У Кропивницькому показали відреставровані раритети підпільного мільйонера Ільїна (ФОТО)

Відреставровані раритети підпільного мільйонера Олександра Ільїна повернулися до музею в Кропивницькому.

Пристрасний колекціонер і талановитий реставратор у тодішньому Кіровограді працював електриком. Жив скромно, не привертав до себе уваги ні виглядом, ні поведінкою. Колекцію старожитностей, яку називають однією з найбільших у Європі, виявили лише після його смерті в 1993 році. Унікальне зібрання передали державі, оскільки заповіту чоловік не лишив, а дітей у нього не було.

Кухоль з кришкою – один із найцінніших предметів колекції Ільїна. Срібний з позолотою, прикрашений карбуванням кухоль виготовив український ювелір Іван Равич. Згідно з переказами, такі унікальні речі з будинку колекціонера після його смерті вивозили вантажівками.

- Особливість цього кухля в тому, що це була раніше невідома робота цього майстра, - коментує завідувачка відділу обласного краєзнавчого музею Валентина Пархомчук.

Колекція Олександра Ільїна налічує близько чотирьох тисяч предметів. Лише десяту їх частину експонують у постійній експозиції музею. Це речі різноманітного призначення - від предметів сакрального вжитку до предметів побуту. Скульптури, графіка, живопис...

Ільїн захоплювався раритетами і сам називав себе збирачем старожитностей.

До краєзнавчого музею зібрання колекціонера надійшло в 1994 році. Але експозицію відреставрованих православних святинь Ільїна тут показали вперше. У період карантину десять старожитностей безкоштовно відновили у національному реставраційному центрі в Києві. Новостворену експозицію приурочили до 100-річчя з дня народження Ільїна.

- Це предмети, які виготовлені із тканини. Це є такою особливістю саме колекції Ільїна, оскільки їх нараховується близько ста предметів, які виготовлені із тканини і мають церковне призначення, - розповідає заступник директора обласного краєзнавчого музею Павло Рибалко.

Джерела походження колекції і досі достеменно невідомі. Частина речей, припускають дослідники, може бути сімейними реліквіями. Щось колекціонер купував в антикварних магазинах та у старожилів. Предмети сакрального вжитку в зібрання могли потрапити після закриття у 60-х роках церков. Тоді церковне майно просто викидали на смітники, а Ільїн врятував ці речі, забравши до себе в колекцію.

- Олександр Ільїн був іще й реставратором, і тому за свою роботу він часто брав саме натурою, - додає Валентина Пархомчук.

Загадковою є постать і самого збирача старожитностей.

- Лише у цьому році у квітні місцевими колекціонерами було знайдено свідоцтво про народження колекціонера, в якому зазначено, що він народився 8 квітня 1920 року. В цьому році також було оприлюднено і відео, вперше ми теж його побачили, це відеозйомка Олександра Борисовича Ільїна. Це була приватна зйомка колекціонера одного, який з ним дружив, товаришував, і, таким чином, лише зараз це оприлюднено, - зазначає Валентина Пархомчук.

Вартість колекції оцінити складно, кажуть у музеї.

- У 90-х роках, коли почалися перші публікації про колекцію, то називалися різні цифри. Вартість доходила до 40 мільйонів доларів і так далі. Колекція дуже вартісна, але сказати, скільки вона загалом коштує, ми не можемо. По-перше, не проводилася вартісна оцінка, по-друге, це предмети державного фонду і вони не підлягають продажу, - говорить Валентина Пархомчук.

У колекції – близько трьох сотень старожитностей. Тепер, коли карантинні обмеження послабили, побачити зібрання можуть усі охочі.

Фотогалерея