В Україні можуть обмежити використання води. Чи відчують дефіцит жителі Кіровоградщини

1180
кількість переглядів
Катерина Гайдук. Фото: стоп-кадр з сюжету телеканалу «Вітер»

Через аномальну зиму в Україні вперше за 120 років можуть обмежити використання води.

Для цього у Держводагентства є всі законодавчі підстави. Стаття 45 Водного кодексу України каже, що у разі настання маловоддя можуть бути обмежені права водокористувачів, або змінені умови водокористування, в тому числі скиди води через греблі ГЕС.

Чи вистачить води для забезпечення питних і побутових потреб жителів області, журналістка CBN розпитала в начальниці Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області Катерини Гайдук.

– Ми постійно відслідковуємо гідрологічну ситуацію, співпрацюємо з Гідрометцентром та вивчаємо водогосподарську обстановку. Відсутність снігового покриву, бездощова осінь та вкрай маловодні попередні чотири роки дали підстави очікувати, що води може бути недостатньо у 2020 році. Водність річок у січні-лютому цього року складала від 30 до 70%. Повінь взагалі не була виражена.

– Що робиться на Кіровоградщині, аби люди не відчули дефіциту води?

– Щоб забезпечити водою і населення, і галузі економіки, розробляємо режими роботи ставків та водосховищ, які затверджуються Держводагентством, доводимо їх до відома органів місцевого самоврядування, а також орендарів водних об’єктів, у яких вони перебувають у користуванні, власників гідротехнічних споруд, для забезпечення їх виконання та контролю за дотриманням.

На сьогодні більшість водойм нашої області наповнені до відміток нормального підпірного рівня. Тобто, маємо запаси води, які акумульовані в основних водосховищах і ставках.

Наразі для нас стратегічне значення має кількість води у Кременчуцькому водосховищі. В цьому році раніше, ніж у минулі роки, розпочато наповнення водойми до нормального підпірного рівня, здійснюються тільки екологічні санітарні витрати для того, щоб набрати це водосховище. Тому що Кіровоградська область на 80% забезпечується водою із Кременчуцького водосховища. Ця вода використовується для питних потреб жителів найбільших міст області: Знам’янки, Олександрії, Кропивницького та інших населених пунктів, що розташовані поблизу траси цього водогону, а також для перерозподілу стоку та екологічного покрашення старого русла річки Інгулець.

Також набирається до проектних відміток Лелеківське водосховище на річці Грузька, вище Кропивницького, яке використовується для рекреаційних, господарсько-побутових потреб та для зрошення.

Кременчуцьке водосховище. Фото: «Вікіпедія»

– Чи загрожує області дефіцит води?

– В першу чергу обмеження, про які сьогодні говорить Держводагентство, будуть стосуватися гідроенергетики та водного транспорту. Тому що для цих видів водокористування необхідно здійснювати скиди води. Також це може стосуватися інших водокористувачів, які забирають значні обсяги води.

Статтею 45 Водного кодексу України визначено, що у разі маловоддя, загрози виникнення епідемій та епізоотій, а також в інших передбачених законодавством випадках можуть бути обмежені права водокористувачів, або змінені умови водокористування з метою забезпечення охорони здоров’я людей та в інших державних інтересах. При цьому пріоритетність надається використанню вод для питних і побутових потреб населення.

– В першу чергу людей, звісно, цікавить, чи буде достатньо питної води.

– Зрозуміло, що це найсерйозніше питання, чи буде питна вода та вода для санітарно-гігієнічних потреб. Поки в нашій області немає таких пересторог до поверхневих питних водозаборів, з яких комунальними підприємствами здійснюється організований забір води для питних потреб. Їх налічується шість. В разі погіршення ситуації буде розглядатися питання щодо кожного водокористувача окремо.

– Хто прийматиме рішення щодо обмежень води?

– Права водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування, можуть бути обмежені органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об’єкт у користування або в оренду.

Дозволи на спеціальне водокористування видаються Держводагентством. А пропозиції до лімітів водокористування у дозволах на спеціальне водокористування щодо кожного водокористувача розглядаються Регіональним офісом водних ресурсів у Кіровоградській області.

Водні об’єкти (ставки та водосховища), які знаходяться за межами населених пунктів, надаються в користування обласною державною адміністрацією, а ті, що в межах населених пунктів, – органами місцевого самоврядування.

Ставок річки Березівка в селі Антонівка Долинського району. Фото: mapio.net

– Чи мають право здійснювати обмеження вторинні водокористувачі?

– Вони можуть таке обмеження встановлювати, але лише якщо рішенням Державного агентства водних ресурсів їм встановлені обмеження. Про це йдеться у 45-й статті Водного кодексу. Там все зазначено і можна дізнатися про свої права як водокористувача.

Хочу додати, що Кіровоградською обласною державною адміністрацією робляться певні кроки для вивчення ситуації з водними ресурсами. Зокрема, за розпорядженням голови проведена інвентаризація наявних в області водойм. Проводиться паспортизація водних об’єктів. І в цьому році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища передбачені видатки на виготовлення паспортів водних об’єктів, першочергово джерел питного водопостачання, водойм, що забезпечують протипаводковий захист та водосховищ комплексного призначення.

