Наталiя Чернявська: Важливо, щоб будь-яка дитина виховувалася в родинi i була щасливою

Любов Попович, «Кіровоградська правда»

Сьогоднi на Кiровоградщинi живе майже 170 тисяч дiтей, iз яких близько трьох тисяч потребують родинного тепла. 2822 дитини вже виховуються пiд опiкою у бiльш як пiвсотнi дитячих будинках сiмейного типу та майже у двохстах прийомних сiм’ях. Решта чекають свого щастя вiдчути батькiвську любов. Начальник служби захисту дiтей облдержадмiнiстрацiї Наталя Чернявська переконана, чужих дiтей не буває.

«Кожна дитина має право на освiту, вiдпочинок, змiстовне дозвiлля i щасливу родину. Саме в цьому полягає державна полiтика це право забезпечити. Якщо робота ведеться системно, то щасливих дитячих доль стає все бiльше i такi iсторiї надихають iнших брати дiтей, позбавлених батькiвського пiклування, у родину» – говорить очiльниця обласної служби захисту дiтей.

Наталiя Чернявська розповiдає, в одному з сiл Кiровоградщини живе родина, яка протягом одинадцяти рокiв виховує прийомних дiтей, дарує їм сiмейний затишок, тепло, радiсть i любов. Батьки виростили двох власних дiтей, мають рiдних онукiв, але це не завадило їм взяти в родину iнших дiтей.

«А почалося все ще у 2008 роцi, коли по сусiдству з ними померла жiнка, яка сама виховувала одинадцятирiчного сина. Хлопчик прийшов до сина, з яким товаришував, обiйняв його i заплакав з горя. Батьки залишили в себе осиротiлу дитину. Вiдразу оформили прийомну сiм’ю. Цей хлопчик називав прийомних батькiв мамою i татом, товариш став для нього рiдним братом, – дiлиться Наталя Чернявська iсторiєю щасливого усиновлення i додає, на цьому вона не завершилася. – Того ж року подружжя взяло до себе ще двох сестричок десяти i дев’яти рокiв. Нинi прийомнi дiти виросли, здобули професiї i навiть дехто має вже власнi сiм’ї. Проте завжди повертаються у батькiвський будинок до мами i тата, якi обiгрiли їх своїм сердечним теплом».

Очiльниця служби каже, держава надала гiдну пiдтримку цiй родинi – усiм трьом дiтям придбали по однокiмнатнiй квартирi.

«Коли прийомнi дiти «вилетiли» з родинного гнiздечка, батьки засумували. Пiд їхнiм пiклуванням залишається ще одна донька, проте незабаром i вона стане повнолiтньою. Тож не вагаючись, подружжя вирiшило взяти у родину ще чотирьох дiтей. Сьогоднi це уже не прийомна сiм’я, а дитячий будинок сiмейного типу», – продовжує Наталя Чернявська i констатує, нинi в областi влаштування у сiм’ю потребують близько 190 дiтей-сирiт i дiтей, позбавлених батькiвського пiклування.

Чинне законодавство передбачає рiзнi форми сiмейного виховання дiтей-сирiт, аби тiльки малеча потрапила в родину. Це усиновлення, опiка i пiклування, прийомна родина, дитячий будинок сiмейного типу.

«Усиновлення, звiсно, є найкращою з усiх можливих на сьогоднi форм сiмейного влаштування дитини. Тобто її беруть у сiм’ю на правах рiдної. Дитина може бути усиновлена з будь-якої форми влаштування: опiки, прийомної сiм’ї, дитячого будинку сiмейного типу, iнтернатного закладу, якщо вона перебуває на облiку як дитина, котра пiдлягає усиновленню. Особа, яка усиновила дитину має право на грошову допомогу при усиновленнi, у розмiрi, як при народженнi дитини, на отримання вiдпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку, на отримання одноразової вiдпустки тривалiстю 56 календарних днiв без урахування святкових i неробочих днiв», – пояснює очiльниця служби.

Опiка й пiклування встановлюються для виховання дiтей, якi внаслiдок смертi батькiв, позбавлення їх прав чи з iнших причин залишилися без пiклування, а також для захисту прав таких дiтей. Здебiльшого опiкуном призначають людину, яка перебуває у сiмейних, родинних вiдносинах iз пiдопiчним.

На утримання дiтей, якi перебувають пiд опiкою, виплачується державна соцiальна допомога у розмiрi двох прожиткових мiнiмумiв на мiсяць вiдповiдно до вiкової категорiї.

«Узяти дiтей-сирiт i дiтей, позбавлених батькiвського пiклування, можна у прийомну сiм’ю чи у дитячий будинок сiмейного типу. На утримання таких вихованцiв держава виплачує соцiальну допомогу у розмiрi двох встановлених прожиткових мiнiмумiв на мiсяць вiдповiдно до вiкової категорiї та грошове забезпечення батькам-вихователям i прийомним батькам за надання соцiальних послуг у дитячих будинках сiмейного типу та прийомних сiм’ях у розмiрi 35% розмiру соцiальної допомоги», – уточнює посадовиця.

Наталiя Чернявська зазначає, як альтернативу притулкам, центрам соцiально-психологiчної реабiлiтацiї та iнтернатним закладам, держава запровадила послугу, що передбачає тимчасовий догляд i виховання дитини в сiм’ї патронатного вихователя.

«Це тимчасове перебування дитини, доки вона чи її батьки подолають складнi життєвi обставини, або до набуття дитиною статусу сироти чи дитини, позбавленої батькiвського пiклування, та визначення форми її влаштування», – пояснює спiврозмовниця i констатує, сьогоднi в областi дедалi бiльше родин приймають рiшення стати патронатними батьками. – Це не може не радувати. Але найбiльше щастя буде тодi, коли кожна дитина матиме справжню сiм’ю з люблячими татом i мамою».