Кіровоградщину можуть поділити на три райони. Плюси та мінуси

Три замість двадцяти одного

3460
кількість переглядів

Юхим Мармер, «Україна-Центр»

Мінрегіон представив широкій публіці проект нового адміністративно-територіального поділу Кіровоградської області. Цим проектом передбачається, що 21 район Кіровоградщини буде переформатовано в три укрупнені райони: Кропивницький з населенням 470,4 тисячі осіб, Новоукраїнський – 243,2 тисячі та Олександрійський – 241 тисяча.

Ми звернулися до експертів з пропозицією:

– Оцініть, будь ласка, плюси і мінуси «трирайонного» поділу Кіровоградської області.

Ігор Фурманов, екс-голова Кіровоградської РДА:

– В Україні, навіть незважаючи на незавершеність, децентралізація відбулася фактично. Судячи з ресурсів, які отримали ОТГ, і вже реалізованих проектів, особливо інфраструктурних, – це найуспішніша реформа в нашій країні.

Наступним етапом за логікою повинна стати адміністративно-територіальна реформа. До речі, кількість районів в Україні неодноразово змінювалося. Співвідношення між їхньою мінімальною і максимальною кількістю становило майже чотири рази.

Після створення ОТГ районні адміністрації практично залишилися без функцій. Всі адміністративні послуги мешканці зможуть отримувати безпосередньо в ОТГ. Об’єднання людського, фінансового та економічного ресурсів також позитивно позначиться на розвитку територій. Я не кажу вже про вічний дефіцит кадрів на нинішню кількість РДА.

Тому я позитивно оцінюю укрупнення районів. За керівництвом нових районів можуть залишитися такі функції, як нагляд за дотриманням законності, координація роботи територіальних підрозділів центральних органів влади (прокуратури, поліції, податкової служби, пенсійного фонду, різних інспекцій тощо). До речі, і тут теж потрібно буде навести порядок, тому що сьогодні ціла низка територіальних підрозділів не збігається з межами районів.

Що хотілося б змінити. Наша область має специфічну форму – вона витягнута з заходу на схід. Експерти Мінрегіону вже напрацювали методику формування нових районів. Згідно з цією методикою, зона доступності до центру нових районів – не більше 60 км автомобільними дорогами. У західному районі відстань від Гайворона до Новоукраїнки трохи більше 150 км. Тому вважаю за доцільне перенести районний центр у Голованівськ.

Яків Немировський, екс-мер Новомиргорода:

– Це можливо тільки у випадку завершення створення на території області територіальних громад. Частина повноважень нинішніх районів перейдуть у громади, а невелика частина буде виконуватися новоствореними районами. Більш того, зменшується загальна кількість чиновників, працівників райрад і найголовніше – кількість керівних вказівок. Керівництво громади має саме вирішувати її проблеми. Це плюс. Мінусів мало, і в основному вони лежать в площині рівноцінного розподілу громад по районах.

Сергій Дячук, медик:

– У мене багато запитань, на які не маю відповідей. Головне: навіщо РДА, якщо будуть самодостатні ОТГ? А якщо РДА не потрібні, навіщо потрібен поділ на райони? Чисто для формальності? Збільшити штат ОДА, і нехай безпосередньо спілкуються з ОТГ. Але це моя думка як дилетанта.

Олександр Каєнко, педагог:

– Я, власне, не економіст, тому оцінюю з погляду обивателя, який скоро буде проживати в одному з таких районів.

З плюсів на поверхні – скорочення управлінського апарату та інших чиновників і клерків за рахунок скасування нинішніх РДА та інших керівних структур. Як наслідок: приплив кваліфікованих управлінців (а такі є, безумовно) до органів управління ОТГ. Сьогодні такі фахівці там потрібні! Друге: більш-менш масштабні проекти легше втілювати в життя в укрупнених районах. Як приклад: є в Новоукраїнці комбінат хлібопродуктів, не так давно знову перейшов у державну форму власності. Від колишнього комбінату там мало що залишилося, і відродити його силами Новоукраїнки нереально. А силами об’єднаного району – простіше, та й потреба в такому підприємстві в укрупненому районі вища.

У мінусах – люди на місцях погано уявляють собі користь укрупнення. Якщо створення ОТГ не завжди проходило гладко, то наступний крок взагалі малозрозумілий середньостатистичному українцеві. Далі: окремі ОТГ дуже віддалені від нового районного центру, поїздка «в район» (а іноді це доведеться робити) при нинішньому стані автодоріг та відсутності транспортного сполучення перетворюється на суцільну пригоду. Скажімо, з умовного Гайворона або Голованівська добиратися до Новоукраїнки доведеться польовими дорогами або через Кропивницький.

Руслан Стадніченко, політолог:

– Внутрішній перехід до нового територіального устрою – це продовження «адміністративної декомунізації», яка почалася зі створення ОТГ. Досвід посткомуністичних країн Східної Європи начебто переконує у позитивності подібних змін. Економічна доцільність, оптимізація менеджменту та зменшення забюрократизованості є головними аргументами реформаторів. Але, як воно станеться на практиці в наших, українських реаліях, кожен громадянин оцінюватиме персонально.

Приєднуйтеся до нас у Facebook, читайте в Telegram, Viber і Twitter.