Хто у Кропивницькому найближчі п’ять років ділитиме землю і гроші

Андрій Трубачев, «Україна-Центр»

У результаті децентралізації бюджет обласного центру Кіровоградщини в порівнянні з 2015 роком зріс майже вдвічі. Озброївшись списком свіжообраної міськради, ми спробували спрогнозувати, хто в наступні п'ять років буде ділити ці гроші вкупі з вільною землею, а хто - «стежити за руками».

Далі в публікації - про заміни в опублікованому раніше складі депутатів, номінальних лідерів і сірих кардиналів нового скликання, партійні впливи, шкурні інтереси і те, хто, з ким і проти кого може подружитися.

У цифрах

Для початку - трохи про свіжу кров і м'язову масу.

По-перше, всупереч широко розтиражованим напередодні виборів твердженням про поступовий відхід моди на «нові обличчя», сухі цифри підсумків говорять про інше. Міська рада Кропивницького, у всякому разі, оновилася майже на дві третини. Переобрані лише 16 з 42 депутатів. Для переважної більшості з 26 новоприбулих це перший у житті мандат, про винятки - трохи нижче.

Істотно оновився і партійний склад. Люди зайшли від восьми політсил, три - нові, але їх висуванці вже цієї п'ятниці займуть майже половину, 20 робочих місць у сесійній залі: «Пропозиція» - 9 (фактичних 10 з голосом міського голови Андрія Райковича, який очолив партію в області), «Слуга Народу» - 6 і місцева партія «Перспектива міста» - 5.

Показово, що у «Європейській Солідарності» в новій міськраді теж 6 депутатів, як і у партії чинного президента, розрив - у десятих відсотка. Ще минулого липня, на дострокових парламентських, «Слуги» випереджали «ЄС» на 41% в 99 окрузі і на 46% - в окрузі №100.

Стабільна «Батьківщина» трохи недобрала до власного результату п'ятирічної давності - в 2015-му вдалося отримати 6 мандатів, зараз - на один менше. На один мандат менше, ніж на минулих виборах, - 4, отримала й «Опозиційна платформа - За життя» (тоді був просто «Опозиційний блок»). Найбільше серед тих, хто взяв прохідний бар'єр, втратив «Наш край» - 3 мандати в 2020-му проти 7 у 2015-му. Ще одна місцева політсила «Рідне місто», яку вважали сателітом «Нашого краю», навпаки, поліпшила свій результат, отримавши 4 місця - в 2015-му було 3. Так що незрозуміло, хто кому тепер сателіт...

З огляду на, що для прийняття рішень потрібно мінімум 22 голоси, очевидно, що «золотої акції» немає ні у кого. Доведеться домовлятися...

В особах

А домовляються не партії, а люди. Далі - про персональний склад нової міськради, його потенційних «зірок», формальне і неформальне лідерство у майбутніх фракціях.

Спершу - про зміни, які ще до відкриття першої сесії нового скликання відбулися в його складі, опублікованому ЦВК і місцевими ЗМІ.

У найбільшій фракції, партії «Пропозиція», не буде заступника мера Олександра Вергуна, який обраний також у Кропивницьку райраду, й Олександра Мосіна, обраного в Кіровоградську обласну раду. Бути депутатом відразу двох рад не дозволяє законодавство. Андрій Райкович, який ішов першим кандидатом, обраний міським головою і теж депутатом бути не може. Замість них будуть волонтерка, координаторка громадського простору KROP: HUB Катерина Колтунова, начальник управління власності міськради Олег Колюка і лікарка Ольга Мороз.

Очевидно, що, хто б не очолив фракцію формально, люди, які позиціонували себе на виборах як «команда Райковича», будуть орієнтуватися на нього. Тим більше, що четверо з дев'яти - працівники міськради, комунальної медицини й освіти, а п'ятий, Дмитро Бирець - топ-менеджер м'ясокомбінату Райковича «Ятрань». Таким чином, міський голова, який результативно відпрацював першу каденцію взагалі без «своїх» депутатів і переобрався в першому турі, серйозно посилив позиції в раді.

Власний порядок можуть мати представники машинобудівного лобі, які ввійшли у депкорпус від партії, - гендиректор заводу «Ельворті» Сергій Калапа (єдиний представник фракції, який вже побував у міськраді) та член правління заводу «Гідросила АПМ» Олександр Котляр, - а також учасник АТО, власник будівельної компанії «Експансія» Віталій Вязовцев.

