Мерія: земельна «шара» в Кропивницькому закінчується

В обласному центрі визначено 35 економіко-планувальних зон, згідно з якими визначається «місцевий» коефіцієнт

598
кількість переглядів
Картограф. Фото з сайту geodezist.info

Держава та самоврядування Кропивницького взялися за порядкування ринку міської землі, якою користується бізнес, та яка має давати дохід громаді. Частина підприємців у відповідь обурилася – мовляв, доведеться платити ушестеро більше незрозуміло чому.

Чиновники пояснюють: попри те, що міську землю давно роздали бізнесу, громада недоотримує кошти.

– Ми кажемо, що в нас немає ані квадратного метра вільної землі, – говорить заступник міського голови Олександр Мосін. – Але багато земельних ділянок їхні власники не використовують, на щось чекають і не показують у кадастровій карті. Ця земля, я так думаю, скоро з’явиться, ми побачимо користувача, і він сплатить уже, умовно, не «три копійки» в міський бюджет, а реальну ціну, еквіваленту місцезнаходженню. І це буде правильно.

Торік міська рада Кропивницького погодила нову нормативну грошову оцінку землі на рівні 445 гривень 92 копійки за квадратний метр. Востаннє вартість переглядалася у 2010 році. Розрахунки здійснила ліцензована організація і видала позитивний висновок державної експертизи. По суті, це сума, яку громада має виручити від найбільш ефективного використання квадратного метра землі за цільовим призначенням.

– За законом вартість землі має переглядатися раз на п’ять-сім років, саме це й зробили, – пояснює Мосін.

В обласному центрі визначено 35 економіко-планувальних зон, згідно з якими визначається «місцевий» коефіцієнт, а відтак залежить ціна. Максимальний коефіцієнт – 1,79 – у центральній частині міста, далі – менше, є й понижуючі коефіцієнти у санітарно-захисних зонах, там, де немає інженерних комунікацій.

Олександр Мосін констатує, це далеко не найвищі в Україні цифри, в інших містах коефіцієнт складає два з половиною, чотири, три з половиною, є й більше шести.

Другий коефіцієнт-множник, який залежить від цільового призначення ділянки, визначає Мінагрополітики. Максимальний для земель комерційного призначення – два з половиною, якщо це виробнича база – 0,7, якщо промисловість – 1 або 1,2.

Однак, згідно з наказом міністерства, якщо земельну ділянку не внесли до земельного кадастру, при нарахуванні застосовується коефіцієнт зі значенням 3 – щось на кшталт штрафу за неналежне оформлення. Це й стало «холодним душем» для частини тих, хто використовує міську землю, адже частини з цих ділянок у публічній карті взагалі немає.

– Навіть якщо б ми використовували стару нормативну грошову оцінку, цей коефіцієнт все одно б застосували, – зазначає керівник юридичного управління міської ради Марина Смаглюк. – Про зміни в законодавстві, які пов’язані з цими санкціями, управління земельних відносин суб’єктів землекористування попереджало ще в минулому році. Фактично ми дали півроку на те, щоб власники чи орендарі розробили технічну документацію і внесли свої ділянки до публічної кадастрової карти. Чому коефіцієнт 3? Бо земельна ділянка не знаходиться в публічній карті, ми її не бачимо, так само не бачить і Держгеокадастр.

Після оприлюднення ставки на землю, представники бізнесу розпочали свою маніпулятивну кампанію. У їхніх заявах звучало, чому нормативна грошова оцінка в Кропивницькому більша, ніж, наприклад, у Львові, де вона складає 423 гривні.

– У Львові, наприклад, розробляли цю оцінку в 2014 році, – зауважує Олександр Мосін. – Прийняли в 2016-му. З 2014 року було три індексації. Якщо помножити, буде 802,07 гривні за квадратний метр, а потім на цю цифру діють ще локальні коефіцієнти в залежності від розташування ділянки в місті так само, як у нас.

Для наочності чиновник наводить приклади по конкретних підприємствах в обласному центрі. Одне з них має сплатити за використання землі в 2019 році майже сорок мільйонів гривень – якраз через «штрафний» коефіцієнт, застосований через невнесення відомостей до кадастру.

– Ту нормативну правову оцінку, яку йому надали, я поділив на три і помножив на коефіцієнт цільового призначення земельної ділянки. Після розрахунків стало 15,8 мільйона, – констатує Олександр Мосін.

Чиновник також зазначає, що різниця між надходженнями плати за землю, податків і оренди, які закладалися фінансовим управлінням у міський бюджет в 2018-му та 2019-му вже з урахуванням всіх нововведень, склала лише 15%. У цифрах – 114 мільйонів гривень цьогоріч проти 100 мільйонів минулого року. Тобто, про підвищення плати в рази мова не йде.

Тим часом міський голова Андрій Райкович уже цього тижня доручив створити робочу групу з юристів, землевпорядників, представників інших виконавчих органів міської ради, які допоможуть підприємцям актуалізувати свої документи, щоб отримати адекватну грошову оцінку землі.

Андрій Трубачев, спеціально для CBN

Приєднуйтеся до нас у Facebook, читайте в Telegram, Viber і Twitter.