У Кропивницькому після декомунізації хочуть почати депушкінізацію

Все почалося з проекту рішення міської ради Кропивницького

1261
кількість переглядів

Олена Нікітіна, «Україна-Центр»

Наступного року наша легендарна сьома школа святкуватиме 120-річчя. Всю свою історію вона носила ім’я Олександра Сергійовича Пушкіна. Унікальна архітектурна будова була закладена в Єлисаветграді в 1899 році до сторіччя поета і спочатку називалася міським народним училищем імені Пушкіна. Кілька разів змінювався статус навчального закладу, але ніхто не зазіхав на його ім’я. Тепер зазіхнули.

Все почалося з проекту рішення міської ради Кропивницького, згідно з яким школа I-III ступенів №7 повинна стати гімназією. У ній не буде старших класів (не набирається достатня для цього кількість учнів), але ім’я Пушкіна зберігається. Так думали педколектив, батьки, діти, поки слово «Пушкін» не потрапило в поле зору активного декомунізатора Ігоря Козуба. Далі – звичайна для активіста схема: ініціатива була озвучена на засіданні громадської ради при міськвиконкомі. Там відбулося словесне лінчування тих, хто був проти вилучення з назви школи імені поета, і прийнято рішення провести в школі громадські слухання і підтримати думку більшості.

На слухання, які відбулися в сьомій школі, зібралося понад 70 осіб. Проти збереження імені Пушкіна було троє: Козуб, його мовчазний молодий помічник і директор 30 школи Наталя Вельгун. Серед їхніх аргументів було таке: Пушкін – «потужний російський маркер», в одному зі своїх віршів оспівав окупацію Росією Польщі, поет – «російський шовініст і імперець», Київ назвав немічним, ім’я Пушкіна – підтвердження того, що Україна була окупована Російською імперією, вивчати творчість можна, але від імені варто відмовитися, і т. д., і т. п.

Вчителі та батьки озвучували свої аргументи: Міністерство освіти і науки України не заборонило вивчення творчості Пушкіна в школі. Його перекладені на українську мову твори читають і вчать напам’ять у п’ятому і дев’ятому класах, і вони є в підручниках. Ім’я поета не підпадає під вимоги закону про декомунізацію. Вчителі зв’язалися з випускниками школи, які перебувають в зоні АТО, і вони проти перейменування.

Підтримав не згодних з перейменуванням і Володимир Фундовний, який очолює незалежну профспілку працівників освіти. В результаті абсолютною більшістю голосів було підтримано рішення громадських слухань вимагати від міськради не вилучати з назви гімназії ім’я Пушкіна.

І скажіть: що це було? Чи не загралися ті хлопці, що призначили себе найпатріотичнішими патріотами? Мама першокласника на слуханнях помітила: ніхто не може заборонити читати дітям і внукам на ніч казки Пушкіна. Відмовитися від імені, а потім спалити книги? І дійсно, до комуністів поет жодного відношення не має. І його ім’ям школа була названа не в минулому році, а при закладці першого каменю у фундамент. А це історія, яку мудрі люди радять не переписувати.

У розпал обговорення і суперечок Козуб попросив присутніх назвати хоч одну країну світу, де стоїть пам’ятник Пушкіну, крім колишніх радянських республік. Відповідь легко знаходиться в Інтернеті: «Погруддя і статуї поета можна побачити в більш ніж сорока країнах». І ще: в 1887-му у Варшаві, на Єрусалимській алеї, був встановлений фасадний пам’ятник Олександру Пушкіну та Адаму Міцкевичу. Під бюстами напис: «У пам’ять дружби двох великих поетів»…