Сергiй Кузьменко: «Важливо пам’ятати, що ми – країна»

Сергій Кузьменко пробув у крiслi керiвника областi рекордний термiн

1665
кількість переглядів

Йде президент – іде його команда. Така традицiя, такi правила. Добре це чи погано? По-рiзному. Все залежить вiд конкретної людини, вiд посади, вiд обставин i полiтичної кон’юнктури.

Менi щиро шкода, що Сергiй Кузьменко залишає свiй пост глави обласної державної адмiнiстрацiї Кiровоградської областi. У мене є з чим i ким порiвнювати. Але робити з цього трагедiю не варто – на тому ми одностайно зiйшлися iз Сергiєм Анатолiйовичем. У нього реально все попереду, але i позаду чимало. I розмова наша не прощальна – Кузьменко нiкуди не їде. Ще побачимося i продовжимо розмову.

– Сергiю Анатолiйовичу, давайте почнемо з вашого нинiшнього статусу.

– Голова обласної державної адмiнiстрацiї Кiровоградської областi.

– Тобто нiчого не змiнилося, заяву не писали?

– Давайте поясню. Голова обласної державної адмiнiстрацiї призначається президентом України на термiн повноважень президента України. Термiн президента України Петра Порошенка закiнчився 20 травня 2019 року. Вiдповiдно, новий президент України Володимир Зеленський повинен своїм указом призначити нового голову ОДА i, вiдповiдно, пiдписати указ про звiльнення глави адмiнiстрацiї, повноваження якого закiнчилися. Поки такий указ не опублiкований, я продовжую виконувати свої повноваження в повному обсязi. Такi правила. Така робота.

– Зрозумiло, скажiть, а чи зустрiчалися ви з президентом Порошенко напередоднi другого туру виборiв i пiсля нього?

– Я зустрiчався з президентом України регулярно, цi зустрiчi були i перед першим туром, i перед другим, i 17 травня перед iнавгурацiєю новообраного президента у мене також була зустрiч з Петром Олексiйовичем. Власне, як друзi, як нормальнi люди зустрiлися, вiн нам усiм, керiвникам облдержадмiнiстрацiй, подякував за спiльну роботу. Вiдповiдно, i ми президенту подякували за честь працювати пiд його керiвництвом, за тi його зусилля, якi допомогли зберегти i змiцнити країну.

– А як особисто ви оцiнюєте результати виборiв президента України? Чи стали вони для вас несподiванкою?

– Я в полiтицi з 2006 року. Чотири роки вiдпрацював у мiсцевому самоврядуваннi i з 2010-го на державнiй службi. I вже, в принципi, розумiю, як люди в Українi реагують на рiзнi подiї. Президент України Порошенко, як i личить справжньому президенту, ставив на перше мiсце iнтереси держави, вiн говорив про фундаментальнi речi, про те, що необхiдно зберегти державнiсть, зберегти країну i зробити її сильнiшою. Але країна – це в першу чергу люди. I, звичайно ж, люди, давайте будемо говорити вiдверто, хочуть простих речей, люди хочуть речей сьогохвилинних, i люди хочуть трошки вiрити в казку. I тому тi, хто здатний створювати хороший медiйний продукт, «95-й квартал», звичайно ж, показали результат. Вони показали людям, умовно кажучи, казку або фiльм про те, яким може бути життя. Звичайно ж, простiй людинi, яка не обтяжує себе глибокими роздумами про державнiсть i країну, це подобається. Люди люблять змiни, щось нове. I разом з тим далеко не всi готовi щось змiнювати i змiнюватися самi. Сукупнiсть цих факторiв дала той результат, який ми отримали на виборах.

Сказати, що для мене це несподiвано, я не можу. Побачивши результати першого туру, я припускав, що в другому турi буде розклад 70 на 30, i зовсiм трохи помилився. Я цiлком чiтко уявляв, як виборець, який не вважав за краще обрати президента-державника, а вибрав обiцянку низьких тарифiв, обiцянку високої зарплати, закiнчення вiйни, багато рiзних iнших обiцянок, – я розумiв, як цей виборець буде голосувати. Вiн, власне, так i проголосував, i я щиро бажаю, щоб цi обiцянки стали конкретними справами, а справи дали результат, причому той результат, якого чекають люди, щоб новий президент був успiшним. Тому що успiшний президент – це успiшна країна. А я збираюся жити i працювати в цiй країнi, i для мене це принципово важливо.

