Чи є життя під час жорсткого карантину. Що про це думають жителі країн, де локдаун став реальністю

1224
кількість переглядів

Юхим Мармер, «Україна-Центр»

Все про коронавірус читайте за посиланням.

В Україні ввели «карантин вихідного дня», який, судячи за минулим вікендом, ефекту не дав. Що далі? Редакція «УЦ» зв’язалася з респондентами в країнах, де локдаун став реальністю. Ми спробували прояснити: чи є життя під час жорсткого карантину і після нього.

Олександр Вавінський, Ізраїль:

– У нас був оголошений локдаун перед Новим роком (18-19 вересня), щоб було менше контактів між людьми. Закрили практично все, працювали лише магазини продуктів і товарів першої необхідності. Обов’язкові масковий режим і дистанція два метри. Деякі міста взагалі закрили, в основному ті, де живуть релігійні іудеї, які взагалі нічого не дотримувалися. Проїзд на роботу в інші міста – за пропуском. Великих протестів не було, тому що одночасно було прийнято рішення про різке скорочення людей, що беруть участь у демонстраціях. Локдаун тоді оголосили на місяць, з поступовим ослабленням залежно від кількості хворих і важких. Пішла масова роз’яснювальна робота.

Після Нового року пішов сильний приріст, ранкові зведення по ковіду – як з фронту. Перші два тижні були невтішними, але потім пішло зниження числа заражених, важких і померлих. Компенсація від уряду бізнесу була. Зросла кількість безробітних, але вирішили: якщо роботодавець не звільняє, то отримує компенсацію від держави.

Ще два тижні поступово слабшали обмеження, і кількість хворих зменшилася вдвічі. Спочатку відкрили школи (1-4 класи), парки, пляжі й дозволили виходити з дому більш ніж на кілометр. Вуличні магазини відкриють наступного тижня, ринки і великі супермаркети – пізніше. Таке враження, що люди починають звикати до обмежень як до неминучості, і не протестують.

З останніх новин: тривалість ізоляції після контакту з зараженим тепер 12 днів (було 14). Всі сподіваються на вакцину «Пфайзер».

Алла Ліпінська, Італія:

– Наш перший локдаун, коли дозволялося тільки собаку вивести з дому, і то ненадовго, закінчився тим, що ми практично вийшли на нуль за кількістю інфікованих і смертей. Локдаун – це вихід, щоб не було померлих від коронавірусу. Хто не хоче, щоб у країні половина населення вимерла, – вводить локдаун.

Ми трималися приблизно до середини літа, а потім все почалося по новій. Дозволили виходити, відкрилося все: клуби, бари, дискотеки, пляжі. І кількість хворих стрімко пішла вгору. Зараз у нас закриті піцерії, бари і ресторани, вони працюють тільки на винос. А в перший локдаун навіть такого не було. Закрито торгові центри, працюють тільки супермаркети, в яких продаються продукти.

Коли все закривали вперше, людям обіцяли допомогу з безробіття в розмірі приблизно зарплати. Мій чоловік не працював два місяці, повинен був отримати 1200 євро, а отримав лише 200. Деякі взагалі отримали по три євро… Малий і середній бізнес гине. Він не просто гине – люди вішаються у своїх барах, стріляються. Працювати не дозволяють, але податки ніхто не скасував, «комуналку» теж. Тут держава недопрацювала.

Деякі власники барів, готелів виходили на акції протесту. Але їх мало хто почув. Я вважаю, що поїсти можна вдома. Переночувати – теж. Туризму немає, то ж які можуть бути готелі? Працювати повинні ті підприємства, без продукції яких не обійтися. Ось фабрика з виробництва туалетного паперу не повинна зупинятися. Все інше, за можливості, закрити на замок. У нас багато безтурботних людей, що передають вірус оточуючим. А на таких можна впливати тільки забороною.

Оксана Мармер, Іспанія:

– У нас уже ввели нові обмеження з минулого вівторка, але це не повний локдаун. Будь-який бізнес закритий з 18:00, а з 22:00 – комендантська година. Поки був повний локдаун, статистика поліпшувалася, але вже у вересні кількість інфікованих підвищилася через туристів. Різко збільшилася кількість правопорушень, пішли самозахоплення житла.

Бізнес постраждав сильно, особливо малий. Обіцяні допомоги виплатили далеко не всім і не всі. А тим, приватникам, які вижили, кажуть, після локдауну ще й податки підвищили.

Те, що зараз прийняли, – це набагато краще і для людей, і для малого бізнесу. Можна жити. Тепер у нас правила встановлюють по муніципалітетах, і все залежить від ситуації всередині.

