні хребці, півроку в лікарні в Києві і візок… Коли повернувся додому, моя знайома разом із подругою Дашою прийшла провідати. Потім Даша сама приходила кілька разів, а далі не бачилися шість років. Я жив своїм життям, аж поки, повертаючись із прогулянки, випадково біля магазину не зустрів її. Одразу навіть не впізнав, але вона мене побачила і зраділа, обійняла, стала розпитувати як я. Ось тоді в один момент зрозумів, що це моя половинка, – ділиться Юра.

З того часу жодного дня закохані не розлучалися, разом ходили на прогулянки, розмовляли і мріяли. Щоправда недовго. Бо вже за два тижні Юра запропонував Даші з сином переїхати у його будинок і жити разом. Так непомітно, наче один день, спливло чотири роки спільного життя. Звісно закохані мріяли про весілля, але кожен мав свій погляд на цю подію. Даша хотіла тихо розписатися без гучного святкування, а Юра – бачити кохану у білій сукні і фаті з гостями і щедрим застіллям, але на цю подію треба було підзбирати грошей. Плани молодят відкоригувало диво.

– Даша повідомила мені дуже радісну звістку – у нас народиться малюк, – продовжує новоспечений чоловік. – Але була непевна, каже, піду на консультацію з лікарем. Вона – в лікарню, а я – в ювелірний магазин за каблучкою. Повернулася додому і підтвердила: таки при надії. Тоді я їй запропонував стати моєю дружиною.

– Я не хотіла гучного весілля, думала тихо розпишемося і все. Але коли Юра дізнався, що у нас буде маля, сказав – це раз на все життя, тому весіллю бути. Він дуже хотів запросити усю рідню, показати, що він щасливий. Я не могла йому в цьому заперечити, – зізнається Даша і додає, відчуває себе найщасливішою жінкою у світі. – Я і до цього була щасливою разом із Юрою, але зараз це відчуття особливе, бо маю особливий статус – дружини.

Молодята кажуть, обоє відразу відчули спорідненість душ.

– Як тільки побачив Дашу, одразу відчув, що вона до мене небайдужа. Вона надзвичайно турботлива, я серцем знав, що вона моя, – каже Юра.

Такі ж почуття охопили і дівчину.

– Не можу сказати, що люблю Юру за щось. Я просто його люб­лю і все. Він дуже добрий, чуйний, турботливий… Не можу пояснити усі почуття, які мене переповнюють, – говорить Даша і додає, нині мріють про весільну подорож. – Звісно хочемо поїхати у медову відпустку, але відкладемо її до літа.

Утім молодят об’єднує ще одна спільна мрія. Юра певен, що обов’язково ходитиме. Дружина вірить у його силу духу, а разом – що любов зцілить і поставить чоловіка на ноги.

– Після аварії мене прооперували. Кіровоградські лікарі не давали ніяких прогнозів. Проте в столиці фахівці сказали, що шанси є, і я в це повірив. Жодного дня не падав духом і займався, щоб стати на ноги, – вірить Юра і додає, у зв’язку з весільними клопотами трохи менше приділяє часу реабілітації, проте повернеться до занять зі ще більшим завзяттям, адже тепер йому треба піклуватися про свою родину.

«КП» приєднується до вітань молодятам і бажає їм довгого щасливого життя, а ще багато діток, із якими тато ганятиме у футбол.

Любов Попович, КП, фото: Дарія Желіба, Ігор Філіпенко