Жителька Кропивницького кілька років поспіль по місяцю голодує

802
кількість переглядів

Любов Попович, Олена Данилишин, «Кіровоградська правда»
Фото Ігоря Філіпенка

Наталії Остроуховій – 53. Втім на вигляд вона значно молодша. Сім років кропивничанка є веганом. Харчується лише овочами, фруктами і крупами. Три роки раз на рік голодує. Цьогоріч від їжі відмовлася на місяць. У період голодування п’є лише трав’яний відвар. На свій зріст – 179 сантиметрів Наталія важить 66 кілограмів. Дефіциту ваги не має. Жінка абсолютно здорова – раз на кілька місяців здає кров важкохворим людям. Чому вдається до голодування і яка філософія криється за таким рішенням, – жителька обласного центру розповіла «КП».

Наталія Остроухова категорично не визнає традиційну медицину. Каже, людина може сама собі зарадити… їжею. Точніше, голодом. Майже сім років вона – веган, тобто не їсть м’яса, і чотири роки – сироїд.

– Голодую протягом трьох років. Перший раз спробувала протриматися без їжі три дні, аби побачити, як себе почуватиму. Далі було сім днів, потім два тижні, три тижні, чотири і зараз я голодую 30 днів, – вражає співрозмовниця «КП».

Перед голодуванням повністю спустошує холодильник.

– Голодування – це тривалий період. Я утримуюся від їжі 30 днів. Виходжу з голодування, вживаючи тільки апельсиновий сік. Потім плавно починаю їсти апельсини з м’якоттю, – розповідає жінка і пояснює, цитрусові олужнюють організм. Вони не подразнюють слизову оболонку кишківника. – Організм у цей час очищується, самовідновлюється. Він у нас насправді дуже розумний. Йому треба просто давати можливість займатися собою і не заважати. До речі, сироїдінням виліковуються такі хвороби, як рак. У Голландії це визнали на офіційному рівні.

Наталія Остроухова наголошує, входити в голодування треба правильно, аби не зашкодити організму. Перед цим кілька днів слід виводити токсини. Для цього можна випивати склянку води зі столовою ложкою свіжого лимонного соку. На її думку, цей напій бореться з раковими клітинами, бо ті, мовляв, не люблять лужне середовище.

Жінка переконана, голодування йде їй на користь. Як доказ – наводить стан свого здоров’я. Наталія – донор уже багато років поспіль. Каже, обов’язково перед голодування і після необхідно зважуватися.

– Треба робити контрольне зважування на початку голодування і наприкінці. У мене різниця невелика, чесно кажу, бо виводити нічого. Мені просто подобається ось цей період легкості. Я просто літаю, – стверджує співрозмовниця «КП» і додає, здавалося б, людина нічого не їсть, а енергія її переповнює. Як приклад наводить довгі переходи людей пустелями, коли ті в дорогу брали тільки воду і фініки – цього було достатньо, аби не вмерти з голоду.

Жінка стверджує, голодувати можна різний період часу, навіть півроку, але собі такої планки не ставить.

– Я ніколи не ставлю собі таку планку. Зважаю на самопочуття. Буває таке, увійшла я в голод, а якісь обставини змушують відмовитися, бо треба кудись поїхати. Тоді переходжу на апельсини, п’ю воду з медом. Виходжу поступово, але в швидкому темпі, – ділиться співрозмовниця «КП».

Гастрономічному захопленню жінки нерідко під час обстеження дивуються лікарі.

– Прийшла до гінеколога перший раз, вона мене обстежила, все нормально. Другий раз прийшла, третій, вона не витримала і запитала, як я харчуюся. Кажу: веган, сироїд. Вона: може, якимись фізичними вправами займаєтеся? Йогою, кажу, ну і так силові вправи, постійно підтримую себе. А вона дивиться на мене і не вірить очам. Бо за паспортом мені 53, а стан здров’я вперто демонструє інше. І півгодини я їй розповідаю про голодування, – сміється Наталія.

Співрозмовниця «КП» зауважує, відколи почала харчуватися за такою схемою, зовсім перестала хворіти. Єдине, підкреслює, треба стежити, аби організм отримував необхідні мінерали для міцності зубів.

– Їм бобові і гречку пророщені, кунжут, мак дуже люблю. А в маку кальцію в тисячу разів більше… До речі, кальцій із молока взагалі не засвоюється організмом, а навпаки сприяє розвитку остеопорозу, чому? Ті, хто цікавиться цим питанням, можуть знайти інформацію в інтернеті. У домашній аптечці тримаю лише йод, валеріану, настоянку пустирника, септил, перекис водню, ну і там бинти якісь. А оце ось моя найбільша аптека, – хвалиться веганка і показує величезну колекцію зборів, серед яких квіти ромашки, листя мати-й-мачухи, шавлії, меліси, а також бруньки сосни і ще чимало іншого – загалом понад два десятка упаковок.

