Кропивницький район може втратити центральну районну лікарню

Перегляди: 5714

Процеси децентралізації тривають. Але не завжди вони проходять спокійно.

Ви є у Telegram? Підпишіться на наш телеграм-канал, там ми часто повідомляємо те, про що на сайті не пишемо: https://t.me/cbnua

Зараз спливла чергова болюча проблема - фінансова. Під час утворення чотирьох районів Кіровоградської області відбулося й об’єднання фінансових видатків. Новостворена Кропивницька районна рада стала правонаступником всього майна, прав та обов'язків районних рад, які включені до нового району. І отримала всі фінансові зобов’язання ліквідованих децентралізацією районних рад.

https://cbn.com.ua/2021/01/19/use-bude-dobre-ale-tse-ne-tochno-yak-formuyetsya-kropyvnytskyj-rajon/

Більшість громад мали залишки фінансів, але не всі. Бобринецький, Долинський та Устинівський райони після ліквідації передали свої борги.

Така ситуація змусила депутатів Кропивницької райради звернутися до громад, що утворилися у цих районах, з проханням повернути кошти. Адже ці борги були виплачені.

Подробиці та обставини цієї ситуації журналісту СBN розповів автор депутатського запиту стосовно боргів, депутат райради Андрій Лаврусь.

- П’ять громад, що ввійшли до району, віддали нам залишки своїх коштів за минулий рік. Це близько десяти мільйонів гривень. Але три райони передали нам борги – приблизно п’ять мільйонів гривень. Борги були, в першу чергу, по зарплатах, комунальних та соціальних виплатах.

Депутати райради були змушені прийняти рішення, щоб не допустити соціальної напруги серед громад, і покрили ці витрати, які надійшли за рахунок вільних залишків з інших територій новоствореного району на початку 2021 року. Зокрема, найбільша частина з них - кошти з громад, які входили до колишнього Кропивницького району.

Тепер маємо ситуацію, я б сказав - навіть гостру проблему, у виділенні коштів з районного бюджету на оплату комунальних послуг Кропивницькій ЦРЛ, де райрада залишається засновником. Відповідно до листа головного лікаря, на 2021 рік лікарні необхідно 4,938 мільйона гривень. Дохідна частина районного бюджету складає лише 1,35 мільйона. Це не дозволяє покрити дані витрати.

Якби нашій раді не довелося витрачати отримані залишки на борги трьох районів – жодних проблем би не виникло.

По цих районах маємо таку маємо таку ситуацію по коштах: Бобринецький район: мав борг-1792913 гривень, Долинський район - 573066, і Устинівський район - 2393437 гривень. Разом – 4759416 гривень. Враховуючи прибутки ЦРЛ, якраз потрібна сума для безперебійної роботи лікарні в цьому році.

Нічого зайвого не просимо. Лише те, що витратили раніше. Це дозволить покрити витрати на оплату комунальних послуг Кропивницькій ЦРЛ.

- Чекайте, проста арифметика: отримали десять, заплатили п’ять, залишилося ще п’ять. Потрібно для лікарні п’ять. Вистачає!

- Не зовсім. Громади, які передали нам свої залишки, потребують розвитку, тож і звернулися до нас з проханням повернути їм їхні залишки для задоволення власних потреб. Наприклад, Соколівська громада хоче побудувати водогін, Катеринівська – придбати аналізатор крові для свого ФАПу. Та й інші мають право свої кошти витрачати на свій розвиток, а не на борги інших районів. І громади абсолютно праві.

Тобто три громади району отримали у спадок від ліквідованих районів інфраструктуру: будинки культури, лікарні, комунальні підприємства тощо, а борги отримав новостворений район та прибуткові громади. І тепер ще опинилося під загрозою існування Центральної районної лікарні.

- Які виходи є для лікарні з цієї ситуації?

- Їх небагато: два. Або десь знайти кошти, або передати на баланс області. Думаю, там з радістю візьмуть, бо є потреба у відкритті обласної інфекційної лікарні. І замість будівництва отримати вже готове обладнане приміщення – дуже гарна перспектива. Навіть не дивлячись, що навколо житлові будинки стоять.

- Але ж і сама лікарня якісь кошти заробляє. Може, їх вистачить?

- Лікарня готова витрачати власні кошти. Уявіть, якій потрібен розмір благодійних внесків, щоб отримати п’ять мільйонів! Та і чому оплата знов повинна лягати на плечі тих, хто не заборгував?

Ситуація, в принципі, зрозуміла, але коментарі голів громад, де були райони-боржники, теж цікаві. Всі претензії районної ради адресовані до суб’єктів, яких уже немає. Тож, за логікою (бо законодавство в цьому питанні ще не досконале), новоутворені громади можуть відверто відмовити новоутвореному району.

Леонід Кравченко – міський голова Бобринця. У минулому вже обирався на цю посаду і певний час очолював районну адміністрацію. Тобто з проблемами як міста, так і району в цілому знайомий.

- Леоніде Григоровичу, прокоментуйте ситуацію, що виникла з боргом Бобринецької РДА. Чи визнаєте ви цей борг і чи згодні його погасити? Адже ви отримали від району в спадок майно.

- Ну, з приводу майна тут ще велика проблема існує. Наприклад, будинком культури не можна користуватися через його пожежонебезпечність. А районна лікарня нам узагалі не потрібна, бо в нас є міська, потужностей якої нам вистачає повністю. Але людей ми не звільняли, а працевлаштували. Тож не все так просто з майном.

А з приводу боргу скажу просто: я - голова громади, тож одноосібно вирішувати такі питання не маю права. Звернення депутатів районної ради ми розглянемо на сесії, разом з депутатами будемо приймати рішення.

До міського голови Долинської Євгена Звіздовського питань було більше. Адже до обрання на цю посаду він якраз і очолював Долинську РДА, яка і передала свій борг.

- Пане Євгене, розкажіть, звідки з’явився борг.

- Борг утворився через те, що у нашому тоді ще Долинському районі територіальний центр не був розформований до кінця, як це зробили в інших районах. Вже з ліквідацією району всі борги по зарплаті, відпускних та декретних виплатах працівникам терцентру перейшли новоутвореній Кропивницькій районній раді. Та ще Долинський тоді ще район не довиконав план зі збору податків, що теж негативно позначилося на фінансах. Так і з’явився цей борг.

А з приводу повернення коштів проблеми немає. Тільки одне ускладнення: відповідно до чинного законодавства, ми не маємо можливість розпоряджатися надлишком коштів у бюджеті до кінця півріччя. Тож, щоб віддати ці кошти району, ми змушені забрати їх з когось іншого. Наприклад, ми вже перерозподілили частину фонду заробітної плати апарату міської влади. Це близько трьох мільйонів гривень. Але по закінченні першого півріччя ми зможемо спокійно їх повернути, тим більше, що я вже бачу, що перевиконання бюджету буде.

Ситуація складна, але певні сподівання на її позитивне вирішення є. Будемо чекати, які проблеми спливуть надалі.