«Без тебе жити я не зможу…» 14-річний Богдан з Новоукраїнки бореться з лейкемією

2896
кількість переглядів
Богдан
Богдан. Фото з сімейного архіву

Тетяна присвячує своєму чотирнадцятирічному сину вірші й вірить: усе буде добре. Богдан уже півтора місяці проходить хіміотерапію в обласній дитячій лікарні.

– Якби він раніше трохи сказав… Я випадково 14 лютого побачила на ключиці шишку. Як з’ясувалося, лейкемія третьої стадії й ураження спинного мозку, – розповідає Тетяна Новосельська.

Тетяна. Фото Ігоря Філіпенка, CBN

Вона – старший кухар у Новоукраїнській ЗОШ №6. Її чоловік, вітчим Богдана, – водій швидкої. Крім хлопця, у сім’ї ще троє дівчат. Велика, дружна родина раптом зіткнулася з бідою. На діагностику й підтвердження діагнозу витратили всі заощадження (спробуй-но узагалі щось заощадити з двох «мінімалок»). На допомогу прийшли волонтери благодійного фонду «Янгол життя».

Тетяна і її чоловік ледь не щодня приїжджають у Кропивницький. Поодинці, щоб зекономити на квитках. 88 гривень в один бік для когось, може, і не гроші, але не для них.

Богдан. Фото з сімейного архіву

– Він ніколи в житті надовго сам не залишався, а тепер доводиться, – говорить мама хлопчика. – На вихідних, буває, лишаємося з ночівлею. А сьогодні (у вівторок, 30 березня. – Авт.) спішитиму на шосту вечора на автобус додому. О пів на шосту ранку вже маю бути на роботі. Встаю о третій, якщо треба Боді ще щось доготувати в лікарню, щоб чоловік свіженького повіз. А так – о четвертій: господарство, дійти до роботи…

Ми говоримо на лавці у дворі лікарні. Богдан – у палаті. Його імунітет настільки слабкий, що доводиться ховатися буквально від подиху весняного вітру. Звичайні нежить чи ангіна можуть призвести до страшних наслідків.

Богдан. Фото з сімейного архіву

До хвороби Богдан мріяв стати машиністом. Тепер хоче бути кухарем, як мама.

– Дуже мені допомагає на кухні, – на обличчі Тетяни з’являється і зникає усмішка. – Як тільки свято яке – столи у нас ломляться. Дівчата лише сервірують, а ми з ним удвох усе готуємо. Хінкалі любить готувати, манти. Сказав, як вийде з лікарні, спече мені домашню піцу.

Невдовзі хлопець отримає першу групу інвалідності, документи майже готові. А гроші, які йому «щедро» платитиме держава, якийсь час лежатимуть на відкритому недавно депозиті – адже щороку треба буде проходити обстеження. Навряд чи їх вистачить, але…

– Нічого, ми поросят тримаємо, щось продамо, – впевнено каже Тетяна. – Лікарі стверджують, що довго, важко, але можна вилікувати. Я вірю, що це так. І віритиму до останнього. Все буде добре.

У тендітній жінці відчувається внутрішній вогонь. Заради сина вона готова на все. Вставати серед ночі, витрачати останнє, уклінно просити допомоги. А ще – надихати його на боротьбу:

Живи! Борись! Кріпись! Радій!
Своїм я серцем допоможу!
Бо ти – єдиний, бо ти – мій!
Без тебе жити я не зможу…

Може, ці рядки і не досконалі. Але вони – просто з материнської душі.

Тетяна і Богдан. Фото з сімейного архіву

Допоможіть Богдану й іншим пацієнтам гематологічного відділення обласної дитячої лікарні. Будь-яка сума, перерахована на вказані нижче реквізити, – шанс на життя.

БО МБФ «Янгол життя»

ПАТ КБ «Приватбанк»
Р/р: UA92 305299 00000 26002005104269
ЄДРПОУ: 40707580

Номер карти ПриватБанку для благодійних внесків:
5169 3324 0686 9423

Контактні дані:
– Наталія – (099) 038-17-50;
– Ольга – (098) 003-19-29, (066) 165-39-67.

angelusvitae.fond@gmail.com
http://angelusvitaefond.wixsite.com/fond

О 16:00 щонеділі ми надсилаємо лист, у якому пишемо про головні події тижня, що минув (пріоритет - Кіровоградщина, але згадуємо і про всеукраїнські, якщо вони мають якесь відношення до області). У повідомленні також - анонси на наступний тиждень.


Приєднуйтеся до нас у Facebook, читайте в Telegram і Twitter.