Абоненти «Дніпро-Кіровоград» укладатимуть нові договори. Як і коли це робити

З набуттям чинності в травні поточного року нового Закону «Про житлово-комунальні послуги» такої послуги, як «холодне водопостачання», більше немає

1425
кількість переглядів

Ірина Нетреба, «Україна-Центр»

Споживачі централізованого водопостачання вже почали укладати з ОКВП «Дніпро – Кіровоград» нові договори на отримання послуги, відреагувавши на відповідний заклик підприємства. У повідомленні йдеться про Постанову Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690, яка регламентує нові «Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення». Зокрема, документ передбачає введення плати за абонентське обслуговування. Втім, Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 2 серпня 2017 року та виписана під нього вже згадана постанова КМУ свідчать, що новацій у взаємостосунках з водопостачальником буде більше. Про них говоримо з заступником гендиректора ОКВП «Дніпро – Кіровоград» з комерційних питань Олександром Омелькіним.

– «Дніпро – Кіровоград» пропонує укласти нові договори. Чим старі не влаштовують?

– З набуттям чинності в травні поточного року нового Закону «Про житлово-комунальні послуги» такої послуги, як «холодне водопостачання», більше немає. Тепер є «централізоване водопостачання і водовідведення». Уряд ухвалив постанову №690, якою було затверджено нові типові договори з урахуванням того, що новий закон «Про житлово-комунальні послуги» передбачає нові форми договірних відносин. Якщо раніше це міг бути лише індивідуальний договір, то тепер пропонуються індивідуальні, колективні договори для ОСББ і колективні договори, які укладаються уповноваженою особою.

– Хто така уповноважена особа?

– Це коли в будинку немає створеного ОСББ, але ви зібралися, і 51% власників квартир вибрали конкретну особу та уповноважили її від мешканців будинку укласти договір. Такі збори можуть проводитись у формі протоколу або опитування.

– У чому різниця?

– Нюанс лише один – колективний договір (який укладається ОСББ або уповноваженою особою) не передбачає нарахування абонентної плати. Мешканці самі визначатимуть, хто, де, як, коли й за скільки повірить їхні лічильники. Абонплата включає, зокрема, обслуговування лічильників, тож, коли укладається колективний договір, абонентної плати не буде, але одночасно питання обслуговування й повірки розподільчих засобів обліку (квартирних) покладається на споживачів – власників квартир. У такому випадку (коли укладено колективний договір і відсутня абонентна плата) управитель самостійно вирішуватиме питання збору коштів з мешканців будинку, проводити розсилання рахунків та повідомлень, контролю стану розрахунків мешканців будинку. Для підприємства споживачем виступатиме ОСББ чи управитель.

За індивідуальним договором у платіжках буде окрема графа: абонплата – 15,48 грн за один лічильник.

– Що буде з тими, хто не звернеться за новим договором?

– Визначитися з типом договору та укласти його потрібно до 1 травня 2020. Якщо споживач не визначиться до цього терміну, він автоматично вважатиметься таким, що підписав індивідуальний договір без утримання внутрішньобудинкових мереж.

– У постанові йдеться про два види лічильників – вузли комерційного та розподільчого обліку. Поясніть…

–Так, і в типових договорах також фігурують ці визначення. Вузли комерційного обліку – це загальнобудинкові прилади, розподільчі – це квартирні лічильники. Після встановлення загальнобудинкого вузла обліку буде зрозуміло, які обсяги води втрачаються у внутрішньобудинкових мережах.

– Встановлення комерційних – обов’язкова умова?

– Так, Закон «Про комерційний облік» був затверджений ще у 2017 році й повноцінно вступив у дію ще 01.01.2018.

– Який термін відведено на їх встановлення?

– До 01.08.2020-го, тобто не так і багато часу. Між іншим, за цим же законом на кожного квартирного споживача покладено обов’язки встановити й квартирні лічильники (частина 2 та 3 статті 4 закону).

– Хто повинен встановлювати загальнобудинковий лічильник?

– Встановлюємо його ми, але, згідно порядку оснащення, ми інформуємо й говоримо, що на такий-то конкретний будинок буде встановлений такий-то лічильник, вартість якого з урахуванням встановлення складає близько 20-30 тис. грн, в залежності від діаметру вузла обліку та об’єму робіт.

– То все ж, якщо не умовно, хоч приблизно скільки він коштує?

