Кропивницький - місто Секонд-хенд
Юхим Мармер, «Україна-Центр»
«У повітовому місті N було так багато перукарень і бюро похоронних процесій, що, здавалося, жителі міста народжуються лише для того, щоб поголитися, обстригтися, освіжити голову вежеталем і зразу ж померти».І. Ільф і Є. Петров, «12 стільців».
На відміну від повітового міста N в обласному Кропивницькому за кількістю ошатних вивісок, вміло спрацьованих фірмою «Ажіотаж», з великим відривом лідирують аптеки, нотаріальні контори та магазини секонд-хенду. Здається, що місцеві жителі з усіх сил поспішають прийняти заспокійливе, запевнити заповіт і причепуритися для власного похорону. Але якщо фармацевти і нотаріуси, що називається, «знімають кути» на центральних вулицях, то магазини вживаного одягу орендують престижні приміщення, підбираючись до історичних будівель.
Буквально минулого тижня впав кінотеатр «Зоряний», побудований у 1964 році під ім'ям «Комсомолець». Втім, кінотеатром він перестав бути ще в 2014-му. Що відбувалося минулі шість років у фойє колишнього великого кінотеатру, ви самі бачили. Але всі ці роки жевріла надія, що на будівлю в самому центрі міста, поруч з площею Героїв Майдану, чекає гідна доля. Прийде серйозний інвестор і перетворить «Зоряний» на щось цілком сучасне, яскраве, дзеркальне. Не гірше, ніж «Сільпо» (в дівоцтві УТО) або Depo't (він же - «Дитячий світ»). Але не сталося.
На жаль, виправдався прогноз колеги Рибченкова, озвучений ще в 2013-му: «А раптом переінакшать колишній кінотеатр під склад секонд-хенду? А що - великий, багато барахла поміститься...»
Ще раніше на бастіони секонд-хенду перетворилися колись улюблений тисячами кіровоградських дітей магазин іграшок «Колобок» і цілком доречне в центрі міста затишне кафе з болгарською кухнею «Добрич». І це тільки на Великій Перспективній, в історичному центрі міста. А скільки їх по всьому Кропивницькому - десятки? У Будинку побуту, у «Фуршеті» на друкарні, біля «Буквиці»... У спальних районах вони на кожному кварталі. Втім, я не великий знавець подібних магазинів, часто плутаю їх зі стоковими і вираховую за запахом з відкритих дверей і постійними чергами у певні дні та години.
Не зрозумійте мене неправильно, я зовсім не противник магазинів секонд-хенду. Вони є у всьому світі, і для зубожілого населення України це просто знахідка. Я рішуче проти засилля подібних магазинів на центральних вулицях міста. Ну навіщо ж себе так ганьбити?! Уявіть екскурсію для туристів центром Кропивницького: ось Музей мистецтв, ось колишнє казначейство, ось пам'ятник Пашутіну, ось «Дзеркальний», а ось магазин секонд-хенду, а ось ще один, і ось, і ось... Упевнений, така велика кількість виставленого напоказ вживаного барахла не додає гордості за своє місто його жителям. Від слова зовсім.
Думаю, депутатам і управлінням міськради, які дають дозволи на відкриття подібних торгових точок, потрібно думати не тільки про доходи, а й про обличчя міста, про його туристичну привабливість. У європейських містах центр - це найрізноманітніші кафе, офіси банків і крутих фірм, фотозони, галереї, бутики, а не аптеки буквально на кожному кроці, не адвокатські та нотаріальні контори, що перегороджують половину тротуару залізними сходами. Та й щодо магазинів секонд-хенду, сподіваюся, ви мене зрозуміли. Нехай вони будуть, але за рогом, у провулку, а не гордо виставленими напоказ.
Не радують око й облуплені фасади, господарям яких наплювати на зовнішній вигляд їхньої приватної власності. У кращому випадку маскувальною сіткою можна прикрити. Хоча такі махини, як кінотеатр «Мир» або колишнє музучилище, за сіткою чи білбордами не сховаєш. Пора б міській владі серйозно поговорити з їхніми власниками.
У Кропивницькому обраний новий-старий мер Андрій Райкович. Зараз він бореться з ковідом, форма тяжка, але, тьху-тьху, вже йде на поправку. Зрозуміло, що найближчі його завдання - він їх озвучував - будуть пов'язані з пандемією й опаленням. А потім, гляди, прийде час для чергового «великого будівництва Райковича» - пора зайнятися площею Героїв Майдану і Центральним сквером. Вони зараз теж секонд-хенд. А повинні стати обличчям міста.