Кандидат на посаду радника голови ОДА, ветеран Валерій Вєхтєв: «Для влади я буду скоріш подразником»

1831
кількість переглядів
Валерій Вєхтєв. Фото з Facebook

Тиждень тому відбувся форум «Компас ветерана», на якому різні ветеранські спільноти області ділилися досвідом своєї успішної роботи. А ще під час форуму голосували за кандидатуру на посаду радника голови ОДА. Найбільшу підтримку отримав керівник ГО «Редут» Валерій Вєхтєв, який розповів журналісту СBN про своє бачення цієї посади та найближчі плани.

– Валерію, у тебе є охоронна фірма, фермерське господарство, федерація з бойових мистецтв, громадське обʼєднання. Родина зрештою. А тут ще й обовʼязки радника голови обласної адміністрації. Чимось доведеться жертвувати. Скажи чесно: навіщо воно тобі потрібно?

– Спочатку, коли вперше обговорювалися кандидатури на цю посаду, я не тільки не погоджувався, а навіть зняв свою кандидатуру з обговорення. Я спілкуюсь з багатьма ветеранами, підтримую стосунки з більшістю ветеранських спільнот в області та бачу, що спільну мову інколи знайти складно. Нам зараз життєво необхідна консолідація зусиль, потрібно обʼєднуватися. А ще потім побачив у соціальній мережі відкрите голосування, де майже 70% підтримали мою кандидатуру. Після цього думки про «нема часу» чи «я не зможу» покинули, і я вирішив: якщо більшість вважає, що я справлюся, довіряє мені, значить це – шанс на обʼєднання. Ним не можна нехтувати.

Голосування на форумі показало високий кредит довіри побратимів до мене. Навіть голова новомиргородської спільноти ветеранів Олег Драний, що теж претендував на цю посаду, зняв свою кандидатуру задля того, щоб підтримати ідею єднання. Зараз, через ваш ЗМІ, хочу йому подякувати за це та заявляю: я просто не можу тепер вас підвести.

Що стосується бізнесу, то я завжди його будував за таким принципом: гарний керівник може поїхати, а бізнес працюватиме і без нього. Тож, думаю, з цим проблем не буде. Кидати його не збираюся, бо посада радника – неоплачувана.

Валерій Вєхтєв. Фото Ігоря Філіпенка

– До цього часу такої посади, як радник голови ОДА з питань АТО, в нас не було. Чим плануєш займатися в разі призначення?

– Не можу сказати, що ми піонери у цій ситуації. Є досвіди інших областей, де така посада існує давно. Торік був на зʼїзді ветеранських обʼєднань, де спілкувався з побратимами, які займають такі посади. Тож у багатьох областях такий досвід є, і я знаю, як ним користуватися. Є позитивні результати в Київській, Вінницькій, Івано-Франківській областях, все це можна і треба використовувати і в нас. Тож не бачу в цьому чогось нового: радник буде спілкуватися з обласною владою, захищати інтереси учасників бойових дій, допомагати вирішувати проблеми. Я людина не штабна, навіть не офіцер і знаю, чого очікують від мене побратими. Сподіваюсь (а все каже про це), що жодних проблем з обласною владою не буде, і я зможу донести наші проблеми і спільно з владою знайти шляхи їх вирішення. Хочу додати одне, я про це казав під час виборів на ветеранському форумі: цапом-відбувайлом я бути не зможу і не бачу цю роботу одноосібною. З власного досвіду знаю, що позитивний результат можливій тільки у колективній роботі. Тому першим своїм завданням вважаю створення Координаційної ради ветеранів, де будуть представлені всі дієві організації та всі райони області. В рамках такої ради виокремлені будуть певні напрямки та будуть прийматися колективні пропозиції про шляхи вирішення проблем. Працювати будемо разом!

– А що ти перше зробиш, як зайдеш до свого кабінету в обласній адміністрації? Ну, якщо зайдеш, бо на сьогодні, наскільки я знаю, жодної інформації про призначення немає.

– Так, інформації немає, та я і не поспішаю. А запитанням своїм ти застав мене зненацька. У нас так багато проблем, причому різновекторних, що навіть виокремити якусь групу з них складно.

– Добре, тоді спробуй з власного досвіду визначити одну-дві проблеми, які стоять перед ветеранами і потребують негайного втручання на рівні області.

– Пройшовши складний шлях повернення до цивільного життя після демобілізації, вважаю найбільшою проблемою соціальну реабілітацію ветеранів війни. Це не тільки консультації психолога: ця проблема багатовекторна. Тут і робочі місця з гідною заробітною платою. До речі, саме цей фактор багато ветеранів вважають найкращим у ресоціалізації! Тут і родинна підтримка, та ще багато факторів, що допомагають поверненню додому. І якщо у великих містах усе більш-менш добре, то у дальніх селах проблема ця величезна. Треба її швидко вирішувати!

– Людина «при владі» повинна бути трохи політиком, трохи психологом, трохи єзуїтом. Щоб вирішувати важливі питання, треба вміти домовлятися, а не «відчиняти двері чоботом». Ти так умієш?

– Досвіду роботи у владі в мене майже нема. З владою у вигляді представників та керівників Міністерства молоді та спорту я перетинався як президент федерації хортингу. Робота була не досить продуктивна, тому що фінансування фактично не було, але ж розмовляти з керівництвом я знаю як. А тут ще одне: я не йду до влади, я залишаюся з побратимами. Я просто буду передавати владі те, що болить у нас, у ветеранів. Я дійсно дуже сподіваюся на тісну співпрацю з обласною владою, бо я для них буду скоріш подразником. Але ми знайдемо компроміси і будемо мати хороший результат.

– У тебе є якісь політичні уподобання, які б заважали цій співпраці з обласною владою?

– Політичні переконання та політична боротьба стосуються загальнодержавних проблем. А нам потрібно вирішувати більше місцеві завдання. Що стосується мене особисто, то на сьогодні я активно не підтримую жодну з політичних партій, що діють в Україні. Не є членом жодної партії. Я хочу просто консолідувати зусилля обласної влади для вирішення нагальних проблем ветеранів війни з Росією. Ветеранська спільнота – це єдина сила яку я зараз готовий підтримати та інтереси якої хочу захищати.

Приєднуйтеся до нас у Facebook, читайте в Telegram і Twitter.