– Ми не володіємо ще такою інформацією – тільки почали працювати в цьому напрямку. По кожному будинку ведуться окремі розрахунки, які в подальшому передаються на розгляд та затвердження виконавчих комітетів органів місцевого самоврядування.

– Але ж у Смоліному вже почали встановлювати такі лічильники.

– У Смоліному, наприклад, по вул. Шевченка, 12, встановлення комерційного вузла обліку коштуватиме 23524 грн. Розмір внеску буде розподілений на 1 квартиру на 5 років і буде становити 56,01 грн на квартал (тобто 18,60 грн в місяць).

– Що мається на увазі «внески»?

– За Законом «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» витрати на оснащення будівель вузлами комерційного обліку, здійснені оператором зовнішніх інженерних мереж, відшкодовуються споживачами послуг гарячого та холодного водопостачання, а також власниками (співвласниками) приміщень шляхом сплати внеску за встановлення вузла комерційного обліку ( ч.6 ст.3 закону).

– Отже купити такий лічильник повинен споживач?

– У багатоквартирному будинку будуть абонентна плата (що включає зокрема повірку лічильників) і внески за встановлення, заміну й обслуговування комерційних вузлів обліку (загальнобудинкових лічильників). Щодо процедури – будемо повідомляти, що маємо намір встановити на багатоквартирний будинок комерційний лічильник. У повідомленні будуть зазначені його вартість, скільки буде внесок, після чого мешканці будинку (чи ОСББ) можуть зібратись і прийняти рішення самостійно встановити прилад обліку. І цілком може бути, що так їм буде дешевше. Але такі лічильники будуть у всіх.

– А якщо в будинку, наприклад, 30 споживачів мають квартирний лічильник, а 10 – ні? Що з ними робити? Як розподілити загальні витрати по будинку?

– Тільки за умови, що всі квартири обладнані розподільчими лічильниками, різниця розподіляється між усіма порівну. Якщо у частині квартир немає лічильника, а будинковий є, тоді різниця між показниками квартирних і будинкового лічильника буде розподілена між тими квартирами, де немає лічильників, з розрахунку на кількість мешканців квартири. На квартири, де встановлені розподільчі лічильники, різниця між показниками розподілятись не буде. Так законодавець спонукає всіх встановити прилади обліку. А простими словами – не красти воду.

– Внутрішньобудинкові комунікації вщент зношені. Якщо управляюча компанія не ремонтує труби й у підвалі десь тече вода, платити за це буду я?

– Усі труби, електромережі, дах належать співвласникам багатоквартирного будинку, і та труба, яка протекла, наприклад, між 2 і 3 поверхами, ремонтується за їхній рахунок. Так, це ваші проблеми. Усе залежить від моделі договірних відносин з управляючою компанією. ЖЕО тепер і юридично, і фактично – управляючі компанії (за Законом «Про особливості управління багатоквартирним будинком» будинки, які станом на 01.01.2019 р. не прийняли рішення про створення ОСББ, для них автоматично органами місцевого самоврядування визначені управляючі компанії). Вони і обслуговують внутрішньобудинкові мережі та прибудинкову територію.

Між іншим, постанова № 690 передбачає таку можливість, що виконавець послуги з централізованого водопостачання буде надавати послуги з обслуговування внутрішньобудинкових мереж. До прикладу, такі відносини діють у Знам’янці. І тоді, якщо «Дніпро – Кіровоград» захоче нарахувати за виток у мережі на мешканців будинку, вони можуть ставити питання – куди ви дивились, бо за договором повинні були саме ви стежити за цим, і будуть звільнені від сплати за такі витоки.

– У постанові йдеться, що, якщо абонент не надав показники лічильника протягом 3-х місяців, то йому нараховуватимуть суму до сплати «по-середньому»? Але зараз чимало людей на заробітках і фізично не можуть надавати показники чи пускати до себе контролерів.

– Так, якщо протягом 3-х місяців не надавались показники або доступ до лічильника, плата буде нараховуватись по-середньому. Наприклад, червень, липень, серпень – не передає показники і контролера не допускає. За ці 3 місяці буде нараховане середнє водоспоживання. Наступні 3 місяці буде нараховуватись по нормі (як без лічильника). Але в разі відновлення передачі показників (навіть через 7 місяців) буде зроблено перерахунок з урахуванням фактичних показників лічильника, що передбачено як Постановою №690, так і новою типовою формою договору.

Приєднуйтеся до нас у Facebook, читайте в Telegram, Viber і Twitter.