Кому довіряють і не довіряють жителі Кіровоградщини: результати соцопитування

Учасники опитування визначилися з трійкою потенційних кандидатів у президенти

415
кількість переглядів
Фото Григорія Зуба

Олена Ярова

Опитування проводилося з 12 по 30 листопада. Участь у ньому взяли шість сотень респондентів. Стандартна похибка вибірки становить +/- 4,2%.

Центральноукраїнська соціологічна лабораторія презентувала свіже дослідження громадської думки жителів Кіровоградщини. Згідно з ним, найбільше люди довіряють місцевій владі, армії і церкві. Учасники опитування визначилися з трійкою потенційних кандидатів у президенти. Рейтинг чинного – Петра Порошенка – має виражену тенденцію до росту.

– Ми бачимо, що трійку кандидатів на президентський пост сформували ті, хто найактивніше присутній у різних соціологічних викладках, – Тимошенко, Порошенко і Зеленський, – коментує результати опитування політолог Руслан Стадніченко. – Якщо реально оцінювати можливості кандидатів, до другого туру увійдуть Тимошенко і Порошенко. Мій особистий прогноз щодо рейтингу Зеленського, сьогодні він піковий і зумовлений активністю ймовірного кандидата у медіа. При цьому ми бачимо, що рівень довіри до чинного президента має виражені тенденції до росту.

Керівник «Центральноукраїнської соціологічної лабораторії» Едуард Клюєнко зауважує, портрети виборців потенційних кандидатів помітно різняться.

– Коли ми говоримо про Юлію Тимошенко – це традиційно жіночий електорат. Це здебільшого виборці віком 50 років і старші. Ті, хто має середній і нижче рівень доходів. Це також російськомовні люди, які прихильно ставляться до Митного союзу з Росією, – аналізує кандидат соціологічних наук. – Петру Порошенку за останні півроку вдалося залучити на свою підтримку значну частину націоналістичного електорату. Його підтримує молодь, яка користується безвізом. Також серед його електорату малий і частково середній бізнес. Це люди україномовні, орієнтовані на НАТО і Євросоюз. За нього також голосуватимуть православні Київського патріархату. У рівній мірі Порошенка підтримують чоловіки і жінки. Електорат Зеленського в основному сільський, із невисоким рівнем освіти. Це люди, які є активними телеглядачами, причому тих телеканалів, де він активно виступає. У Тимошенко, наприклад, більша частина прихильників – це читачі газет, у Порошенка – користувачі соцмереж…

Політолог Руслан Стадніченко додає, ріст рейтингу чинного президента обумовлений цілою низкою причин, у тому числі довірою до його представників на місцях.

– За словами кандидатів мають стояти конкретні програми і стратегії. У випадку Петра Порошенка – це виконана обіцянка безвізу, об’єднавчі процеси навколо церкви, і насамперед Томос, це успішна міжнародна політика, високий рівень довіри до представників команди президента на місцях. Маються на увазі голови обласних адміністрацій і районних, – пояснює експерт.

Згідно з результатами опитування, найбільше жителі області виказують довіру голові облдержадміністрації Сергію Кузьменку – майже 30%, а також районним керівникам – у сукупності понад 60%.

– Чим далі від Києва і ближче до села, тим вищий рівень довіри до місцевої влади, – констатує соціолог Едуард Клюєнко. – Це спричинено наступними чинниками: регулярною комунікацією представників місцевої влади з громадою, ефективним втіленням реформи децентралізації, успішною реалізацією важливих проектів із розвитку медицини, у тому числі регіональної ініціативи голови облдержадміністрації Сергія Кузьменка «Здоров’я наших дітей», ремонту доріг…

Разом із тим високий рівень довіри мають армія – майже 32%, церква – 42% і поліція – понад 26%.

Серед проблем жителі Кіровоградщини називають високі ціни, безробіття, тарифи на житлово-комунальні послуги, низькі зарплати і пенсії, а також війну.

– Питання тарифів – це сезонна позиція і традиційно найбільш гостро питання постає взимку – не менше 20% опитаних озвучують як основну проблему. При цьому, ми бачимо, менш критичною сьогодні стала така проблема, як ремонт доріг – восьме місце у рейтингу, – зауважує керівник «Центральноукраїнської соціологічної лабораторії».

Однак близько 70% учасників опитування не змогли відповісти, які першочергові кроки має зробити влада для покращення ситуації в області. Таку позицію експерти пояснюють небажанням людей брати участь у розвитку громадянського суспільства і впливати на ті чи інші процеси.

– Те, що маємо сьогодні, це ще залишок радянської звички, коли хтось повинен вирішувати проблеми, але тільки не я сам, – коментує Едуард Клюєнко.

– Але водночас ми маємо гарні приклади реформи децентралізації, коли громади об’єдналися і спільно вирішують свої проблеми, – додає політолог Руслан Стадніченко. – Як показує практика, люди можуть активізуватися ближче до виборів.