«Закладки»: як працюють наркодилери в Кропивницькому

Все просто: пошук, форуми, адреси в популярному месенджері Telegram

2460
кількість переглядів

Андрій Трубачев, «Україна-Центр»

Вже пару років як всілякі громадські працівники «всім миром» зафарбовують у Кропивницькому рекламу наркозакладок, екс-прокурор області купував зілля і намагався здати поліцейським речовини з паролями-явками-номерами банківських карт, ми писали про все це статті, постили в «Фейсбуці» і чекали результатів.

Днями в приватній розмові з автором публікації один з високопоставлених поліцейських чинів області пообіцяв ці самі результати оголосити протягом тижня-двох. Нібито в роботі у поліції більше 70 збувачів, в тому числі й нового штибу, які торгують в Інтернеті та месенджерах. А ще – анонсував припинення роботи кількох відомих онлайн-продавців наркоти найближчим часом. Ми, як завжди, чекати не стали – пішли в поля.

Навігатор і магніти

Серед специфічних контактів автора публікації виявилося не проблемою знайти людину, готову продемонструвати сучасний стан закладної торгівлі, так би мовити, на собі.

Чесно пройшли весь ланцюжок – починаючи з пошуку в Гуглі за запитом «закладки Кропивницький». Ніякого даркнету (так званий чорний Інтернет – світ VPN, анонімності й майже абсолютної неможливості відстежити користувача), у який поступово відходить в останні роки світова наркоторгівля разом з підпільним ринком зброї, вибухівки та всього іншого нелегального.

Все просто: пошук, форуми, адреси в популярному месенджері Telegram. За пару хвилин знаходимо пару-трійку продавців в обласному центрі Кіровоградщини. З відгуками задоволених покупців, попередженнями про шахраїв, які реєструють профілі зі схожими назвами і кидають на гроші.

Близько 10 ранку закидаємо дві вудки в дусі «Кропивницький цікавить, по чому, що і де?». Дилери, як і їхні клієнти, виходять на роботу пізно. Перший реагує близько о пів на першу. Скидає прайс-лист з шапкою «Готові скарби. Краща якість на ринку». Мається на увазі, що закладки з різними дозами речовин роблять заздалегідь, щоб клієнт, заплативши, не очікував. Пропонують сортову марихуану, напівкустарний метамфетамін. Дослівно, «криворизькі труби. Смак, знайомий з дитинства» – очевидно, запаяний у пластикові трубки порошок виробляють у Кривому Розі. Ще був один з видів екстазі. Ціна на мінімальні дози – грам трави, 0,1 г мету, одна таблетка – однакова, 250 гривень. Більша кількість – дешевша партія.

Наш експерт замовляє на 500 гривень: «трубу» метамфетаміну та грам («шишку») конопель – трава допомагає зняти мерзотні ефекти абстиненції після порошку, «відходи» по-простому. «Трубки є на Жадова, там же можна забрати і “шиш”», – пише дилер. Пояснює, що локації з готовими закладками є і в центрі міста, але в центрі «трубки скінчилися».

Далі – оплата через термінал однієї з платіжних систем на восьмизначний номер електронного гаманця. Перед нами до терміналу неподалік від площі Богдана Хмельницького підходять двоє юнаків, на вигляд – до 20 років, переводять такі ж 500 гривень на такий же гаманець. Можливо, на той же.

Переводимо гроші, відписуємося дилеру, чекаємо «кидка», але все виявляється чесно – від нього приходять посилання на дві точки у картах Гугл і дві фотографії. На них – кришка льоху і металеві сходи. Червоними крапками позначені місця, де знаходиться магніт зі «скарбом» – у землю вже не закопують, прогрес, зручність. «Як знімете, повідомте», – пише. Фідбек, customer care, контроль якості…

Звідси починається «ловля покемонів» – під’їжджаємо в маршрутці, потім ідемо за приладами. Тобто якщо десь у спальному районі побачите людину або пару-трійку, що бредуть углиб якогось заднього двору «за супутником», втупившись в екран смартфона, то, швидше за все, це не туристи, які заблукали в пошуках пам’яток.