– Чи зустрiчалися ви з президентом Зеленським або така зустрiч передбачається?

– Нi, я не зустрiчався з паном Зеленським, таких пропозицiй вiд його команди не надходило, але, якщо сьогоднi президент подзвонить, якщо вiн буде iнiцiювати цю зустрiч, то я, як голова обласної державної адмiнiстрацiї, звичайно ж, прибуду в призначений час. Доповiм про ситуацiю на Кiровоградщинi i про те, що зроблено за останнi п’ять рокiв. Менi є, що розповiсти.

– Скажiть, а що для вас важливiше – продовжити держслужбу, зайнятися активною полiтикою або пiти у вiльне плавання? Де ви себе бачите?

– Гарне питання. Коли я приймав пропозицiю в 14-му роцi вiд президента України, ми говорили про те, що воно має термiн дiї. Це п’ять рокiв. Я вважаю, що за цi п’ять рокiв ми на Кiровоградщинi реалiзували багато хороших справ. Область спокiйно працювала, розвивалася, будувала дороги, проводила якiснi змiни в охоронi здоров’я, освiтi, спортi. Тому менi не соромно прозвiтувати за виконану роботу, i я це обов’язково зроблю. Але говорити сьогоднi, ще перебуваючи на посадi голови обласної державної адмiнiстрацiї, про те, чим я буду займатися завтра, напевно, передчасно.

У першу чергу хотiв би пiти у вiдпустку, вiдпочити. Побути з родиною, поспiлкуватися з близькими, з рiдними, з друзями, придiлити їм бiльше часу. I пiд час цього спiлкування, думаю, сформується рiшення, чим я буду займатися найближчим часом.

I якщо вiдповiсти коротко на ваше запитання, то я люблю спорт, знаю, що таке бiзнес, i, менi здається, непогано вже розбираюся в полiтицi. Тому коло того, чим я в життi люблю займатися, досить широке, але, тим не менш, досить окреслене.

– Чим стали для вас роки роботи в ОДА? Що ви можете внести до свого активу, а в чому вбачаєте невдачi?

– Ну, по-перше, це п’ять рокiв мого життя. I я пишаюся тим, що цi п’ять рокiв пройшли в хорошiй командi. I, користуючись нагодою, хочу подякувати своїй командi за те, що вони чесно виконували свою роботу. Це стосується i глав районних державних адмiнiстрацiй, i мерiв великих i малих мiст, i обласної державної адмiнiстрацiї, i заступникiв, i керiвникiв департаментiв. Це професiйнi люди, якi знають, що таке служити державi, служити громадi i працювати в iнтересах людей.

За минулi п’ять рокiв у мене розширилося коло спiлкування, я познайомився з багатьма людьми – талановитими, успiшними як в бiзнесi, так i на держслужбi, отримав велику кiлькiсть знань i досвiду вiд тих людей, з якими спiлкувався.

Якщо говорити про успiхи або невдачi i про те, що встигли i що не встигли зробити … Життя держави, життя областi не дiлиться по датам. Нi. Воно природно перетiкає. Є спадкоємнiсть влади. I якiсь проекти, якi прийшли нам у спадок в 14-му роцi, ми продовжували, багато нового iнiцiювали, i якiсь проекти, природно, треба ще завершити в 2019 роцi. У нас дуже хороше фiнансування в цьому роцi на рiзнi проекти, починаючи вiд будiвництва державних i мiсцевих дорiг. У цьому роцi потрiбно добудувати ДЮСШОР, театр або «мiський палац культури», як його називають в Олександрiї, теж повиннi в цьому роцi добудувати, дуже важливо завершити роботи в обласному онкоцентрi. Забезпечити Долинську «незалежної водою», щоб не через Криворiзький гiрничо-збагачувальний комбiнат, а безпосередньо воду отримувати.

Було багато публiкацiй, коли ми заклали фундамент нового великого дитячого садка в Голованiвську. У цьому роцi вiн повинен вводитися в експлуатацiю. Таких проектiв багато. У нас був цiлий Перспективний план, i вiн зараз є, у нас була Рада регiонального розвитку, на яку до нас приїжджав президент Порошенко, пам’ятаєте? Коли прийде нова команда, їй все це треба буде закiнчувати, бо це для людей, для територiй, це дуже важливо.

