Вчителька з Кіровоградщини отримала престижну міжнародну нагороду
Айнура Алієва, «Україна-Центр»
Вчителька Новоєгорівської школи Новоукраїнського району отримала престижну нагороду міжнародного конкурсу для вчителів Global Teacher Award. Серед викладачів із 110 країн світу Людмила Талашкевич була єдиною представницею України.
Про участь у конкурсі та можливості сучасного навчання для дітей з викладачкою спілкувалася журналістка «України-Центр».
– Мене сповнює гордістю те, що ім’я моєї країни пролунало на весь світ. Мета цього конкурсу – відзначити вчителів із різних куточків Землі, які зробили внесок у розвиток освіти не тільки у власній країні, а й за кордоном. Оскільки я є Microsoft-експертом та тренером і часто використовую в роботі з дітьми різні технічні платформи, наприклад, Skype in the Classroom («Скайп у класі»), і ми з учнями провели вже чимало скайп-уроків, я вирішила подати свою аплікаційну форму на цей конкурс. Особливістю цієї форми є те, що, окрім заповнення інформації про себе, про те, де й над чим працюєш, потрібно ще й отримати рекомендації від своїх колег з інших країн. Мені надали свої рекомендації викладачі з Індії, Бангладеш, Пакистану та інших країн. Організатори й журі конкурсу оцінили наш з учнями внесок в освіту, і я дуже щаслива з цього, – розповідає пані Людмила.
На платформі Skype in the Classroom, окрім скайп-уроків, Людмила Талашкевич також проводила віртуальні подорожі Україною, знайомила іноземних учнів із столицею, розповідала про невеличке село, в якому мешкає, та школу, в якій працює. Цікавим напрямком роботи, за її словами, був «таємничий скайп», коли учні з України загадували якусь тварину, а діти з Індії мали відгадати її, ставлячи питання. Це був один із найулюбленіших видів зв’язку серед дітей, який дав їм можливість подолати комунікаційний бар’єр і сумніви у власних знаннях іноземної мови.
– Учні доволі вільно себе почували, ставлячи запитання англійською мовою й відповідаючи на них, і найціннішим було те, що вони й справді розуміли одне одного, – зазначає Людмила. – З дітьми ми подолали майже півтори тисячі скайп-миль. За кожну віртуальну подорож та зустріч програма виставляла кількість подоланих миль, і це було дуже цікаво. Минулого року ми проводили свято Різдва в режимі онлайн, співали колядки, щедрівки й пишалися тим, що українська пісня звучить у всьому світі. Було дуже приємно бачити реакцію закордонних колег і учнів. Індійським діткам і вчителям надзвичайно сподобалися наші традиційні костюми й мелодійна мова.
Окрім цього, ми брали участь у проєктах, організованих освітянами з інших країн. Цікавим був краєзнавчий проєкт вчительки з Португалії, яка показувала різні місця та краєвиди своєї країни онлайн. Усі ці заходи виховували в учнів відчуття того, що вони є громадянами світу. Незважаючи на величезні відстані, діти ніби на килиму-літаку в реальності відвідали ті чи інші далекі країни земної кулі. Особливо запам’яталися скайп-уроки з учителем, який переміг цього року в Global Teacher Award і отримав головну нагороду – 1 мільйон доларів. Один із уроків був присвячений темі динозаврів, після якого діти створювали малюнки в якості фідбеку (зворотного зв’язку. – Авт.). Майже завжди після якихось скайп-уроків чи віртуальних подорожей діти закріплювали отриманий матеріал подібним чином: робили малюнки, вигадували власні вікторини тощо.
Людмила з учнями у віртуальному режимі відвідала музеї Греції та Австралії, побувала у заповідниках США та Південної Африки.
– Протягом двох років ми були активними учасниками платформи Encounteredu, основним напрямком роботи якої є різні наукові дослідження, зокрема з вивчення кліматичних змін. Нам пощастило мати онлайн-зв’язок із британськими вченими, які й проводять ці дослідження на одному з островів Північного моря. Заздалегідь до зустрічі ми з дітьми підготували питання й передали їх ученим. І наскільки приємно було чути, коли під час конференції лунали слова: «А от учні з Новоєгорівської школи запитують…»! Для дітей це був серйозний стимул до подальшого вивчення мови й науки. Під час зустрічі порушувалося багато питань, пов’язаних із рослинним і тваринним світом, проблемою глобального потепління тощо. Можливостей для освіти зараз дуже багато, – акцентує Людмила Талашкевич. – Особливо у зв’язку з пандемією та переходом на дистанційне навчання, багато платформ стали доступними за чисто «символічну» ціну або ж взагалі безкоштовними. Тож для дітей зараз можливості навчатися – безмежні. Було б тільки бажання.
На питання, яка освіта потрібна сучасним дітям, пані Людмила відповідає:
– Сучасні діти потребують в першу чергу різносторонньої освіти. Це і математика, без якої ніяк, тому що вона є основою логіки та мислення, це й інформатика, тому що весь світ переходить у цифрові межі, це і, звичайно, володіння іноземними мовами. Але варто пам’ятати, що без знання рідної мови іноземну опанувати дуже важко. Тож усе має бути в комплексі. У сучасному світі не можна сидіти й чекати, поки хтось щось зробить за тебе. Тому я завжди вчу своїх дітей не що думати, а як думати.
Я бачу, як швидко змінюється світ. Чи могли б ми, наприклад, ще 5 років тому уявити, що в нас буде дистанційне навчання, і ми будемо настільки залежати від технічних засобів, як ми залежимо від них зараз? Звісно, що ні. Тож я завжди наголошую своїм учням на тому, що світ змінюється дуже стрімко і, якщо вони хочуть йти в ногу з часом, то мають постійно вчитися, вміти думати та вибирати. Діти мають бачити перспективу, куди та як рухається світ, а я намагаюся допомагати їм у цьому. Авжеж, завжди є ті, кому цікаво й хто хоче вчитися, а є ті, кого потрібно мотивувати.
Якби не карантин, то на церемонію нагородження Людмила Талашкевич поїхала б у Делі. Але в зв’язку з пандемією на заході були присутні тільки викладачі та гості з Індії, а учасники з-за кордону спостерігали за церемонією онлайн.
– Звичайно, хотілося б поїхати, відчути атмосферу цього свята, але, на жаль, такі реалії. Пряма трансляція заходу тривала три години. Дивилася її від початку до кінця. Було неймовірно цікаво, а відчуття такі, ніби за спиною виросли крила.