Кропивничанка зізнається, дуже шкодує, що не стала веганом і сироїдом із дитинства. Якби всі діти так харчувалися – мали б здорові зуби і самі були б здоровими на сто відсотків. Адже в основному на здоров’я впливає харчування.

Наталія Остроухова настільки захопилася філософією веганства, що навіть у гості ходить зі своїми харчами. Каже, друзі не дивуються, поважають її вибір. До того ж, вона зовсім не вживає алкоголь.

Каже, до такого усвідомленого способу життя кожен приходить у свій час і через власне розуміння.

– Я стала веганом після перегляду стрічки «Земляни». Плакала, дивилися уривками, мені було зле від побаченого, як люди знищують планету. Після цього мене як відрізало. Ось у той момент я раптово відмовилася від вживання м’яса й інших продуктів тваринного походження, – пригадує історію своїх переконань Наталія і каже, до тривалості власного життя ставиться по-філософськи. – Мені байдуже, скільки я проживу. Хочу, щоб це життя було якісним, я не хочу бути тягарем у старості своїй дитині. Ось це така моя філософія.

Веганка пояснює, коли відбулася зміна свідомості, спочатку намагалася й іншим людям донести плюси свого вибору. Втім одних друзів така філософія злякала й ті відсіялися, інші, навпаки, підтримали жінку.

– Зрештою я усвідомила, що це мій вибір. І чим більше я змінювалася, тим більше заспокоювалася. Сьогодні я навіть не згадаю коли востаннє нервувала. Зараз я, як удав. У повному дзені. Абсолютно вся м’ясна агресія вийшла з організму і я зрозуміла, якщо людині це потрібно, вона прийде сама до розуміння. Я ніколи не починаю розмову з того, що є веганом, – зауважує співрозмовниця «КП».

Захопившись веганством, Наталя знайшла і друзів за інтересами. Каже, подібне притягує подібне. Своїми думками ділиться у соцмережі.

– Якщо люди просяться в друзі, отже їм для чогось це потрібно. Навіть якщо з 500 фоловерів двоє-троє змінять свій світогляд, я буду щаслива, – стверджує жінка.

Скільки грошей Наталія Остроухова витрачає в місяць на їжу? Не більше півтори тисячі. Але і цю суму вважає доволі значною. Скаржиться, все залежить від сезонності і цін на фрукти.

Окрім веганської філософії, Наталія сповідує головне правило: «не нашкодити». Вона має велике серце – допомагає не лише людям, а й тваринам. Ось так, рятуючи від смерті, стала господинею двох кішок. Одна з них якось вигодувала цуценят.

А ще жінка сортує сміття. Папір, скло і пластик здає на вторинну сировину. Пакети для покупок не використовує – має спеціальні тканинні торбинки.

– Коли я вирішила відмовитися від цього «сміття» і приходила, наприклад, до супермаркету з авоською, а мене на касі питали: «Вам пакет потрібен?», я відповідала: «Ні, ваше сміття залишайте собі», то мені спочатку хамили. Я ж спокійно цікавилася: «А ви давно в лісі були?». Такий моментальний подив з’являвся на обиччі в касира… Завжди радила вийти і подивитися, як навесні, особливо коли сніг сходить, ось ці пакетики на деревах висять. Запитувала: «Вам це подобається?». Мені відповідали: «Ні». І мені це теж не подобається. Кажу: «Я щось роблю для цього. А ви пропонуєте це сміття…». Я бачила, як люди в черзі стояли і мене слухали, – ділиться Наталія.

Частково мамину філософію сповідує і донька. Але тільки в питанні збереження планети. Аліса не є веганом. Але Наталія до цього ставиться спокійно – знає, на все свій час.

А поки ж має мрію – хоче поїхати в Індію, Непал і Тибет. Вірить, рано чи пізно, але вона збудеться.

Мені байдуже, якої національності людина, якої віри. Мені важлива сама людина. Те, що у неї всередині. А який у тебе колір шкіри, яка у тебе релігія, – байдуже. Всі говорять про технічний прогрес, а я вважаю, що люди настільки забруднюють планету, що вони тільки руйнують, а не творять. Я намагаюся донести це до кожного. Дехто стверджує: я люблю своїх дітей, своїх онуків. А що вони зробили для того, щоб діти й онуки жили на нормальній планеті? – риторично запитує жінка.