Знімаємо з зазначених місць два предмети – поменше і побільше, товар загорнутий у шматок поліетилену і разом з невеликим магнітом щільно обмотаний ізоляційною стрічкою. Відписуємося дилеру. Той бажає «хорошого відпочинку» і просить залишити відгук на форумі, де ми знайшли його контакти. Маркетинг. Приблизно через три години пише знову: «Як вам стаф?»

Клієнти повинні бути задоволеними. О пів на першу ночі відповідає інший дилер, пише, що все є – хто коли встав, у того тоді й ранок. Здається, при бажанні можна було б знайти ще, очевидно – все відмінно працює. Причому без всяких написів на стінах.

До речі, про маркетинг: на сторінках форумів періодично анонсуються так звані рулетки – розіграші, зареєструвавшись на які, можна виграти зрозуміло що за безкоштовно. Так набивається клієнтська база і зміцнюється її лояльність…

Наслідки

Чому боротьба правоохоронців з цифровою наркоторгівлею залишається малоефективною, очевидно. Десятки років документування збуту здійснювалося чи не єдиним способом – фіксацією акту купівлі-продажу, коли одна людина передає іншій гроші, а натомість отримує наркотик. Як тільки цей момент став необов’язковим, вся система «посипалася». І поки знаходиться в пошуку нових рішень.

Не допомагає навіть уповільнити наркотизацію і поширена серед молоді переконаність у тому, що гарантована залежність, смерть і могила пов’язані лише з ін’єкційними наркотиками. Решта – «легкі» – багатьма сприймаються як нешкідлива розвага. Про те, що це не так, точно знає колишній наркоспоживач Артем, волонтер благодійного фонду «Повернення до життя». Йому 23.

– Я вживав багато чого, майже все, тільки не коловся, – розповідає хлопець. – З цими сучасними наркотиками, те, що нюхають люди, ці солі, спайс, якщо хто курить, це настільки жорстокий жах, настільки «сушить» голову, що, напевно, це страшніше, ніж «ширкою» колотися. Я зараз по-своєму видужую, ходжу на збори анонімних наркоманів, там є різні люди. Я дивлюся на тих, хто на синтетиці сидів, і на тих, хто на «ширці», – ті, хто на «ширці», навіть краще виглядають. Воно жахливо, наслідки від солей, метамфетаміну не проходять роками. Якщо почнеться нервовий тик або дефекти мови, людина (навіть якщо перестане вживати. – Авт.) так буде дуже довго ходити. Може, і все життя.

Loading…

На його думку, закладки небезпечні якраз тим, що клієнт поняття не має, що саме йому продадуть кожного конкретного разу.

– Так звані клубні наркотики зараз набули широкого вжитку, є відносно дешевими, і незрозуміло, з чого їх роблять. Зробити спайс, наприклад, набагато дешевше, ніж виростити хороший кущ марихуани. Звичайну «дичку» можна взяти й окропити цією хімією. 500 гривень балончик коштує, можна мішок зробити «хімки» найжорстокішої.

Його шлях на вихід почався, коли попереду вже маячили або в’язниця, або серйозні проблеми зі здоров’ям. Хоча Артем каже, що розумів, що нічого хорошого в його життя наркотики не приносили, рішення «почати закінчувати» не було самостійним.

– Звичайно, ні! У мене було усвідомлення, що я в проблемі, але, коли я сам намагався перестати вживати, це не виходило. Неможливо відмовитися, коли перед тобою розкладуть «дорогу». Курс голковколювання проходив, до шаманів водили всяких, це нічого не допомогло. Потім я сюди (в один з офісів фонду в Кропивницькому. – Авт.) прийшов до психолога на консультацію, Олена Лимар – дуже хороший психолог. Моїм батькам порадили, я з ними прийшов уперше. Три або чотири роки тому. «Стирчав» якийсь час, потім прийшов до висновку, що потрібно з’їздити на реабілітацію.

Пройшов тримісячний курс у реабілітаційному центрі в Знам’янці, який сьогодні не функціонує більше через низку причин. Стверджує, що вже півтора-два роки не вживає нічого, крім чаю і сигарет.

