Що буде з радіоактивним родовищем у Кропивницькому
Геннадій Рибченков, «Україна-Центр»
Влітку 2017 року на Кіровоградщині вибухнула екологічно-інформаційна бомба. 13 липня працівники спецінспекції виявили бригаду невідомих, які екскаваторами рили землю неподалік від меж Кропивницького, біля села Веселівка, по дорозі на Аджамку. На тамтешньому глиняному кар'єрі велися якісь роботи.
Як з'ясувалося, комунальному підприємству «Ритуальна служба» дали дозвіл на розробку проекту відведення земель під нове кладовище - старі вже тісні для міста. А ще подальшу розробку кар'єру дозволили в 2016 році ТОВ «Кіровоградський завод будівельних матеріалів №1». Добувати глину для виготовлення цегли і керамзиту для виробництва легкого бетону.
Як встановила трохи пізніше в тому ж 2017-му спеціально створена комісія, несанкціоновані роботи проводилися на місці поховання забрудненого ґрунту, майна і матеріалів, вилучених свого часу на території одного з підрозділів тресту «Кіровоградбуд» між вулицями Севастопольська та Короленка та по провулку Червонозорівському.
Звідки взялася радіація в провулку Червонозорівському? Чорнобиль тут ні при чому. Це відома, хоча і призабута історія ще радянських часів. На звалищі колись могутнього Будтресту було багато радіоактивної гидоти, як виявилося. Пара мужиків, які працювали на АРЗ, знайшли там капсули з якимось порошком. Одну розбили прямо на звалищі, частина потрапила на дорогу. Другу один з шукачів носив кілька днів у кишені. А потім у нього на нозі з'явився опік. Це було в 1988-му, всі вже знали про радіацію, лікарі констатували радіоактивний опік. Коли дізналася влада, провела повне дослідження і була в шоці. По провулку радіацію рознесли на сто метрів у кожен бік. А від самого звалища фонило просто жахливо. До 300 мікрорентген на годину (при нормі до 20-22). А скільки чуток, найфантастичніших, тоді ходило містом з цього приводу!
Ті капсули з цезієм-137 широко використовувалися в промислових рівнемірах, приладах, здатних вимірювати рівень вмісту різних матеріалів у різних середовищах. Від нафти у величезних танках до рівня насипу щебеню в кар'єрах. Вони давно заборонені, але тоді використовувалися щосили.
Як згадував свого часу Микола Сухомлин, на той час заступник голови облвиконкому, було прийнято рішення прибрати зі звалища абсолютно все, від дрібної стружки до контейнерів, все було забруднене радіацією. Плюс землю з провулка.
Близько ста контейнерів зібраного радіоактивного непотребу відвезли в Чорнобильську зону на один з могильників. Хотіли вивезти все. Але це коштувало дуже дорого - спецтехніка, спецслужби тощо, бюджет області просто не потягнув. Тому ще кілька сотень контейнерів поховали на території Аджамського промислового вузла. Так це тоді називалося. Крім Веселівського кар'єра, неподалік на 12 гектарах розташовувався майданчик «Червоної зірки», куди теж звозили всякі відходи, в тому числі ще кілька підприємств поменше - по газопостачанню і т. д.
«Ми прийняли рішення зібрати все, що рознесли за ногами і забруднили на звалищі металу, в металеві контейнери. Отримали дозвіл на поховання, підрядна організація прорила траншеї, склали в кілька поверхів ці ящики на глибині 5-7 метрів, зверху засипали землею. Санепідстанція перевірила рівень радіації, який був 12-14 мікрорентгенів на годину, нижче норми. Виставили інформаційні таблички», - говорив Микола Сухомлин.
Було поховано понад 1500 тонн радіоактивно забруднених матеріалів, в основному метал плюс ґрунт.
І от якісь ідіоти-«металісти» вирішили викопати ці тонни металу - не пропадати ж добру!
У 2017-му комісія з техногенної безпеки і надзвичайних ситуацій міської ради звернулася до експертів, щоб виміряти потужність гамма-випромінювання. За результатами вимірювань, потужність еквівалентної дози гамма-випромінювання на місці несанкціонованого розриття ґрунту становила від 30 до 150 мкР/год при показниках природного фону від 10 до 15 мікрорентген на годину.