Лави умовно другої на фініші виборів до міськради «Слуги народу» куди більш неоднорідні - як, за великим рахунком, будь-якої фракції будь-якої партії влади. У місцевих навколополітичних колах ходили чутки про конфлікт між колишнім УКРОПовцем Михайлом Бєжаном, з яким пов'язують торгову мережу «Скарбничка» і кінотеатр «Портал», і надісланим з Києва керівником місцевої організації політсили, нардепом Микитою Потураєвим. Ставленицею останнього окремі інсайдери називають амбітну Ольгу Ковальову-Алокілі, яка балотувалася на пост міського голови і йшла першим кандидатом «зеленого» списку до міської ради.

Крім Бєжана й Алокілі у фракції - харизматичний глава обласної спілки вірмен, будівельник доріг Тигран Хачатрян. Це вже три потенційні «гетьмани» на фракцію з шести чоловік. Решта три - міліцейський начальник на пенсії, донька великого місцевого латифундиста і гламурна директор турагентства. З огляду на, що, знову ж таки, за чутками, в кампанію «Слуг» серйозно вклалися грошима серйозні люди, згадується класичне «буде весело» від ексспікера.

Ситуація з «Європейською Солідарністю», на перший погляд, простіша. З одного боку, крім першого кандидата, колишнього нардепа, заслуженого лікаря України Костянтина Яриніча в складі ніби як не проглядається інших претендентів на лідерство.

З іншого, Олександр Чибітько, який ішов від «ЄС» на вибори як фізособа-підприємець, у відкритих базах згадується також у якості директора підприємства «Кіровоград-планета», що належить відомому бізнесмену Миколі Онулу. Близькою до нього вважають і Валентину Яремчук, яка і в минуле скликання міськради пройшла від партії Порошенка, встигла трохи побути в «Голосі» Вакарчука під час дострокових парламентських минулого року і знову стала депутатом від партії п'ятого президента. Не все так однозначно.

Точно простіше - з фракцією партії «Перспектива міста», за великим рахунком, створеної на початку року під одну людину, власника мережі «Цифротех», депутата міськради від Партії регіонів у 2010-2015 роках, двічі кандидата у міські голови Артема Стрижакова. Мером він у 2020-му знову не став, але до ради все-таки зайшов як перший кандидат від партії.

Ще одним помітним представником фракції став підприємець Рафаель Санасарян, який у минулому скликанні представляв Радикальну партію Олега Ляшка. З ним пов'язують, зокрема, магазини спортивного одягу та взуття Sport Discounter і електроніки «Євротехніка», відому прибудову з березами біля готелю «Київ» і магазини SHELFI. Один з них нещодавно опинився в центрі скандалу: опалювальний сезон в обласному музеї мистецтв і будівлях по сусідству не почався вчасно через пошкодження теплотраси під торговим павільйоном. Під загрозою опинилося збереження експонатів музею, яким потрібні певні температура і вологість.

Формальним лідером, обличчям міської «Батьківщини» залишається підприємець Олександр Цертій, одним з активів якого є металобаза «Альянс» на Балашівці. З ним також пов'язують будівельні підприємства «Укральянсгруп» і «Кіровоградський будівельний альянс», які вже витратили в минулі роки чималі суми державних субвенцій, у тому числі на ремонтах будинків льотної академії та державного педагогічного університету. Цертій балотувався на міського голову, йшов першим кандидатом у раду, де представляв партію Тимошенко і в минулому скликанні. Переобрані і ще два партнери Цертія по фракції - ресурсний підприємець Дмитро Терзов і директор Центральноукраїнського інституту Приватного АТ «ВНЗ "МАУП"» Роман Колісниченко. Схоже, що цього року свій вплив у Кропивницькому вирішив посилити голова обласної організації «Батьківщини» Олександр Чорноіваненко - його помічниця Ірина Романескул і радник Сергій Щербина також обрані депутатами міської ради.

У свою чергу, обличчям міської ОПЗЖ став адвокат Анатолій Ларін, однофамілець популярного голови обласної адміністрації часів Януковича Сергія Ларіна. Збіг їхніх прізвищ колишні регіонали вже не першу кампанію використовують як технологію. На парламентських виборах торік «не той» Ларін показав у 99-му окрузі третій результат, на недавніх виборах міського голови - четвертий, поступившись представниці «Слуги народу» лише три десятих відсотка.

Втім, очевидно, що реальним лідером фракції, швидше за все, стане Олександр Корнюша. Сьогодні він - скромний директор комунальної спортшколи №3, але був серйозною статусною людиною в регіоні вже тоді, коли сьогоднішній перший кандидат від ОПЗЖ ще пішки під стіл ходив, умовно. Багато років керував регіональним відділенням Антимонопольного комітету. Пізніше, до дуже недавнього часу, очолював департамент інфраструктури та промисловості обласної адміністрації.