– Скільки нині водойм обліковується на Кіровоградщині?

– За результатами узагальнення даних проведеної у 2016 році інвентаризації водних об’єктів на території Кіровоградської області обліковується 2851 водойма, із них – 64 водосховища. Раніше водосховищ налічувалося 85. Але після обстежень при виготовленні паспортів водних об’єктів багато водосховищ виявилися замуленими, і об’єм води, який ще зберігається у водоймах, складає менше одного мільйона метрів кубічних. Отже, вони перейшли зі статусу водосховищ у ставки.

– Є думка, що цієї кількості водойм забагато. Якщо спустити низку ставків і водосховищ, води у річках прибуде?

– Не можна зараз однозначно відповісти на це запитання. Дійсно, одна з проблем наших річок – висока зарегульованість водотоків. Тобто, на наших річках побудовано забагато гребель та дамб. Щоб визначити, наскільки забагато, необхідно зробити обрахунки і виконати екологічну оцінку зарегульованості водотоків. Громада може прийняти рішення про ліквідацію того чи іншого ставка, але для виконання таких дій необхідно виготовити відповідний проект з проведенням екологічної оцінки впливу на навколишнє середовище.

Липень 2019 року. В центрі Кропивницького цвіте Інгул. Фото Андрія Лисенка, CBN

Дійсно, необхідно окремі ставки ліквідувати. Особливо це стосується тих водойм, які не використовуються, і греблі яких тільки створюють підпори на річках, збільшують випаровування та призводять до заболочення територій і замулення річок.

Водночас не будемо забувати, що більшість ставків побудована через те, що люди таким чином вирішували проблему з водними ресурсами влітку та восени. Крім того, в окремих селах саме завдяки підпору води утримуються рівні води у мілких криницях.

Коли орендарі восени отримують дозволи на зниження рівня води, багато скарг надходить від населення про те, що вода в колодязях пропадає. І чи не призведе отаке от знищення гребель до того, що і тих не значних запасів води не буде в маловодні періоди року. На жаль, більшість річок Кіровоградщини відноситься до водотоків, що пересихають.

– Яка ситуація на Кіровоградщині з запасами води порівняно із іншими регіонами?

– У порівнянні з іншими областями ми набрали рівні води. Якщо не буде несанкціонованих скидів води, то сподіваємося на те, що вирішиться проблема водних ресурсів. Крім того, зі ставків повинні здійснюватися екологічні попуски. Є досвід минулих років – у липні-серпні люди звертаються і просять забезпечити збільшення цих екологічних витрат, тому що взагалі річка пересихає, немає водотоку, немає води. Це питання, яке потрібно ще вивчати. Торік пройшла нарада, за результатами якої видали протокольне доручення про те, щоб районні державні адміністрації направили доручення щодо наявності таких водних об’єктів, які не використовують і які, на їхню думку, варто було б ліквідувати. З усієї області надійшли пропозиційї лише по п’яти таких водних об’єктах. Сьогодні ми йдемо до того, що громади на місцях прийматимуть рішення про здійснення таких заходів.

– Які чинники, крім відсутності опадів, впливають на наповненість наших річок?

– Чому пересихають наші річки – по-перше, це, дійсно, кліматичні зміни і відсутність опадів.

По друге, наша Кіровоградська область відноситься до тих регіонів, землі яких найбільше розорані. Розораність водозбірних басейнів річок сягає понад 76%. Це сприяє замуленню водних об’єктів та потрапляння в них добрив з сільгоспугідь. Це ще одна проблема малих річок у нашій області. Безконтрольне внесення сільгоспвиробниками хімічних речовин для боротьби зі шкідниками та мінеральних добрив. При високих температурах повітря та надходження у річку поживних речовин розвиваються синьо-зелені водорості. Ви ж бачите збільшення цвітіння води в останні роки. Вносять свою частку в забруднення водойм і комунальні підприємства.

Липень 2018 року. В ставку (село Володимирівка Знам’янського району) загинула риба. Фото з сайту Знам’янської РДА

– Робить свій внесок і населення, напевне…

Багато від населення залежить. Низька екологічна культура населення, звичка весь бруд, включаючи пластикові вироби, скидати в пониззя, балки, русла річок, використання мийних засобів з підвищеним вмістом фосфатів та фосфонатів сприяють забрудненню водних об’єктів.

Ми зараз багато проводимо екологічних івентів, повідомляємо у фейсбуці, організовуємо конференції, круглі столи, де роз’яснюємо про необхідність певних дій для збереження водних ресурсів. Наполегливо радимо всім обирати ті мийні засоби, у яких немає фосфатів, фосфанатів або їх мало – менше 15%. Якщо ми хочемо пити чисту воду, треба ставитися до цього відповідально. Це справа кожного з нас.

Приєднуйтеся до нас у Facebook, читайте в Telegram і Twitter.