Скажу ще: іспанці – не українці, тут усі дуже законослухняні, і тримати їх в порядку легше. Ще й штрафи дуже високі, так що вони точно впораються. Особливо після того, що пережили. Знову ж таки, з точки зору свого іспанського досвіду, включаючи жорсткий локдаун, вважаю, що введення карантину на вихідні – абсолютно безглуздо. Має сенс чітко дотримуватися маскового режиму, заборонити повну посадку в закладах громадського харчування і в магазинах контролювати дистанцію. І крім того – комендантська година вночі плюс обмеження пересування між містами (тільки з поважної причини).

Наталя Чудновська, Ізраїль:

– Карантин вихідного дня – це аспірин при автокатастрофі. Результати зі зниження захворюваності дає тільки повний карантин за умови його чіткого дотримання. Перерахую то, що включав карантин в Ізраїлі: носіння маски; дотримання соціальної дистанції; заборона віддалення від місця проживання більш ніж на 1000 метрів; заборона будь-яких зборів, зборів і збіговиськ, крім членів сім’ї, які проживають під одним дахом. 100% контроль за виконанням цих дій покладено на поліцію і армію. Порушення караються штрафами, причому зовсім символічними сумами.

Як економічну підтримку кожному громадянину країни було виплачено одноразову допомогу в розмірі 750 шекелів (понад 6 тис. грн). І кожна дитина до 18 років отримала допомогу в розмірі 1500 шекелів. Ці посібники були перераховані автоматично на банківські рахунки громадян. Люди, які не мають рахунку в банках, отримували ці гроші на пошті по пред’явленню паспорта.

Всім пенсіонерам, яким було суворо заборонено виходити з дому, привозили під двері триразове харчування безкоштовно.

Що дав локдаун? У рази впала кількість тих, що заразилися, не додалося підключених до апаратів штучного дихання, не росла кількість смертей, при всьому тому, що релігійні фанати продовжували молитися і навчання в їхніх школах не припинялося.

Катерина Шевченко, Польща:

– Природно, локдаун допомагає, оскільки мета його введення – зупинити високий приріст кількості хворих. Інакше не можна очікувати зменшення заражень. Держава виділяє допомогу для дрібного, середнього і великого бізнесу. Але, незважаючи на це, важко всім. Всьому світу важко, і треба розуміти, що на першому місці – наше життя.

Є люди, які підтримують локдаун, а деякі категорично проти. Але того, що можна назвати протестом, у Польщі немає. Всі прекрасно розуміють, що зараз іде боротьба за життя. Були зовсім інші протести – за свободу вибору жінок, і вони зовсім не поліпшили статистику з коронавірусу. Тому, виходячи в магазин за продуктами, надягаємо маску. А вдома працюємо і насолоджуємося проведенням часу зі своїми близькими.

Юлія Гур-Бялоглавська, Австрія:

– 12 і 13 листопада вперше за час пандемії в Австрії щодня реєстрували понад дев’ять тисяч нових випадків Covid-19. Для 9-мільйонної країни це катастрофічно багато. І буквально на наступний день канцлер Курц повідомив, що з 17 листопада в країні введуть новий локдаун, щоб зупинити поширення коронавірусу. Обмеження діятимуть як мінімум до 6 грудня.

Нас зобов’язали залишатися вдома, дозволивши виходити на вулицю тільки в крайніх випадках, наприклад, за продуктами або на роботу. До цього жителям забороняли виходити з дому тільки з 20:00 до 6:00.

Велика частина магазинів закриється, відкритими залишаться тільки аптеки, а також магазини, які торгують продуктами і побутовою хімією. Влада також продовжила обмеження на роботу ресторанів і кафе.

Крім того, в Австрії закриються школи – учні перейдуть на дистанційне навчання. Хоча тут люди дуже незгодні з закриттям шкіл, особливо 1-4 класів, так як там майже нульовий відсоток заражуваності. І ще один важливий нюанс: тим, хто не може залишатися з дітьми вдома, школи будуть надавати можливість відвідування, але без фронтальних уроків.

Канцлер Курц закликав жителів Австрії ні з ким не зустрічатися в найближчі тижні. Він зазначив, що локдаун – «єдиний робочий засіб» у боротьбі з коронавірусом. Я і мої знайомі згодні з канцлером. Локдаун – це дуже важко (особливо для мами трьох маленьких дітей), але необхідно.

Мене дуже хвилює ситуація в Україні. Таке враження, що влада втратила контроль над ситуацією з пандемією. Маю велику надію, що здоровий глузд і інстинкт самозбереження все ж вийдуть на перший план. Здоров’я вам, земляки!

Приєднуйтеся до нас у Facebook, читайте в Telegram і Twitter.