Земельне питання: в Онуфріївському районі фермеру не дали обробити 50 гектарів

Село Успенка Онуфріївського району - за півтори сотні кілометрів від обласного центру. Населення - трохи більше тисячі людей. Найбільша цінність села – земельний фонд. От-от в Україні запрацює ринок землі, відтак родючі чорноземи стануть реальною валютою. А поки 223 гектари село здає в оренду. Торік за це Успенка до свого бюджету отримала понад півмільйона гривень.

Одним із найбільших орендарів землі в Успенці є фермерське господарство «Оксамит-Постач». У 2019-му податку за оренду земель сплатило майже 342 тисячі гривень. За ці кошти в селі освітлили Нову і Молодіжну вулиці. Ще частину скерували на облаштування дитячого майданчика, утримання дитсадка й поточні ремонти інфраструктурних обʼєктів.

- Щоб наприклад, 342 тисячі спрямувати на щось – такого не було, але за ці кошти ми проплачували харчування дітям. Давали матеріальну допомогу по тисячі гривень, по дві тисячі онкохворим, які хворіють цукровим діабетом, які перенесли тяжкі операції, - розповідає сільська голова Успенки Наталія Сіра.

Пʼять ділянок «Оксамит-Постач» взяло в оренду два роки тому на аукціоні. Чотири з них у ярах, одна – біля річки. Загальна площа - майже 130 гектарів. Минулого тижня сесія Успенської сільради розглянула питання про зміну цільового призначення земель із пасовищ на ріллю за клопотанням орендаря. Зʼїхалися на засідання і районні депутати, й очільник РДА.

- Чому наші фермери не брали участь в аукціоні, тому що цільове призначення цих земель – для сінокосіння і випасання худоби. Якщо по ярах, тут я вважаю, що правильно зробили, що перевели в ріллю. Але для своїх не знайшлося, зате ми виставили все на аукціон, - зазначає депутат Онуфріївської райради, фермер Тетяна Плітка.

- Частково було прийнято рішення по 78 гектарах, щоб перевести, дати дозвіл на виготовлення відповідної документації, щодо переведення на ріллю, тобто для наповнення бюджету. Інші 50 гектарів – відмовили, - пояснює голова Онуфріївської райдержадміністрації Володимир Гамера.

Нині Успенська сільська рада має вирішити з орендарем, чи той платитиме за непотрібне йому пасовище. Бояться, що відмовиться - і бюджет втратить 310 тисяч гривень. Представник фермерського підприємства каже: будуть ще радитися, що робити далі.

- Будемо спілкуватися, будуть приймати рішення власники підприємства. Ми хотіли обробляти, сплачувати оренду і працювати на даній земельній ділянці, - говорить представник ТОВ «Оксамит-Постач» Валерій Григораш.

Таких господарств, як «Оксамит-Постач», - тисячі в Україні. Рішень аналогічних прийнятому Успенською сільрадою теж чимало. І це лише початок непорозумінь між бізнесом, владою і жителями сіл. Чим ближче до набуття чинності ринку землі, тим напруженішою буде ситуація, припускають експерти.

- Без повноцінної судової реформи європейського типу навряд чи можливе впровадження повноцінного ринку землі. Але слід памʼятати одне: фермерство як клас необхідне українському селу. Без фермерства як класу, виробництва, класу виробників, наше село фактично загине, - вважає соціолог Едуард Клюєнко.

Закон про ринок землі президент Володимир Зеленський підписав наприкінці квітня. Згідно з ним, із 1 липня наступного року право власності на землю площею до ста гектарів зможуть набувати фізичні особи. А з 2024-го таку можливість отримають юридичні.