Роман Безсмертний у Кропивницькому: «Будь-яке голосування – це ціннісний вибір»

Цього тижня політик завітав до Кропивницького

608
кількість переглядів

На початку 2018 року в одному з інтерв’ю український політик і дипломат Роман Безсмертний висловив думку, що наступним президентом України буде хтось відмінний від тих політиків, які сьогодні на слуху – як сталося у Франції з Макроном. У травні Безсмертний оголосив про свій намір балотуватися в президенти, бо «втомився підносити патрони тим, хто не вміє стріляти».

Цього тижня політик завітав до Кропивницького. Завітав, щоб почути думку людей про те, якої ми хочемо України. Адже лише спільна відповідь на це запитання, на переконання Безсмертного, здатна консолідувати українців.

Він провів низку зустрічей, дав кілька інтерв’ю. До уваги читачів CBN – тези з виступів Романа Безсмертного в Кропивницькому.

Про війну

Ключовою проблемою, яка визнається всіма українцями і яку треба подолати, – це війна. Вона несе з собою горе, смерть, трагедію. Але війна водночас нас робить чистішими, чеснішими, і, насправді, дає колосальний шанс. Вона дає можливість створити сильну армію, побудувати військово-промисловий комплекс, відродити оборонне замовлення і масу підприємств не тільки військово-промислового комплексу, дати людям роботу.

Проте залишаються запитання: чому на п’ятому році війни немає свого патронного заводу? Чому жоден з 11 продемонстрованих видів бронетехніки не поставлений на серійне виробництво? Чому армія досі користується допомогою волонтерів?

Ще в мінському процесі я доповідав про концепцію безпечної реінтеграції, суть якої складається з трьох головних компонентів. Перший – діалог з Кремлем. Очевидно, що нам треба відходити від малорезультативної багатосторонньої домовленості до двосторонньої. Відсутність такого діалогу сьогодні дозволяє політикам спекулювати на темі війни.

Друга частина – діалог з мирним населенням на окупованих територіях. Це надважлива річ, тому що від них буде залежати хід реінтеграції.

Там лише 46 тисяч бойовиків під зброєю. А три мільйони – це мирне населення, яке стало заручниками того, що відбувається. Із цих трьох мільйонів більше двох третин – люди пенсійного віку, яким просто нема куди виїхати, бо у держави немає ні програм переселення, ні програм для біженців.

І третє – завжди треба пам’ятати: якщо війна почалася, за спиною повинна стояти боєздатна армія.

Ця війна так просто не припиниться. Це не просто конфлікт між Україною та Росією. Це – міжцивілізаційний конфлікт, який має потенціал до розростання на всю Європу, а отже і на світ.

Про корупцію

Три роки тому влада створила органи, які мають подолати корупцію. Але вони влаштували між собою «змагання», і сталося так: у Генеральної прокуратури вже немає повноважень, а в цих ще немає. Хотіли побороти корупцію, а зробили для неї сприятливий ґрунт.

Як це подолати? Боротися з наслідками і не створювати підстав, перша з яких – концентрація бюджетних коштів в руках центральних чиновників. Досвід показує: чим більше гроші розподілені в державі, тим менша провокація корупційних дій. Це довів 2005 рік, коли закупівлю медичного обладнання і ліків спочатку передали в регіони, а потім – на міські управління. Зараз знову все об’єднане в один фонд.

Деконцентрація коштів, деконцентрація повноважень – боротьба з причинами корупції. Але це не означає, що не треба боротися з наслідками.

Очевидно, що в питаннях боротьби з корупцією буди допущені не тільки помилки, а й серйозні прорахунки.

Про суди

Я не вірю у мужність судді Антикорупційного суду судити політика, президента, міністра, депутата. Я знаю цю систему. Завжди треба пам’ятати: диплом з красивою назвою – це ще не знання. Знання – це ще не досвід. Досвід – це ще не мужність зробити так.

Для мене тема суду і правосуддя – ключова. Бо перед тим, як робити будь-які кроки – грати в футбол чи займатися економікою, – треба розуміти: якщо відсутня інстанція, яка в кінці-кінців розсудить, ти нічого не зможеш зробити. Має бути інстанція-фундамент, основа, як хребет у тілі людини.

