Сергій Компанієць про те, яким буде ювілейний, 50-й фестиваль «Вересневі самоцвіти»

Цьогорічний фестиваль - унікальний. Він відбувається в умовах карантину, змін законодавства та за наявності складних організаційних перепон.

Про добрі та не дуже новини щодо фестивалю «Вересневі самоцвіти» журналіст CBN поговорив з його головним режисером Сергієм Компанійцем.

- Сергію, чи є загрози фестивалю через карантинні заходи, що запроваджені в країні?

- На жаль, 2020 рік затьмарений пандемією коронавірусу, тому ми повинні зважати на чинні та можливі обмеження. Але я впевнений: яких би заходів безпеки не довелося вжити, захід скасовано не буде. У масках, рукавичках, з постійними вимірами температури і дотриманням соціальної дистанції, в тій чи іншій формі ми відзначимо ювілей нашого театрального свята. Я навіть жартую: на сьогодні є два режисери, які пильно стежать за усім, що пов’язано з Covid-19. Це режисер Венеціанського кінофестивалю та я. Адже обидва фестивалі повинні відбутися приблизно в однаковий час. Так що ми з організаторами Венеціанського кінофестивалю на одній хвилі (посміхається).

Втім, є й інші моменти, які ускладнюють підготовку до фестивалю, і які обов’язково необхідно враховувати. На сьогодні докорінно змінилася законодавча база. Особливо у питанні оплати послуг. Ми повинні проводити тендерні процедури фактично на будь-яку дію: спектаклі – через тендер, переїзд акторів – через тендер, будь-яке замовлення – тендер.

- Ну, наскільки я пам’ятаю є так званий «дотендерний поріг», це коли вартість послуги не перевищує 200 тисяч гривень.

- У нас в положенні про фестиваль, яке розроблялося багато років тому, чітко прописано, що ми не маємо права займатися перевезеннями. Тому театральні колективи змушені самі вирішувати це питання. Ми готові їм перерахувати кошти на переїзд, але, щоб потрапити на фестиваль, вони зобов’язані провести тендер серед транспортних компаній. Ось тут і починаються найбільші проблеми: інколи в тендерах ніхто не хоче брати участь! Дивіться: щоб тендер відбувся, потрібно мінімум два учасники торгів. Це означає, що один з них програє. А перед початком тендеру учасник повинен внести завдаток, який не повертається. Тобто переможений втрачає кошти. Загальна сума оплати цих послуг невелика (близько 20 тисяч гривень), тому навіть переможець (з урахуванням завдатку) не отримує з неї великого прибутку.

Ось ми і звертаємося до меценатів. Навіть пропонуємо їм певний перелік пропозицій від нас: це і запрошення на вистави, і згадування мецената на наших рекламних площах, і запрошення до участі у наших фестивальних заходах. Багато ще чого.

Ми стикнулися з тим, що організувати масштабний захід за тими правилами, що встановив законодавець, дуже проблематично. Навіть якщо на це є кошти (до речі, хочу скористатися нагодою і подякувати обласній владі за увагу до фестивалю).

Фестиваль такого масштабу потрібно готувати протягом року. В нас були три літні місяці. В цей час у багатьох театрів вже є своя театральна програма на вересень. Тобто, якщо якась трупа не зможе до нас приїхати, замінити її буде досить важко. Адже кожен театр поважає свого глядача та не буде скасовувати свої вистави. Враховуючи, що мистецтво постраждало від карантину найбільше, театри зараз у дуже скрутному становищі. Тож зрозуміло, що втрачати глядача ніхто не хоче, бо від нього залежить саме існування театру.

До речі, хочу подякувати всім театрам, які прийняли наше запрошення взяти участь у фестивалі «Вересневі самоцвіти», вони дуже сильно йдуть назустріч нашим проханням та можливостям. Ми не платимо великих гонорарів. Є певні лімітні проплати, але основні видатки пов’язані з транспортом, заселенням та добові. І навіть у цих складних умовах художні керівники театрів, режисери і актори бажають приїхати в наше місто і взяти участь в нашому вересфесті.

- Тобто в цій ситуації найпростіший вихід – знайти меценатів, які готові вам допомогти?

- Так. Окрім бюджетних коштів, нам потрібна допомога бізнесу для вирішення нагальних проблем. Саме в цих умовах які є зараз, роль такої допомоги неоціненна. Ми підготували пакет пропозицій для бізнесу та ЗМІ. Для бізнесу ми пропонуємо партнерство. Пропонуємо їм такі послуги: запрошення на всі заходи фестивалю, реклама на нашому сайті і в соціальних мережах, на наших заходах, згадування у ЗМІ, там великий пакет пропозицій. Також запрошуємо до співпраці інформаційні агентства, телеканали, газети, інтернет-видання з усієї України. Пропонуємо писати про нас, знімати сюжети, брати участь в прес-конференціях.

- Фактично це пропозиція використовувати фестиваль як рекламний майданчик. І скільки це коштує?

- Справа в тому, що нам гроші як такі не потрібні. Як це не дивно звучить. Нам потрібно, щоб меценати допомогли нам вирішити ті питання, які ми не можемо оперативно вирішити через недосконале законодавство. Це, можливо, запрошення зірок чи вирішення транспортних питань, якісь подарунки акторам. То вже все індивідуально. Раді будемо будь-якій допомозі. Максимальна сума для генерального партнера фестивалю складає 100 тисяч гривень.

- Тепер давайте про щось гарне поговоримо. Що вже вдалося?

- Зроблено досить багато. Наприклад, нам вдалося провести тендер з забезпечення світлом, звуком та сцени, так що підготовка йде своєю чергою.

- Програму фестивалю ми вже знаємо. А чи не плануєте ви щось понадпрограмне? Чи будуть сюрпризи для глядача?

- Сюрпризи будуть! Поки що це – секрет, адже це – сюрприз. Але я дуже сподіваюся, що коли в нас з’являться люди, які готові підтримати фестиваль, цих сюрпризів стане значно більше. Головне - вірити, що свято, на яке всі так зачекалися за останні півроку, обов’язково відбудеться і подарує нам багато позитивних емоцій за будь-якої погоди.