Встати, суд іде! Навіщо українській Феміді присяжні

«Суд присяжних - форма здійснення державної влади, зокрема судової, безпосередньо громадянами шляхом їх участі у відправленні правосуддя. Як самостійний соціально-політичний інститут складається з окремої колегії присяжних засідателів та професійного судді чи суддів», - пише «Вікіпедія».

Стаття 65 Закону «Про судоустрій та статус суддів» визначає, що присяжним може бути громадянин України віком 30 - 65 років, який постійно проживає на території, де поширюється юрисдикція суду. Він також має володіти державною мовою.

Трохи більший перелік стосується громадян, які не можуть бути присяжними:

- особи, визнані судом обмежено дієздатними чи недієздатними, або які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;

- особи, які мають не зняту чи не погашену судимість;

- особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

- народні депутати України, члени, Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, апаратів судів, державні службовці, адвокати, нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя.

Присяжні працюють лише в судах першої інстанції. У цивільних справах вони розглядають справи про обмеження, поновлення цивільної дієздатності особи або визнання недієздатною; визнання особи безвісно відсутньою чи померлою; усиновлення; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу. У кримінальних - про злочини, за які передбачено довічне позбавлення волі.

Як стати присяжним? Роз’яснення Міністерства юстиції таке: «Особа, яка виявила бажання стати присяжним, має звернутися до місцевої ради із заявою про включення до списку присяжних. Саме органи місцевого самоврядування формують і затверджують список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам до присяжних та дали згоду бути присяжними.

У разі відповідності такої особи встановленим у законі вимогам місцева рада своїм рішенням включає її до списку присяжних. Список присяжних направляється у відповідний суд. Автоматизована система документообігу суду відбирає присяжних для участі у конкретній справі.

Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду, за що передбачено адміністративну відповідальність.

Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя на строк не більше одного місяця на рік або на більший строк для закінчення розгляду справи, розпочатої за їхньої участі».

Кропивничанин Андрій Постика бере участь у судових засіданнях як присяжний з грудня 2019 року. Поки розглядає лише цивільні справи. Які саме, не зізнається: конфіденційність. На запитання, чи запам’яталась якась, відповідає: «Занадто малий час я працюю, тому складно сказати».

- Я маю дві вищі освіти. Перша - педагогічна, друга - юридична, - пояснює він свою мотивацію. - Працюю за першим фахом. Тому для набуття досвіду за другим я і вирішив стати присяжним. Принаймні судів боятися не буду.

Повноважень у присяжного в цивільних справах не дуже багато, каже Постика:

- Суддя виносить рішення. Якщо присяжний з ним не згоден, може написати окрему думку. Однак вона враховується лише тоді, коли справа розглядається в апеляції. У кримінальних справах - трохи інакше, там голосування. Наскільки я знаю, Міністерство юстиції планує впроваджувати реформу присяжних. Якщо це станеться, то з 1 січня 2021 року і склад присяжних, і функції, і повноваження будуть збільшені. Поживемо - побачимо.

Присяжні можуть, звісно, впливати на рішення судді. Але поки - принаймні у цивільному судочинстві - лише під час наради в дорадчій кімнаті, усно.

Про потенційне, але незаконне джерело доходів, заявляє:

- Хабарі не пропонують. Я не бачу, за що їх можна пропонувати. Та і якби пропонували, не взяв би.

За словами Андрія Постики, бути присяжним - історія точно не для тих, хто женеться за заробітком:

- Присяжним доплачують. Я ще не отримував. Там, здається, збирається певна сума, якийсь відсоток від окладу судді, оплачується лише фактично відпрацьований час. Тобто сьогодні, наприклад, якщо я відпрацював з дев’ятої двадцяти до десятої двадцяти, то отримаю за годину. Тому це точно не заради грошей. У моєму випадку - заради набуття досвіду.

Кропивницький адвокат Геннадій Нікішов переконаний, що суд присяжних в Україні потрібен.

- Одразу скажу, що не брав участі в розгляді кримінального провадження судом присяжних. Сам факт появи такого суду в Україні оцінюю позитивно і вважаю, що він потрібен, - говорить він. - Джерелом влади в Україні є народ, а суд - однією з гілок влади. І якщо на законодавчу та виконавчу гілки влади народ має вплив через голосування на виборах та право громадянина самому бути обраним, то саме через суд присяжних прості громадяни можуть бути дотичними до відправлення правосуддя.

При розгляді кримінального провадження судом присяжних професійний суддя, під чиїм головуванням відбувається судовий розгляд, є дійсно арбітром, який керує процесом, але не приймає рішення про винуватість чи невинуватість обвинуваченого. Це саме те, чого дуже часто не вистачає українському правосуддю. При всій моїй повазі до професійних суддів, але дуже часто вони перебирають на себе функції прокурора, стараються не помічати явних порушень на досудовому слідстві. Та й не варто забувати про професійну деформацію. Коли ти за рік маєш справу з кількома десятками винних, то чи легко тобі буде помітити серед них одного невинного?

Присяжні не мають бути фаховими людьми. Серед них точно не повинно бути колишніх поліцейських, прокурорів, адвокатів та суддів. Сенс саме в тому, щоб питання про те, чи винна людина у вчиненні злочину, було розв'язане іншою звичайною і не упередженою людиною. Тільки докази обвинувачення та захисту, життєвий досвід і неупередженість.

Натомість не всі судді готові - принаймні морально - до широкого використання інституту присяжних. У розмові з CBN один зі служителів Феміди з обласного центру, який попросив не називати його прізвище, всіляко переконує: непрофесійні люди, що прийматимуть доленосні для когось рішення, - не кращий варіант.

- Ви ж не йдете до лікаря тільки через те, що він - кришталево чесна людина. Ви обираєте собі медика за зовсім іншими характеристиками. І головна - фаховість, - вважає суддя.

До реального розширення повноважень присяжних в Україні - не близько. 27 грудня 2019 року уряд опублікував повідомлення: «Кабінет Міністрів України схвалив проекти законів України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення участі громадян у здійсненні правосуддя" та "Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення порядку формування списку присяжних". Ці законопроекти забезпечать реальне функціонування суду присяжних як інструменту народовладдя». 4 березня 2020-го обидва законопроекти, направлені на розгляд профільного комітету Верховної Ради, відкликали. Далі буде?