У Кропивницькому через авторські права на музику подали до суду на кафе

Українська ліга авторських і суміжних прав вимагає сплатити роялті

1802
кількість переглядів

Як виявилося, кропивницькі розважальні заклади не завжди платять за використання в комерційних цілях музичних творів.

Українська ліга авторських і суміжних прав (УЛАСП) – організація колективного управління, діяльністю якої є надання дозволів на виконання музичних творів у закладах громадського харчування, торгівлі, обслуговування, розваг, тощо; збір і розподіл між правовласниками передбаченої законодавством України винагороди за використання музичних творів. Статус організації колективного управління підтверджено Свідоцтвом № 19/2011 від 24 січня 2011 року, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява від Української ліги авторських і суміжних прав (УЛАСП) до підприємиці Олени Августової про стягнення 19 948,48 гривні. Августова є власницею закладу «Стейк-хауз». А сутність претензій до неї полягає в тому, що на території кафе лунали і лунають зараз пісні українських виконавців без їхнього відома та без відповідної сплати авторських прав. Саме тому співробітник відділу моніторингу та фіксації правопорушень у сфері авторських та суміжних прав УЛАСП Вікторія Барбаренко зафіксувала цей факт, що й стало приводом до звернення до суду.

CBN поспілкувався з Вікторією Барбаренко.

– Чи існували раніше на території нашої області позови до підприємств з питань інтелектуальної власності?

– Звичайно, такі позови були. Частина з них вже розглянуті у суді (про несплату винагороди користувачем відповідно до умов ліцензійного договору), номер справи, на жаль, не пам’ятаю, а ось деякі заклади назвати можу: кафе «Селена», «Фенікс» та інші. Відповідні рішення суду змусили власників виплатити користувачами на користь УЛАСПу визначеної у позові суми. З того часу у цих закладів проблем і використанням інтелектуальної власності не було.

– Яким чином ви дізналися про порушення прав саме у «Стейк-хаузі»?

– Ми постійно проводимо моніторінг закладів громадського харчування, і «Стейк-хауз» – не єдиний заклад, де зафіксували неправомірне використання об’єктів інтелектуальної власності (музичних творів), такі правопорушення фіксуються всюди в закладах, де музика лунає незаконно, тобто у власників немає права на публічне програвання музичних творів. Таке право надається або безпосередньо автором, або організація колективного управління (ОКУ), яка захищає інтереси авторів та виконавців.

Саме в цьому закладі було проведено бесіду з керівником, попереджено про відповідальність за таке неправомірне використання, після чого ФОП Августова вирішила укласти з УЛАСПом договір.

Отже, ліцензійний договір підписано, музика лунає на законних підставах, але… Чомусь про виплату роялті підприємець забула, і як наслідок – позовна заява від УЛАСПу.

– Чи відстежується ситуація в інших закладах харчування?

– Як я вже казала, ми моніторимо заклади. Якщо фіксуємо порушення законодавства, то спочатку проводиться інформаційна бесіда, роз’яснення щодо норм чинного законодавства у сфері захисту авторських та суміжних прав. Далі – якщо підприємець (а таких вистачає) не вважає за потрібне дотримуватись законодавства, проводиться фіксація незаконного використання об’єктів інтелектуальної власності і, знову ж таки, доводиться до відома підприємця зафіксоване правопорушення, щоб надати йому змогу урегулювати це питання шляхом укладення договору.

– Чи можливе мирне вирішення проблеми (без суду) у разі порушення прав? Чи були такі випадки?

– Так, можливе. І такі випадки були, звичайно. Не доводити справу до суду просто: по-перше, користувач може сплатити заборгованість за договором, якщо такий договір є. По-друге, якщо договору все ж таки не було, а правопорушення зафіксовано, то найбільш оптимальним би було укласти ліцензійний договір, сплачувати роялті і спокійно ставити музику в кафешці чи ресторанчику.

– Як зазвичай реагують порушники на претензії до них?

– Зазвичай – негативно: найчастіше лунають приблизно такі слова: «Чому я повинен сплачувати за музику?», «Скоро за повітря сплачувати доведеться?» тощо. Навіть погрози були… Але все ж таки у більшості закладів громадського харчування на території нашого міста є договір з ОКУ щодо публічного сповіщення музичних творів, і це приємно, що підприємці працюють у рамках законодавства, що сплачують роялті, надають звіти про використані об’єкти авторських та суміжних прав.

– Яким чином треба діяти власникам закладів громадського харчування, торгівлі, обслуговування, розваг тощо, щоб уникнути судових позовів?

– Ну, тут уже все зрозуміло. Відкриваєш заклад, де плануєш включати приємну музику (а музика, – і це науково доведено, – сприяє розвитку бізнесу), чи то кав’ярню, чи магазин, чи фітнес-клуб, то уклади договір з ОКУ, сплачуй винагороду авторам і виконавцям тих творів, що лунають у твоєму закладі, надавай звіти і все.

Після цієї розмови ми зв’язалися з Оленою Августовою, яка у телефонній розмові повідомила, що вже почала сплачувати кошти та до початку судових слухань планує повністю розрахуватися.

Олексій Гора, CBN

Приєднуйтеся до нас у Facebook, читайте в Telegram, Viber і Twitter.