Я сьогоднi, звичайно ж, переживаю за всю цю роботу, щоб ми не скотилися остаточно в якiсь полiтичнi iгри, а пам’ятали про те, що ми – країна. Бюджети, закони – для того, щоб їх виконувати. Не треба фантазувати, не треба нiчого придумувати, тi хорошi справи, якi розпочатi, потрiбно завершувати. I в той день, коли я буду передавати справи наступнику, тиснути руку i бажати успiху, я обов’язково розповiм йому, що потрiбно доробити новому керiвнику областi. А до того часу кожен день займаємося роботою. До речi, хочу пiдкреслити, що всi цi роки я максимально дистанцiювався вiд полiтики! Вважаю, що це правильна i чесна позицiя.

– Якi подiї цих п’яти рокiв залишаться в пам’ятi на все життя?

– Напевно, 2014 рiк. Це дуже важкий перiод в життi всiх українцiв. Дуже складний перiод в життi країни i держави. I, природно, в моєму життi. Пам’ятаю, як певнi полiтики, в тому числi i в Кiровоградi, намагалися мене дискредитувати, звинувачувати в якихось речах, якi я не робив. I це, власне кажучи, був початок вiйни. Сльози, кров …

Прощання з нашими героями. Для мене це був дуже серйозний стрес, i в той же час потрiбно було зберiгати холоднокровнiсть, заспокоювати людей, допомагати сiм’ям, якi втрачали своїх близьких, захищати цi сiм’ї. А пiсля того як ми пройшли найважчий зимовий перiод 2014-15 рокiв, перше, що почали робити, – надiслали понад 100 будiвельникiв з Кiровоградської областi i тисячi тонн вантажу (металоконструкцiї, бетоннi вироби) в Донецьку область, де вони почали будувати фортифiкацiйнi споруди, змiцнення для того, щоб хлопцi мали можливiсть захищати країну … А далi вже почалася та робота, якої, в принципi, i повинен займатися керiвник областi. Це розвиток, будiвництво, полiпшення життя. Далi вже було зрозумiло, а те, що було в 14-15-му роках, – це дуже непросто.

Я вдячний долi, що познайомився з Сашком Трiпаком. Я пам’ятаю, як ми були разом в Адмiнiстрацiї президента, як вiн став Героєм України. Пам’ятаю, як вiн говорив (не знаю, наскiльки коректно говорити про це публiчно) про те, що для нього важлива його нагорода, але важливiше, щоб зiрку Героя отримав його друг, командир розвiдгрупи Юрiй Коваленко, який загинув захищаючи Україну …

Нам i дня не вистачить, щоб згадати все i всiх. Але я обов’язково хочу сказати про iнше. Бiльшiсть наших людей не там, на фронтi, а тут. Важливо, щоб вони жили нормально, повноцiнним життям. Але є люди, яких не хвилює, що там, на сходi, вiдбувається. I ось їм треба нагадувати, що армiя i добровольцi, держава i президент, i весь народ України зробили величезну роботу тодi, в 14-15 роках, для того, щоб ми сьогоднi спокiйно жили в нашiй країнi.

Ви перебували в крiслi керiвника областi рекордний термiн, найдовше ваших попередникiв …

– Значить, напевно, не так вже й погано я i моя команда керували …

– … якщо нова влада прийме закон про вибори губернаторiв (або як вони там будуть називатися), чи вiзьмете ви в них участь?

– Питання чисто гiпотетичне. Якщо нарештi регулярнi польоти туристiв на Мiсяць стануть можливими, я, напевно, подумаю про це. I, якщо будуть такi закони, коли будуть керiвникiв регiонiв обирати прямими виборами, тодi i буду вирiшувати. Тому зараз фантазувати, чи хочу я обиратися на пост губернатора, не хочеться …

Менi здається, я достатньо попрацював на посадi губернатора. Тому все-таки буду думати про новi напрямки в своєму життi i роботi, а що стосується цього кабiнету, то, я вважаю, є багато гiдних людей, якi вiзьмуть у нас естафету влади.

– Коли, до речi, виходить це iнтерв’ю?

– У «паперовiй» версiї у четвер, шостого червня.

– Просто в День журналiста? Ну тодi сам Бог велiв привiтати вас i всiх ваших колег з професiйним святом! Бажаю вам завжди залишатися об’єктивними, писати чесно. У будь-якiй ситуацiї будьте толерантними, не збiльшуйте соцiальну напругу в суспiльствi – людям i так нелегко. Бережiть себе i своїх близьких. I до нових зустрiчей!

Юхим Мармер, «Україна-Центр»

Приєднуйтеся до нас у Facebook, читайте в Telegram, Viber і Twitter.