Vivienne Mort у Кропивницькому: «Досвід» розлуки, самотності й смерті

Vivienne Mort належить до категорії так званих інді-виконавців

676
кількість переглядів
Фото Павла Волошина, «УЦ»

Вікторія Барбанова, «Україна-Центр»

У неділю в залі Кіровоградської обласної філармонії відбувся заключний концерт всеукраїнського туру інді-гурту Vivienne Mort. Артисти презентували «Досвід» – п’ятий за рахунком альбом.

«Це найкращий заключний концерт, про який ми тільки могли мріяти», – зізналася солістка гурту Дана Заюшкіна наприкінці виступу, перед тим, як покинути сцену. Але одразу їй це не вдалося – глядачі тричі викликали виконавців на «біс». Виступ справді був надзвичайно професійний і якісний, і звук, і світло були на високому рівні. Сама Дана, хоч і наполягала на відсутності в себе харизми й артистизму, на сцені поводилася цілком органічно й навіть театрально, застигаючи, мов статуя, у найнапруженіші моменти або несподівано замовкаючи. Нам було цікаво поспілкуватися з Даною й дізнатися, наприклад, чому в репертуарі гурту фактично немає жодної веселої пісні, але не склалося. Тематика пісень Vivienne Mort цілком виправдовує зміст назви групи – як пояснила Дана глядачам у залі, цей вислів означає «життя переходить у смерть». «Я не можу прийняти жодну з доктрин – ані раю й пекла, ані реінкарнації, оскільки жодній із них не змогла знайти доказів. Тому для мене життя закінчується смертю, і людей, навіть найближчих і найдорожчих одне для одного, чекає розлука. Життя кінечне, тому кожен день, який воно нам подарувало, безцінний», - вважає співачка.

Мабуть, такий світогляд і є джерелом натхнення для неї, адже пісні, які вона пише й виконує, торкаються переважно трьох великих явищ – любові, самотності й смерті. «Досвід» теж був саме про них. На відміну від попередніх альбомів Vivienne Mort, на цей явно вплинуло перебування Дани в Індії в рамках роботи над фільмом, назву якого співачка не побажала розкрити. «Пісня “Досвід” не була написана спеціально для альбому, – розказала вона. - Я написала її, коли працювала над саундтреком до фільму спільного виробництва України й Індії. Пісня існує у двох варіаціях – з оригінальним українським текстом і перекладена на мову хінді. Цей фільм – про історію одного будинку, у сюжеті описується проміжок часу приблизно в 60 років. За задумом, пісню співають самі стіни будинку».

Vivienne Mort належить до категорії так званих інді-виконавців (від англійського слова independent – «незалежний»). Це означає, що в шоу-бізнесі гурт або співак просуває себе сам, без участі продюсерів. Цей шлях може бути різним, але однозначно не є легким. Група Vivienne Mort існує більш ніж 7 років, просуваючи свою творчість переважно через мережу Інтернет і виступаючи в клубах. Загалом, їхня рання музика краще слухається саме в камерному середовищі клубу, хоча на філармонійній сцені Кропивницького акустичні версії цих пісень, виконані лише на клавішах, теж звучали цілком органічно. Жанр, у якому грають музиканти, визначають як рок, але у Vivienne Mort немає найголовнішого рок-інструменту – гітари. Її успішно заміняють ударні й клавішні партії.

Тур «Досвід» – перше велике повноцінне турне, що охоплює не клубні приміщення й не фестивальні локації, а великі зали українських міст. У Кропивницькому виявилося багато шанувальників Vivienne Mort, причому досить велика частина тих, хто прийшов на концерт, купивши квитки, вже бачили Дану й компанію наживо минулого року – на фестивалі «Кропивницький 2017». Тоді Vivienne Mort відмітились своєрідною манерою виконання пісень, а ще величезним небажанням спілкуватися з представниками ЗМІ. Тим не менш, про наше місто Дана говорила досить приємні речі й часто дякувала кропивницьким глядачам за щирий прийом. Насправді дякувати було за що – Кропивницький досить одностайно підспівував навіть новим пісням з альбому «Досвід», не кажучи вже про «Сліди маленьких рук», «Голубку» чи «Іній» (з цією піснею Vivienne Mort брали участь у відборі на «Євробачення – 2017»). Тож усі були задоволені презентованим «Досвідом». З іншого боку, на особисту думку автора, тематика й стиль виконання пісень у Vivienne Mort дещо одноманітні й у великих дозах навівають забагато туги. Віддаю належне Дані як авторці текстів – це дійсно якісна лірика, якої раніше на національній естраді чомусь було надзвичайно мало. Але хотілося б почути трохи більше світлого досвіду. Життя – воно ж не лише про самотність, розлуку та смерть.