Місто, якого вже немає: у Кропивницькому презентували нове дослідження історії обласного центру (фото)

У Кропивницькому презентували нове історичне дослідження «Місто, якого уже немає», передає CBN.

Над ним працювали кропивницькі дослідники Володимир Поліщук, Сергій Невесьолов та Валентина Сємічова.

Книга – своєрідне повернення у ті часи, коли ще не були підірвані будинки Заславського та Зеленщенка, тягнулися до неба дзвіницями Знаменська церква та Успенський собор, працювали трамвайне депо та кінотеатр «Сивашець». Одні зруйнував час, інші зазнали пошкоджень у роки Другої світової війни і були демонтовані.

За радянських часів багато історичних будівель, які були архітектурною окрасою міста, знищила дурість та нерозсудливість партійних функціонерів, а в наш – жадібність забудовників та хабарництво чиновників.

За словами Катерини Лісняк, яка жила в будинку Заславського, цього року виповнюється 45 років, як знищили цю пам’ятку архітектури. За розмірами будинок Заславського, мабуть, неможливо порівняти ні з яким іншим.

«Мені пощастило. 17 років я прожила в цьому будинку. Моя бабуся працювала на швейній фабриці і отримала квартиру в ньому десь у 30-х роках. Більшість квартир в будинку Заславського складалися з кухоньки та кімнати або тільки кімнати. Але були й чотирикімнатні з частковими зручностями – водою, туалетом і балонним газом. Будинок мав чотири під’їзди. На першому поверсі розташовувались продуктовий та рибний магазини», – розповіла кропивничанка під час презентації в ОУНБ імені Дмитра Чижевського.

Після знищення будинку Заславського рибний магазин перенесли на 5/5 в першу в місті дев’ятиповерхівку і дали йому назву «Океан».

Принадами невеличкого двору були металеві сходи, які поєднували його з третім поверхом, та колонка з водою.

«Населення нашого будинку було інтернаціональним. В ньому жили українці, росіяни, євреї, поляки. Жили в нас циганка і латишка. До речі, латишка Віра Гульбер була викладачкою музичного училища і відомим акомпаніатором. Вона мешкала разом зі своєю старенькою мамою та великою вівчаркою. До речі, у чотирикімнатній квартирі жив викладач стародавньої літератури колишнього педінституту Володимир Кирилович Чернецький», – розповіла Катерина Лісняк.

Єдиним позитивом для мешканців 45 квартир цієї унікальної споруди було те, що вони отримали квартири зі зручностями. Більша частина мешканців переселилася у будинок по вулиці Волкова, 1.

За словами Катерини Лісняк, вона збирає прізвища людей, які жили в будинку Заславського, і готує публікацію про цю архітектурну перлину міста. Відео презентації можна побачити на бібліотечному YouTube.

Фото Ігоря Філіпенка, CBN