Яка різниця? Суб’єктивний погляд на призначення голови Кіровоградської ОДА
Юхим Мармер, «Україна-Центр»
Влада і народ завжди крокують в ногу, просто в різні боки.
Упевнений на всі сто, що ви не пам'ятаєте, який закон пообіцяв внести першим кандидат у президенти Володимир Зеленський. Я теж не запам'ятав - довелося подивитися. Але він сам має пам'ятати?! Не тягнутиму кота за хвіст - «Мій перший законопроект: "Про народовладдя"». Так просто.
Просто, але спрацювало. Мільйони людей повірили, що нарешті від їхньої думки буде хоч щось залежати. Хоча б на місцевому рівні. Наприклад, новий адміністративний поділ областей на райони. Або призначення голови облдержадміністрації.
Це раніше при призначенні губернатора його кандидатура проходила узгодження на всіх поверхах влади, включаючи особисту співбесіду з прем'єр-міністром, віце-прем'єром і ще десятком людей, з якими потім майбутньому призначенцю доведеться тісно працювати. Плюс обов'язкова спецперевірка СБУ. Тепер без зайвої бюрократії - все вирішує Офіс президента, а Кабмін голосує за командою «Хенде хох!». Народ при цьому взагалі ніхто не питає - яка різниця? Раз, два - і отримаєте Марію Чорну в губернаторському кріслі.
Марія Володимирівна - аграрний чиновник зі стажем, з тих, хто «не оре, не сіє, не будує», але керує департаментом агропромислового розвитку. Тим самим, який довгий час очолював визнаний фахівець Сергій Коренюк. Так би і сиділа вона до пенсії за його широкою спиною, але тут неждано-негадано президент призначив керувати Кіровоградщиною Андрія Балоня, який з ходу звільнив Коренюка і посадив на його місце Марію Чорну.
Досі не зрозуміло - чому саме Балоня? Чиновника з каламутної команди Херсонської ОДА, по вуха заплямованої у справі Катерини Гандзюк. Але чи то Балонь викрив своїх колишніх керівників, чи то йому допоміг скандально відомий заступник голови ОП, колега по міліцейському минулому, Олег Татаров, а може, і те, й інше. Загалом, Балоня призначили, потім заарештували, потім випустили, і тепер він спокійно працює в столиці, а справу про губернаторські побори плавно йде в минувшину.
Історія ця відома, але примітна вона ще й тим, що свіжопризначений губернатор Балонь спочатку нікого в наших краях не знав, але, на щастя, знайшлися спільні знайомі в Херсоні, і, як кажуть, хлібом-сіллю зустрічала Андрія Богдановича саме Марія Володимирівна. Вона ж допомогла йому облаштуватися, стала другом сім'ї і ввела в курс усіх місцевих справ. І пішла на підвищення...
А потім Балоня посадили, і над головою Чорної різко згустилися хмари. І бути б їй «просто Марією», але на місце колишнього мента призначили колишнього дипломата, а це, як говорили в Одесі, дві великі різниці. І губернатор Назаренко пожалів дівчину, а вона його - ні.
І знову до кінця неясно, чому призначили саме Марію Чорну. Чому не вибрали «важковаговиків» Чорноіваненка чи Горбунова - ясно, а чому зняли Назаренка і призначили Чорну - ні. Може, знову Олег Татаров постарався, а може, Юлія Тимошенко вирішила нарешті свої питання з президентом. До речі, цю версію перевірити легко: якщо призначать на місце першого зама голови ОДА «посла доброї Юлі» Олександра Чорноіваненка, значить, бути нам Центральноюлинською областю. Ну а якщо ні - то ні.
У всіх цих досить банальних для нашої країни звільнень-призначень є одне спільне - згоди «нареченої» (читай Кіровоградщини) ніхто жодного разу не питав. І навіть коли місцеві лідери громадської думки спробували достукатися до президента і його офісу, заперечуючи проти безпідставного звільнення Андрія Назаренка, їх просто проігнорували. Яка вам різниця? Ось таке «народовладдя», така, блін, вічна демократія...
Ну і вишенька на весільному торті - це вражаюча своїм ідіотизмом історія з «аферою століття» - спробою продажу посади губернатора Кіровоградщини. Там є все для комедії в стилі «Тупий і ще тупіший» - і продавці повітря, і його покупці, і навіть три з половиною мільйони доларів у пачках, але сам спектакль виявився провальним. Його режисерам довелося сильно поспішати і виступити практично без підготовки - Марію Чорну вже вели у кабінет президента Зеленського...