Про цивілізований ринок землі

Я категорично наполягаю на необхідності запровадження в Україні цивілізованого ринку, а точніше, цивілізованого обігу землі. Тому що обіг – це не тільки ринок, це і спадок, і обмін, і дарування тощо. Від цього виграють і землевласники, і ті, хто на землі працює.

Аля я не вірю в здатність держави зробити цей крок. І самі люди не вірять. Що робити? Передати частину повноважень держави профільним організаціям на кшталт Асоціації фермерів, які візьмуть управління цим процесом на себе. Ніякого монополізму, повинна бути конкуренція.

Не можна допустити створення великих латифундій і концентрації землі в руках декількох монополістів – це буде катастрофа для села, і для країни.

Про бюджет

Трильйон доходу бюджету: 400 мільярдів – борги, 280 мільярдів – армія, 180 мільярдів – медицина, дотація Пенсійному фонду – 90 мільярдів, решта – на все інше. Це швах. При такій ситуації я би на місці уряду йшов на технічний дефолт, під цей технічний дефолт брав би ресурс, частину реструктуризував, частину списав. Ми сьогодні прикриваємо Європу від вторгнення, це мають розуміти і піти нам на зустріч, а не вбивати боргами. Так треба ставити питання, та у владних кабінетах його ніхто не ставить.

Щоб покрити всі видатки, треба мати ріст ВВП мінімум сім відсотків. В уряді планують три. Потреба економіки України для росту в сім відсотків складає приблизно 800 мільярдів річних інвестицій. Внутрішній потенціал – 360 – 380 мільярдів, для отримання решти треба створювати мотив для зовнішніх інвестицій.

Про віру і церкву

Коли в країні забули 10 заповідей будівника комунізму і не вивчили 10 заповідей Христа, то з’явився бур’ян, який сьогодні країною керує. Ми християни, і нам треба сьогодні повернути в душу християнські цінності.

Томос – це не тільки шанс для України. Україна сьогодні унікальна тим, що тут є і православна церква, і греко-католицька. Тому це шанс подолати вселенський розкол християнства. Я би казав, що українці можуть об’єднати християнство всього світу.

Треба розуміти вислів «російська православна церква», бо якщо «російська», то не православна, якщо «російська православна», то не церква.

Коли ви дивитесь на священника, дивіться уважно. Бо під рясою може бути бізнесмен чи кагебешник у погонах. Вірити треба у Всевишнього, церкву сприймати як ідею, а не як приміщення. Тоді все буде гаразд.

Про Конституцію і перезаснування державних інститутів

Якщо погортати Конституцію, то там менше третини тексту займають права людини, а більше двох третин присвячені системі державної влади. Позиція має бути така: 90 відсотків – права людини. Що ж стосується механізмів, за якими права реалізуються, їх можна розписувати і в законах. Україна весь час трансформується, це означає, що законодавством треба цю систему весь час змінювати, щоб вона працювала на користь людини. Але Конституційний комплекс прав людини має бути фундаментом.

Очевидно, що для перезаснування держави потрібна нова Конституція. І поки ця Конституція і нова модель держави будуть впроваджуватися – буде тривати перехідний період, який я оцінюю у три роки. Внормувати цей перехідний період необхідно узгодженим із суспільством Конституційним Актом.

Якщо перезаснування держави не відбудеться у такий спосіб, то зростаюча напруга між суспільством і державою приведе країну до нової революції.

Про політику

Дратує те, що українська політика перетворилася на шоу, і перестала бути мистецтвом управління державою, розв’язання проблем. Тобто політика перестала відігравати ту роль, яку вона завжди відігравала. Чому так сталося? Відійшли ті, хто ніс у собі цінності, з якими ми жили. Зникли цінності – політика перестала їх реалізовувати. Далі зник політичний істеблішмент. З’явилася сірість, яка апелює до солодких обіцянок, популізму, брехні і так далі.

Ми розгубили одні цінності й не набули християнських. Це створило ту складну ситуацію, з якою ми не знаємо, як справитись. Насправді все просто. Звертатися треба до цінностей. Тому будь-яке голосування – це ціннісний вибір.

CBN

Приєднуйтеся до нас у Facebook, читайте в Telegram, Viber і Twitter.