Телебачення, не йди з Кіровоградщини!

Пов'язано це з переходом країни на цифровий формат трансляції сигналу каналів

590
кількість переглядів

Геннадій Рибченков, «Україна-Центр»

Що для нас є головним джерелом інформації? Телевізор, як не крути. За результатами весняного соціологічного опитування, в обласному центрі ТБ довіряють майже 79 відсотків людей. Що вже говорити про села, де про якісь там інтернети тільки чули щось, а газет виписують усе менше? Там телевізор – це все. Але вже цього літа чимала частина Кіровоградської області може залишитися не лише без місцевого телебачення, а взагалі без будь-якого. З 31 липня у нас почнуть відключати аналогове мовлення.

Пов’язано це з переходом країни на цифровий формат трансляції сигналу каналів. Поки діє паралельно з ним так званий аналоговий формат. У чому різниця між ними? Не вдаючись у технічні подробиці, скажемо просто – якість. Цифровий сигнал не знає спотворень. Ще він захищений від стороннього втручання: ніхто вам замість улюбленого каналу з мультфільмами не поставить щось інше. Якщо ви думаєте, що це фантастика, то ви помиляєтеся. У так званій ДНР на частотах наших відомих каналів віщають сепаратистські «Оплот ТВ», «Новоросія ТВ» та інші.

Чому можуть позбутися «картинки» люди? Справа в тому, що й сьогодні, при ще чинному аналоговому сигналі, далеко не скрізь в області можна дивитися телевізор завдяки звичайній антені. Вежі покривають сигналом приблизно 80 відсотків території нашої області, при цьому (парадокси поширення сигналу) частина Полтавської області може дивитися наш канал «Кіровоград», а в деяких своїх районах його не видно. Так ось, після введення повністю цифрового мовлення кількість людей, які можуть спокійно дивитися телевізор, ще скоротиться, можливо, до 60 відсотків, вважає менеджер філії ПАТ НСТУ «Кіровоградська регіональна дирекція» Олена Роміцина (по-простому – головний телевізійник області). «Західні райони області в першу чергу постраждають при відключенні від аналогового мовлення», – повідомила вона агентству CBN.

У Кіровоградській області ситуація не критична, звичайно ж. У західних областях України, де Карпати, взагалі половина людей як була, так і буде без звичного телебачення. Тому там на кожному будинку супутникові тарілки гронами. Це чекає і наші сільські райони?

На сьогодні є точні дані (ну цифрове ж усе-таки) покриття територій області цифровим сигналом. Ретранслятор в обласному центрі поширює сигнал у радіусі 65 кілометрів. Передавач в Олександрії – на 45. Новоархангельський на 40 кілометрів навколо дає картинку. Новоукраїнка та Устинівка – по 35 кілометрів, Новомиргород – на 25. На карті поширення сигналу видно, що Голованівський, Благовіщенський, Гайворонський із західного боку і Долинський район зі східного залишаться без телебачення.

І що тепер? «До побачення, телебачення?» Ні, звичайно. Але…

По-перше, треба розуміти, що кімнатні антени і цифрове телебачення – речі слабо сумісні. Зовнішня антена в рази поліпшить якість прийому сигналу (це для районів, що потрапляють в радіус дії «цифра-ТВ»). Антена повинна бути розташована максимально високо. Якщо від антени до телевізора більше 15 метрів, то непогано б задіяти ще й підсилювач сигналу, це недорого, коштує від 20 гривень. Це для старих, ще радянських антен, у всіх сучасних, які продаються, він вбудований за замовчуванням.

Ой, мало не забув – тюнер Т2 обов’язковий. Багатьом їх видають безкоштовно, але якщо ви не підпадаєте під категорію тих, кому їх видають, то приготуйте гривень так 350.

Варто покрутити антену. Так, у XXI столітті це теж працює. Є так званий ефект федінга. Не будемо вдаватися в подробиці, що це. Але просто нахилена в потрібний бік на кілька сантиметрів або зовсім зрушена на метр антена може посилити сигнал мало не вдвічі!

Є погані новини для тих, у кого будинок покритий металочерепицею або покрівельним залізом. На жаль, ці покриття практично «вбивають» сигнал. Виносьте антену на найближче дерево.

Ще антену непогано б заземлити на випадок блискавок.

Ось, скажете, навіщо все це треба було? Ну, хоча б заради того, щоб каналів стало в багато разів більше. Автор неодноразово спостерігав навіть у нормальних райцентрах, як на хороший імпортний телевізор з нормальною антеною приймалися два – три канали. З цифрою буде гарантовано 32.

Ну а що робити жителям тих районів, які просто не потрапляють в зону поширення цифрового сигналу? На жаль, нічого нового, кажуть фахівці. Тільки «тарілка», тільки супутникове телебачення. Більшість людей у населених пунктах, де погано з простим телебаченням було і раніше, давно мають «тарілки». У кого ще немає – підключення і покупка обладнання, наприклад, у Голованівську обійдеться не набагато більше тисячі гривень. Якщо немає цих грошей, залишається чекати, коли поставлять нові вежі-ретранслятори ближче до вашого будинку. Екзотичні варіанти типу інтернет-телебачення в селах не будемо розглядати.



LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here