– Феєрії немає, феєрія перші півтора року. Потім, якщо починаєш день у день вживати, воно навіть вже не «пре». Коли тиждень не спиш, це невесело. Таке життя було. Було постійне відчуття непоправної втрати, коли я «стирчав». Більше втрачав, ніж отримував. Доводилося красти, виносити з дому, людей обманювати, грабувати навіть часом. «Післясмак» залишається не дуже приємний, постійне самобичування, брехня… порожнеча така душевна. Потім ще на ігрові автомати підсів, яких повідкривалося нереальна кількість, як гриби після дощу. Ще в цю залежність потрапив. Зараз, у тверезості, я більше себе цілим відчуваю.

«Vip-кайф»

Разом з іншими волонтерами фонду Артем придумав і реалізував торік мікрогрантовий проект, ідея якого полягає в тому, щоб дати молодим людям альтернативу вживання наркотиків, як проведення часу. Для цього був створений Telegram-канал з назвою, схожою на ті, що зазвичай беруть цифрові наркоторговці, адреса якого наносилася фарбою поверх їхньої реклами в Кропивницькому.

– На каналі повинна була розміщуватися інформація, що стосується якихось заходів, дозвілля. Крім цього, профілактична інформація про те, які наслідки може нести вживання наркотиків, психоактивних речовин. Збиралися ініціативною групою, до нас приєднувалися інші молодіжні організації, просто з педуніверситету приходили студенти, разом з нами ходили, зафарбовували. Зробили два або три виїзди в кілька районів Кропивницького – на Миколаївці, біля річки, гуртожитків, у центрі, на Ковалівці, Жадова, Волкова, Черемушках. Люди ходили, дивилися, де є ця реклама, потім виїжджали туди, де найбільше адрес намальовано.

На сьогодні у каналу всього 54 передплатники, але кожен пост переглядають грубо до півтори сотні людей. Згідно зі статистикою, максимальна кількість переглядів у одного повідомлення досягло 390. До речі, задумана схожість назв дала і несподіваний результат: про рекламу «Vip-кайфу» пильні громадяни повідомляли в Telegram-групу поліції «Безпечне місто».

– Досить багато людей прийшло після цього проекту в «Бункер» (неформальна назва офісу фонду, який працює з підлітками та молоддю. – Авт.) у якості волонтерів, були зацікавлені в нашій діяльності, користувалися послугами цього проекту. Проходили тестування на ВІЛ-інфекцію, отримували презервативи… Наша цільова група – молоді люди, які так чи інакше могли стикатися зі споживачами, споживанням. Таких історій, щоб люди прямо «зав’язали», за підсумками проекту немає. Один пішов у армію, «злився» з цього всього. Він «гасив» себе, стирав. Можливо, армія його зупинить. За статистикою, серед людей, які вживають наркотики, з них одужують, знаходяться в стані стійкої ремісії, три відсотки по-моєму. Це більше проект зі зменшення шкоди, ніж розрахований на те, щоб «відрадити вживати». Це практично неможливо. Можна закинути «зерно» в голову, щоб поміняти мислення.

На сьогодні проект формально не закритий, канал наповнюється свіжою інформацією. Немає лише ініціативної команди, яка хотіла б вийти і продовжити зафарбовування «поганих» адрес і нанесення «хорошої».

– У мене просто зараз немає часу цим займатися. Я працюю, – каже Артем.

Бувалі клієнти офісу, де ми спілкуємося, до слова, впевнені, що поліція займається не зовсім тим – ловить окремих дилерів, у той час як сайти-розповсюджувачі, в тому числі так звані сайти автоматичних продажів, працюють у мережі Інтернет роками. «Покласти» їх, на думку людей із середовища, було б більш ефективним і технічно більш зрозумілою справою, ніж ловля окремих збувачів і боротьба з «Телеграмом».

У фонді тим часом розробляють інформаційну брошуру, що стосується передозувань, – як зрозуміти, що робити, ніж рятуватися, куди бігти. За словами його співробітників, сьогодні багато молоді починає вживати «за ютубом», по суті, вони ставлять на собі експерименти, не завжди розуміють, що з ними відбувається, не усвідомлюють ризиків. Нещодавно в «Бункер» дві молоденькі дівчинки приходили. Одна з них скаржилася, що, коли «нанюхається», носом постійно йде кров…