Прощавай, «Мир»! Некролог кінотеатру

Геннадій Рибченков, «Україна-Центр»

Де зараз у Кропивницькому залишилося кіно? Та тільки у «Порталі». Але ж скільки кінотеатрів колись було... У Кропивницькому давно немає «Хроніки», «Ятрані» і кінотеатру імені Дзержинського. «Комсомолець» став «Зоряним» і перестав бути кінотеатром, а «Мир» хоча б формально залишався кінотеатром, хоча в ньому вже десятиліття не показували фільми... А зараз там буде, найімовірніше, супермаркет. Одне зі знакових колись місць міста може стати черговим магазином. Як розповів «УЦ» начальник управління зі сприяння розвитку торгівлі та побутового обслуговування населення міськвиконкому Сергій Горбовський, ведуться переговори про можливий продаж або оренду кінотеатру. Подивимося, чим закінчиться.

Сподіваємося, хоча б не шинком. Тому що є приклади. У двох або трьох райцентрах Кіровоградщини, наприклад, у колишніх кінотеатрах тепер питні заклади, ігрові автомати і навіть просто склади, сам бачив...

Кінотеатр «Мир» почав свою роботу 31 грудня 1959-го, йому скоро виповниться 60 років. Першим фільмом, який показали в новому шикарному кінозалі, був «Пісня матросів» - робота режисерів з НД� Курта Менціга і Гюнтера Райша.

Якщо кому цікаво, то ось рецензія на цей чорно-білий фільм: «Російська революція остаточно перемагає восени 1917 року. Механік Хенне Лобке і кочегар Йенс Кастен, проявляючи солідарність з російськими революціонерами, обеззброюють своїх офіцерів, щоб не допустити затоплення російського вантажного корабля. У Німеччині розгортається класова боротьба. Докери і матроси Кіля закликають до масового страйку, вимагаючи припинення війни і зречення кайзера.

Кілька матросів-революціонерів за політичну діяльність засуджені до смертної кари. За відмову стріляти в своїх товаришів низка матросів-соціалістів заарештована офіцерами. На крейсері Prince Heinrich група заколотників приймає рішення відправити В. І. Леніну і всьому людству послання із закликом до миру.

У цей момент німецьке адміралтейство для придушення заколоту вирішує почати самовбивчу операцію "Нібелунги" і відправити в Ла-Манш проти англійців весь німецький флот.

Робочі і матроси повстають проти офіцерів, але політичні розбіжності між ними призводять їх до поразки. Поступово моряки Кіля, члени різних лівих політичних партій - від соціал-демократів і незалежних соціал-демократів до спартаківців - починають усвідомлювати необхідність об'єднання для здійснення революції в Німеччині.

Наприкінці фільму багато з повсталих матросів беруть участь в установчій конференції зі створення нової комуністичної партії Німеччини (КПН)»...

Називати кінотеатри «Мир» було поширеним у СРСР. Досі існують з такою назвою установи видовищної культури у Вінниці, в багатьох невеликих і великих російських містах типу Оренбурга, Сіверська, Балакового, Обнинська, Барнаула. А ще є кінотеатри з такою назвою в окупованих Луганську та Севастополі... Ну і в нашому звільненому Покровському на Донбасі є (раніше Красноармійськ). І в столиці Білорусі є такий кінотеатр «Мир», автор цих рядків колись там був, навіть пам'ятаю фільм, який дивився - «Скелелаз» зі Сильвестром Сталлоне в головній ролі.

Автором проекту будівлі кінотеатру «Мир» став архітектор Андрій Сидоренко, талановитий архітектор, про якого незаслужено мало хто пам'ятає.