В останніх двох, на сто відсотків підприємницьких фракціях - «Рідне місто» та «Наш край» - ніяких підводних течій. І в першій, і в другій є стовідсоткові, незаперечні лідери - автодилер Олександр Шамардін і тепер уже екссекретар міськради Андрій Табалов. Останнє слово в прийнятті стратегічних рішень буде саме за ними.

Лякані...

Після прийняття нового Виборчого кодексу багато розмов було про встановлення так званого «партійного диктату» і зрослу роль партійних бонз у місцевих радах.

По-перше, тому, що в містах з населенням понад 10 тисяч прибрали можливість балотуватися самовисуванням - тільки через партію. По-друге, через те, як у новому законодавстві прописана процедура відкликання депутатів «за народною ініціативою».

Ініціатором такого відкликання може стати не тільки народ, а й партійна організація, від якої був обраний той, кого відкликають. Серед передбачених законом підстав, крім встановленого судом порушення законів і Конституції, пропуску більше половини засідань, невиконання обов'язку звітувати перед виборцями - невідповідність практичної діяльності депутата принципам і положенням програми партії, а також його невходження в її фракцію або припинення членства в ній.

Після внесення пропозиції про відкликання виборцями в кількості не менше 300 осіб або не менш як двома третинами голосів на партконференції - процедура збору і перевірки підписів на підтримку такого рішення. З паспортними даними та всім іншим. Якщо депутат обраний у певному окрузі (таких у новому скликанні - 9), потрібні підписи більшої кількості виборців цього округу, ніж за нього проголосували. Якщо його обрали в єдиному багатомандатному окрузі - підписів потрібно більше за виборчу квоту. Для міськради Кропивницького вона становить понад 1200 голосів.

На це у ініціаторів відкликання є 20 днів, потім ще за 20 днів міський тервиборчком повинен перевірити не менше 10 відсотків підписів із залученням органу ведення Держреєстру виборців і поліції. Якщо все нормально, ТВК приймає рішення про відкликання, але його, знову ж таки, повинен затвердити вищий керівний орган партії. А він може і відмовити.

Партійним диктатом нас, втім, вже лякали під час минулих місцевих виборів. Вони теж проходили за новим на той момент законом, кандидатів теж висували виключно партії. І можливість відкликання була. Була навіть спроба місцевої «Самопомочі» одного зі своїх депутатів позбавити мандата, але успіхом вона не увінчалася. На тому диктат і закінчився - на кінець каденції дев'ять з 42 міських обранців не входили до жодної фракції чи групи...

«Вужі» і «їжаки»

Наостанок - про головне. Хто з ким проти кого. І мова тут повинна йти не про ідеологічні протиріччя між ОПЗЖ і «ЄС» або «Батьківщиною» і «Слугами», наприклад, а про здоровий глузд. Адже насправді ніякої політики, як уже не раз було сказано, в місцевому самоврядуванні немає і бути не може. Точніше, може бути одна-єдина: дороги повинні будуватися, ліхтарі світити, транспорт їздити, вулиці прибирати, адміністративні, соціальні, комунальні послуги - надаватися. І так далі.

Тому причини будь-яких дебатів і поділ на коаліції з опозиціями в місцевих радах пов'язані, як правило, не з ідеологією, а з цілком конкретними «хотєлками». Бізнесмени хочуть робити бізнес, підрядники хочуть підряди, бюджетники хочуть фінансування, ті, хто обраний до конкретних округах, хочуть грошей на свої округи, щоб обратися там знову, і т. п.

У минулу каденцію міський голова довів на ділі, що спроможний досягати підтримки потрібних рішень. Маючи стартовий капітал у дев’ять голосів «рідної» фракції плюс власний, у новому скликанні для їх прийняття Райковичу потрібно буде мобілізувати лише 12 додаткових.

Якими можуть бути зміни в форматі 10 + N = 22? Так якими завгодно. Навскидку - є дружня фракція «Європейської Солідарності», де головний лікар Центральної міської лікарні Олександр Артюх, ще один топ-менеджер «Ятрані» Надія Павленко і не тільки. Є «Батьківщина», з якою можна нормально працювати, - багаторазово доведено, частково з цими ж людьми, як і з депутатами з низки інших фракцій, обраними ще раз. Все стане зрозуміліше і видніше, коли минуть усі кадрові призначення.

Навряд чи щось конструктивне вийде хіба що з «Перспективою» - занадто багато особистого порушено в прагненні взяти реванш за 2015-й, занадто багато червоних ліній перейдено в ім'я вельми сумнівного в остаточному підсумку результату. Але при будь-якому розкладі перспектива (без лапок і з маленької літери) у новообраної міськради є.