ТОП-10 подій року, що минає. Погляд з Кропивницького

Геннадій Рибченков, «Україна-Центр»

Традиційно наприкінці грудня ми підводимо підсумки року, що минає. Немає складнішого заняття, ніж виділити 10 найголовніших, на наш погляд, подій у житті країни. Але традиція зобов'язує, тому ми виокремили 10 найбільш значущих, на наш суб'єктивний погляд, речей. Зауважте - не найгучніших, найпихатіших, а саме значущих. Тому не дивуйтеся, що вибори президента у нас не на першому місці. Президента ми вже всьоме обирали, а багато іншого трапилося вперше.

1. Серіал «Чорнобиль» став подією не тільки у нас в країні, але і у всьому світі. Став серіалом №1, перемігши за рейтингами, охопленням аудиторії і заробленими грошима навіть «Гру престолів», яку крутили на всіх каналах вісім років! Розкішно зняті ці п'ять серій, правдиво. Але особисто мені найприкметнішим в цій історії є такий момент. Серіал про Чорнобиль знімався не в Чорнобилі, а в Литві. І не українцями, а американцями.

Зате весь світ побачив Україну не тільки як країну, осколок розваленого СРСР, де війна, корупція і Кличко. Багато в світі зрозуміли, наскільки сильний удар був нанесений країні ще в 1986-му. І корінь багатьох проблем нинішніх ще там, у тій квітневій ночі.

На тлі самого серіалу ніхто в країні й світі не помітив важливу подію - над Чорнобильською АЕС звели новий саркофаг. Найбільшу пересувне споруду в світі! 106 метрів у висоту, 162 метри в довжину, 257 метрів - проліт арки. Розраховано на 100 років. Уже занесений в Книгу рекордів Гіннеса. Але кого могла зацікавити така мізерна подія літа, за 10 днів до виборів депутатів Верховної Ради?

2. Вибори президента України. Рекордні за багатьма критеріями. 73,22 відсотка в другому турі - це показник. До того ж Володимир Зеленський став наймолодшим президентом в історії України. Кількість кандидатів була теж рекордним - 39. Звичайно, зрозуміти, навіщо балотувалися, скажімо, кандидати Ващенко, Кривенко, Носенко, Ригованов, Петров, Журавльов, Соловйов, складно. Тільки не питайте у нас, хто це такі. Кандидати так кандидати, стадіон так стадіон.

3. За всією передвиборною істерією майже ніхто і не помітив, що нарешті був засуджений колишній президент України Віктор Янукович. 24 січня Оболонський суд Києва дав йому 13 років заочно за державну зраду. Вперше в історії України, вперше в історії країн колишнього Радянського Союзу. Так, нехай поки він сидить не в колонії №6, а в Ростові, але значимість самої події применшувати не варто.

4. 6 січня Вселенський Патріарх Варфоломій вручив настоятелю Української православної церкви Епіфанію Томос, вже 7 січня в Україні він був продемонстрований в Софіївському соборі. Трохи головніше священиків там виглядав Порошенко - вибори були на носі, тут він перепіарився, скажемо так. У церковному, релігійному житті такі події трапляються не часто.

5. На початку вересня з російського полону повернулися 35 українців - 24 моряки, захоплених у Керченській протоці торік, і 11 політв'язнів. Серед них - Олег Сенцов, Павло Гриб, Володимир Балух, Олександр Кольченко, Станіслав Клих, Микола Карпюк та інші. Їх обміняли на російських полонених. Серед тих, кого віддала Україна, був і найважливіший фігурант справи про збитий «Боїнг» рейсу МН17 Володимир Цемах. Це саме по собі тягне на подію для рейтингу. Безсумнівного міжнародного злочинця з-під суду віддали назад у банду. Щось не чув про подібні прецеденти у світовій історії.

6. Розведення військ. Станиця Луганська, Золоте, Петровське. Відсунулися одна від одної «сторони зіткнення». Це як мінімум велика подія, тому що, як показує статистика, трапляється раз на п'ять років. Зустрічі Нормандської четвірки трапляються частіше. До речі, якщо у когось виникне запитання: чому цю зустріч ми не бачимо як одну з найважливіших подій року? Та тому що через два з гаком тижні ця зустріч за рівнем важливості все більше виглядає так: вийшов у магазин за хлібом, зустрів пару знайомих, поговорили, як сім'я, діти - і все. Якщо не згодні, згадайте результати минулої зустрічі Нормандської четвірки. Як, ви не пам'ятаєте?! До останньої зустрічі 9 грудня цього року четвірка зустрічалася вже тричі. І що? Розведення військ хоч якось можна помітити чисто географічно, навіть міст у Станиці відновили, хоча знайомі з фронту говорять, що фікція це все. І величезна невизначеність. Хоча йде в мінус вона саме нам, українській стороні.

7. В обіг введена купюра номіналом 1000 гривень. Це все, що вам потрібно знати про українську інфляцію, курс долара та інші економічні штуки. Якщо хто ще не бачив, купюра голубенька така, зображений з одного боку академік Володимир Вернадський, з іншого - Національна академія наук України. Раз уже згадали про курс долара - він за рік подешевшав майже на 5 гривень! Тільки не питайте у нас, чому, м'яко кажучи, не стають дешевшими продукти.

8. «Євробачення» без України. Вперше за весь час наша країна не була представлена на важливому для нас пісенному конкурсі, який ми вигравали двічі разом з Русланою і Джамалою. Через відому національну причину - пересварилися всі з усіма. Переможець відбіркового конкурсу співачка MARUV відмовилася підписувати, за її словами, кабальний договір з Національною телекомпанією України, інші потенційні учасники на знак солідарності також відмовилися їхати і співати. Хто від усього цього виграв?

9. Футбол. Українська збірна з футболу феноменально перемогла чинного чемпіона Європи Португалію з сетом 2:1 і вийшла у фінальний турнір чемпіонату Європи-2020. Андрій Шевченко таки великий. І гравець, і тренер. Як мінімум для чоловічої половини населення України ця подія вищого рівня.

10. Зняття з народних депутатів недоторканності. Найгаласливіша, безперечно, подія. Сталася у кілька етапів. 3 вересня нібито її, недоторканість, зняли. І 3 грудня якось її знову знімали з себе депутати 253 голосами. І 18-го грудня народні депутати знову її з себе зняли. 291 голос. Не здивуємося, якщо за підсумками 2020 року нам у ТОП важливих подій знову доведеться вписувати якесь нове, чергове, остаточне й безповоротне імперативне категоричне зняття недоторканності з депутатів і президента. Насправді в наш рейтинг ми внесли цю саму недоторканність і позбавлення її не як подію, а як найпримітнішу писану торбу, з якою всі носяться, хоча багато хто давно вже не розуміє, навіщо.