Кінотеатру відразу присвоїли найвищу категорію. Тому дорослі квитки коштували 50 копійок. У кінотеатрі імені Дзержинського, пам'ятається, квитки були по 30 копійок. На показ надпопулярних у вісімдесяті індійських фільмів «Танцюрист Диско», «Зіта і Гіта», «Злодій», «Поки я живий» було не пробитися! Радж Капур і Мітхун Чакраборті були не менш популярні, ніж Андрій Миронов чи Олександр Абдулов. Люди приносили в кінотеатр магнітофони і записували ці індійські пісні! А щасливі володарі перших відеокамер знімали ці фільми просто з екрану! Можливо, я прибріхую, але популярнішими індійського кіно були рідкісні винятки типу «Піратів ХХ століття». Ну і французьке якісне кіно з Жаном Маре, П'єром Рішаром, Жан-Полем Бельмондо.

Правда, і в «Мирі» 50 копійок коштували квитки тільки на вечірні сеанси. На денні була знижка - 30 копійок коштував квиток. Квитки на дитячі фільми і мультфільми коштували взагалі 10 копійок, хоча, пам'ятається, на «Червоних дияволят» ціну підвищували до 20 копійок на денні сеанси, і школота збігала з уроків, щоб побачити це на той момент популярне кіно.

Наприкінці вісімдесятих - початку дев'яностих відеомагнітофони, по суті, знищили кінотеатри. Народ повалив у відеосалони дивитися на Шварценеггера і полуничку типу «Грецької смоковниці», «Еммануель» тощо.

«Мир» простоював, потім у ньому деякий час влаштовували дискотеки, потім будівлю купила родина Шарових, назвали його Молодіжним центром і ...все. Років двадцять будівля просто пустувала, добре, що її хоч підтримували в пристойному стані. Правда, тільки з фасаду. До речі, крім «Миру», продається ще нзика об'єктів нерухомості, пов'язаних з Шаровими. Це і кінотеатр «Зоряний», і ДК імені Компанійця, який уже давно не зовсім Будинок культури, а торговий заклад, і готель «Європа». Власники, мабуть, вирішили розлучитися з нажитим непосильною працею. А ще ходять чутки, що насправді власник будівлі банкір, у минулому віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко. Все може бути. Належна йому група компаній «ТАС» багато років скуповує по всій Україні заводи, нерухомість, банки, страхові компанії.

Суть такого бізнесу зрозуміла. Завдяки наближеності до влади отримати за копійки солідний об'єкт, щоб через час його продати за мільйони.

Хоча... Пригадується доля другого театру в Кіровограді. Недобудований монстр стояв і руйнувався десятиліття, у великого і могутнього Радянського Союзу, як виявилося, не вистачало грошей, щоб його добудувати, тим більше їх не було у незалежної молодої України. Поки не прийшов бізнесмен, і тепер там і кіно, і магазини, і спортзали, і готель, і офіси, і фонтан поруч, і популярне місце для фотографування молодят. Добре це чи погано? Вирішуйте самі.

А тепер і в «Мирі» може бути магазин. У будівлю хоча б повернеться життя. Але міський голова Андрій Райкович не надто цим задоволений.

- Це практично центр міста. Вулиця Велика Перспективна неширока і має високу інтенсивність руху транспорту, в першу чергу громадського. Місто вже має проблему і досить непривабливий вигляд автостоянки навпроти «Сільпо». Такі мережі заходять на територію міста як своєрідні «фінансові фантоми». Як місту з цим бути? Як ці мережі вписані в комунальний простір? Книжковий магазин один за 10 років відкриваємо, зате чужі оптові мережі вільно гуляють всім містом. А податки де? Гроші у кого залишаться?

Гаразд, нехай у «Мирі» торгують, хоча в місті катастрофічно бракує центрів різного культурного дозвілля. Якось усі давно змирилися з тим, що в будівлі колишнього кінотеатру «Ятрань» спочатку був магазин побутової техніки, потім меблевий, тепер продуктовий. А кіно зараз народ більше дивиться по Інтернету. Головне, щоб симпатична будівля в центрі залишилася такою ж симпатичною.