Цікаво, що в 2012 році всім відома геологорозвідувальна експедиція №37 проводила радіаційно-гігієнічну оцінку корисних копалин Веселівського родовища (де і був похований весь непотріб). Висновок містить дуже багато тексту, але підсумок такий: «Суглинки Веселівського родовища відносяться до 1 класу радіоактивності й придатні для всіх видів будівельних робіт без обмежень».
За рік до інциденту, в 2016-му, ТОВ «НТЦ Облводгосп-Проект» теж проводило оцінку впливу на навколишнє середовище потенційних робіт на Веселівському родовищі з видобутку суглинку на замовлення ТОВ «Кіровоградський завод будівельних матеріалів №1». Вердикт - все в порядку!
Така передісторія. Коли чорних металістів прогнали, ситуацію на території почали контролювати. І весь час місто шукало кошти для ліквідації проблеми. Там багато грошей треба.
Найприкріше, що неподалік від могильника, ближче до Аджамки, знаходиться унікальне підприємство «Екоцентр», яке якраз займається утилізацією відходів хімвиробництв, ртутовмісних приладів і матеріалів, пестицидів, відпрацьованих масел, ґрунту, забрудненого нафтою. Свого часу саме ця фірма очищала від мазуту піски в районі Керчі після того як з російського танкера «Волгонефть-139» після катастрофи вилилося 1 мільйон 200 тисяч тонн мазуту. Перевезли з тодішнього Кіровоградського району обладнання, змонтували, майже два роки чистили береги. Також фірма ліквідувала найбільше в Україні звалище пестицидів під Васильківим на Київщині. Але ліцензії на роботу з радіоактивними відходами, на жаль, у фірми немає.
На допомогу приходять шведи.
«До сьогоднішнього дня міська рада проводила роботу з пошуку джерел фінансування, щоб привести територію в безпечний стан, - каже екссекретар міськради Андрій Табалов. - Звернення до Кабміну не дало результату, а потенційні інвестори бояться тут працювати. Ми до цих пір не отримали навіть наукових рекомендацій для прийняття вірного технологічного рішення про роботу з аварійними радіоактивними відходами. А такі рішення мають бути, відповідно до протоколів робочих нарад».
Варіант, як бути з радіоактивним могильником, озвучив представник компанії AFRY Group (Швеція) Родольфо Авіла. Він запропонував проект реабілітації Веселівського родовища. Розрахована програма на два роки реалізації. Протягом першого - збір інформації, оцінка ризиків, розробка програми моніторингу ситуації, попередній аналіз варіантів реабілітації. Другий рік роботи займуть вибір оптимального варіанту реабілітації та розробка технічного рішення. Ну і вже потім - ліквідація небезпечного «родовища».
19 листопада в міській раді Кропивницького відбулася перша міжнародна онлайн-нарада з питання реабілітації майданчика захоронення відходів дезактивації «Веселівське родовище», повідомляє прес-служба міськради. По Інтернету спілкувалися зі шведами.
«Мета цього проекту - зробити родовище радіоактивно безпечним, - повідомив Родольфо Авіла. - Поточний його стан не відповідає національним та міжнародним стандартам безпеки для зберігання та захоронення радіоактивних відходів. Ми розуміємо, що міській владі Кропивницького не вистачає ресурсів, необхідних для виконання такої роботи, тому і пропонуємо співпрацю».
На реалізацію потрібного суспільству проекту міська влада Кропивницького дала згоду. Результатом домовленостей під час наради стане підписання угоди між сторонами в найближчому майбутньому.
Що за фірма ця AFRY Group? Дуже багатопрофільна організація. І реально займається в тому числі подібними проектами. Наприклад, у цьому році її підрозділ Facilia уклав договір про утилізацію відходів роботи двох ядерних реакторів норвезького Інституту енергетичних технологій. До цього компанія реалізувала чотири проекти з поводження з різними відходами у США і один у Сінгапурі.
Яка ціна питання - поки ніхто не говорить. Зрозуміло, що гроші там потрібні чималі, можливо, шведи з їхнім досвідом зможуть залучити фінансування від численних екологічних фондів Європи - як приватних, так і державних.