Чесно чи ні? Як у Кропивницькому розподіляють квартири поміж черговиків

Одночасно з розподілом квартир у вже практично зданому будинку на вулиці Генерала Жадова воскресла ще радянська небезпека несправедливого розподілу ордерів чи прискореного просування окремих громадян у квартирній черзі

834
кількість переглядів

Сергій Полулях, «Україна-Центр»

Дах над головою завжди вважався однією з головних умов нормального існування людини, і треба сказати, що на певному етапі розвитку СРСР країна багато зробила, щоб наявність житла стало само собою зрозумілим фактом. Цього вдалося домогтися за рахунок реалізації державної програми будівництва і розподілу квадратних метрів. Поняття «стояти в черзі на квартиру» було чи не синонімом забезпеченості, тому що хоча іноді й довго, але чергу підходила, і людина ставала володарем власної нерухомості.

Та що там соромитись, якщо ми практично всі живемо в будинках, побудованих ще в СРСР, чи в містах та мікрорайонах, зведених великими підприємствами! Але з банкрутством економічної моделі соціалізму масштабне житлове будівництво припинилося. Звичайно, святе місце порожнім не буває, і будівництвом житла зайнявся великий бізнес, одночасно зробивши житло практично недоступним для широких мас населення через його позамежну вартість. Але квартирні черги на житло на підприємствах і в органах місцевого самоврядування не зникли, в них терпляче продовжують «стояти» сотні тисяч українців. У Кропивницькому така черга в міськраді налічує більше трьох тисяч чоловік, і ось, коли здавалося, що на отримання житла для «пересічних» громадян надій не залишилося, міська влада приймає рішення будувати будинок, в якому квартири будуть розподіляться, згідно з живою чергою, початок якої ховається ще в кінці 80-х років минулого століття! Позитив цієї ініціативи полягає навіть не в тому, що кілька десятків людей нарешті отримають (безкоштовно!) довгоочікуване помешкання, а в тому, що будівництво його може реалізовуватися в рамках муніципальної або навіть державної програми дійсно доступного житла.

Але одночасно з розподілом квартир у вже практично зданому будинку на вулиці Генерала Жадова воскресла ще радянська небезпека несправедливого розподілу ордерів чи прискореного просування окремих громадян у квартирній черзі. Пам’ятається, що практично жодна здача будинку і видача ордерів у радянські часи не обходилася без скандалів, сліз і скарг, аж до Центрального комітету КПРС і «особисто дорогому Леоніду Іллічу». Для отримання квартири в обхід інших черговиків використовувалися різні методи і маніпуляції, в основному з пропискою, неправедно отриманими пільгами та іншими махінаціями. До того ж процес розподілу і просування в черзі був досить закритим, про нього знали тільки безпосередні претенденти на квартири в будинку, та й то не завжди. Бували випадки, коли тих, що столи попереду, просто підставляли під якесь порушення «правил соціалістичного співжиття» і використовували як причину зняття з черги в інтересах задніх.

Тому ми й поцікавилися у начальника відділу ведення обліку житла міської ради Кропивницького Валерія Пількіна щодо прозорості й наявності незрозумілих ситуацій при реалізації прав на отримання житла в будинку, що здається. До речі, знайти рішення виконкому з питання розподілу квартир виявилося просто – достатньо зайти на сайт міської ради в розділ «Публічна інформація» і «Рішення виконавчого комітету», а номер рішення і час проведення засідання нам підказали в самому відділі обліку.

Відразу скажемо, що «блатних», тобто людей, які претендують на квартиру в силу статусу, в списку не виявилося. Квартири дійсно отримують люди із загальної черги, що зайняли її ще в 1979, 1980 і наступних, досить віддалених роках. З відкритих джерел можна дізнатися, що службові квартири отримують працівники комунальних підприємств, переважно лікарі в рамках програми залучення та закріплення кадрів, а також співробітники виконкому та дошкільного навчального закладу, кілька військових у відставці, чорнобильці та інші люди, які довели своє право.

У списку немає таких категорій, як судді або прокурори, а адже ще не так давно закон зобов’язував органи місцевого самоврядування видавати «шановним людям» ордери на житло протягом півроку. Зараз житло їм надається за рахунок відомчого фінансування, але норма про надання службового помешкання органами місцевого управління все ж залишилася, правда, згідно з порядком, затвердженим Кабміном, але самого порядку якраз і немає! Це радує, хоча інформація про отримане і «переотримане», тобто приватизоване службове житло деякими статусними особами в різних містах все ж наводить на сумні роздуми про спритність «кропив’яного насіння». І цьому сприяє наше недосконале законодавство, коли навіть для постановки в чергу можна користуватися досить простими прийомами, типу прописки в гуртожитку. Але в нашому випадку до перевірки прав на перебування в черзі підійшли досить суворо.

Валерій Пількін розповів, що ведення обліку житла – досить складна справа, тим більше важко розподіляти ордери у новозбудованому будинку. Тільки в першочерговому списку міської черги – 38 категорій першочерговиків, плюс дев’ять категорій є у позачерговому – це молоді фахівці, діти-сироти, чорнобильці, колишні військові, хворі, інваліди та багато інших, але в кожному конкретному випадку необхідно дотримуватися і законності, і балансу інтересів. Відділ якраз і перевіряє законність надання житла в кожному конкретному випадку. Зараз розподілили 39 квартир, виходячи з наявності прав на чергу. Без пільг люди реєструються в загальній черзі, а пільги визначаються законами України, при цьому навіть при наявності пільг спочатку розглядається питання про те, чи потребує людина поліпшення житлових умов. Це стосується всіх, до речі, черга щорічно перевіряється, і жодна людина не отримає ордеру, якщо не підтвердить своє право на нього. У списку громадян на надання квартир так і вказується: номер такий-то отримує ордер тому, що той, хто стоїть попереду, не підтвердив документи. До цього треба додати, що рекомендації проектів рішень про надання житла подає громадська комісія житлових питань. Учасник комісії, голова ветеранської організації Кропивницького Володимир Зуєв підтвердив серйозність підходу: «Працюємо ретельно, відкрито, запрошуємо людей, залучаємо ЖЕКи, виїжджаємо на місце, враховуємо всі обставини, так що все по-чесному, по-людськи».

Насправді нюансів для постановки на чергу й отримання житла величезна кількість, але головне питання в іншому – наскільки послідовною буде міська влада в реалізації програми доступного житла, інакше кажучи, чи будуть і далі в Кропивницькому будуватися будинки в порядку черги? А чому б і ні, адже житлові кредити в українській інтерпретації – це не полегшення вирішення квартирного питання, а його подорожчання.

Приєднуйтеся до нас у Facebook, читайте в Telegram, Viber і Twitter.