Валентина Животовська: «Сучасна бібліотека — невід’ємна частина нашого життя»

1714
кількість переглядів

Інклюзивний відкритий простір, в якому комфортно почуваються батьки з дітьми, люди поважного віку, студенти, люди з інвалідністю чи туристи. Мультикультурний центр, де можна читати, навчатися, проводити і брати участь у різноманітних інформаційних, культурних та соціальних заходах. Зручне місце для комунікацій та спілкування, лабораторія місцевих ініціатив. Такою бачить сучасну бібліотеку директорка головної книгозбірні області — ОУНБ імені Дмитра Чижевського — Валентина Животовська. З нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва та Дня української писемності та мови ми зустрілись, щоб поговорити про бібліотеку як невід’ємну частину нашого культурного життя.

– Зараз ведеться багато розмов про актуалізацію майже усіх сфер нашого життя. Інформаційна епоха ставить нові вимоги перед усіма, і бібліотеки не є виключенням. Для нас бути в авангарді взагалі нормальний стан. Протягом майже 30 років бібліотека Чижевського була постійним учасником щорічної міжнародної конференції, в якій брали участь більше 40 країн. Нещодавно мені на очі потрапили матеріали з конференції «Бібліотеки та бібліотечні асоціації в мінливому світі: нові форми, нові технології». Перечитуючи доклади тієї зустрічі, я побачила, що вже тоді ми говорили про інформаційні потоки і роль бібліотек як навігаторів в цих потоках. Подивіться, наскільки сьогодні актуальні теми медіаграмотності та інформаційної гігієни. Пам’ятаю, як у 2006-му, коли українцям тільки став більш-менш доступний мобільний зв’язок, провідні фахівці нашої галузі говорили, що інфопотоки перемістяться з комп’ютерів у мобільні телефони. Ми тоді дивувались: як це взагалі можливо. Сьогодні життя неможливо представити без смартфонів та ІТ.

– Щоб допомагати іншим, треба спочатку навчитися самим.

– Так. Ми постійно навчаємося, а потім передаємо знання нашим користувачам. Не будемо далеко ходити, минулий тиждень був присвячений медійній грамотності. В його рамках ми провели тренінг «Електронні ресурси охорони здоров’я», на якому знайомили з сервісом eHealth, інформаційною системою Medstar та держреєстром лікарських засобів «Є Ліки». Учасники тренінгу «Інфогігієна» навчались розпізнавати брехню у соцмережах, на телебаченні та онлайн-ЗМІ, дізналися про те, як уникнути маніпуляцій та мінімізувати вплив інфовірусів на своє життя.
Нагадаю, що бібліотека стала майданчиком для проведення іспитів на визначення рівня володіння державною мовою, необхідного для претендентів на посади в органах державної влади або місцевого самоврядування. Можна було б жити і без цього, але… не можна.
Сучасна бібліотека має багато функцій: культурну, дозвіллєву, суспільну та передусім, як і раніше, інформаційну. Які б заходи ми не проводили, ми їх пов’язуємо з книгою. Візьмемо проєкт «Дзеркало самотності. Виставка автопортретів». Це була не просто презентація виставки. Бібліотека стала центром спілкування художників один з одним та глядачами. Проєкт мав продовження у вигляді екскурсій, майстер-класів, інтерактивних занять, творчих зустрічей. Ми створили віртуальний варіант проєкту, в якому розповідаємо про художників-земляків, їхню творчість та їх улюблених майстрів живопису, чиї альбоми є у бібліотечних фондах. Кожний захід ми супроводжуємо виставками книг і розповідаємо про них у соцмережах.

– Багато років ви очолювали обласний департамент культури, який досвід ви перенесли на нове/старе місце роботи?

– Більш широке бачення стратегії розвитку бібліотечної галузі в цілому, і нашої бібліотеки як мультикультурного і методичного центру зокрема. Що я під цим розумію? Надавати людям можливість отримувати усю необхідну інформацію тоді, коли вони цього потребують. Пріоритетом в роботі для нас є доступність і якість, тож не дивно, що саме наша книгозбірня — один з перших закладів, хто запустив власний сайт. Тодішній віце-прем’єр-міністр Роман Безсмертний казав, що знає Кіровоградщину по двом місцям: урановим шахтам та сайту бібліотеки Чижевського. Зараз ми його оновили, щоб користувачі 24 години сім днів на тиждень могли отримати необхідну їм інформацію у зручному форматі.

– Ще займаючи посаду керівника департаменту, ви багато приділяли уваги розвитку регіонального туризму. Під час «АгроЕкспо» бібліотека презентувала інформаційно-туристичний портал Кіровоградщини, сьогодні ви відкрили обласний інформаційно-туристичний центр.

– В моєму розумінні, це вимога часу.

– Але ж розуміння необхідності розвивати регіональний туризм було навіть не вчора і реалізувати його ви почали ще до локдауну…

– Так. Я говорила про це на всіх рівнях, починаючи з регіональних і закінчуючи міністерськими. Моя позиція така: міжнародний туризм розвиватиметься сам. Люди бажають мандрувати, в них є гроші, і туристичні фірми надаватимуть їм такі послуги. Це бізнес. Завдання регіональних менеджерів — показати свій край, його культурну спадщину. Ми як полікультурний центр взяли на себе це завдання.
Паралельно в нас є спільні проєкти з Держпродспоживспілкою, обласним центром контролю та профілактики хвороб МОЗ України, обласним управлінням Держпраці. В нас збираються літератори, художники, фотографи, майстри декоративно-ужиткового мистецтва, краєзнавці, шахісти, різноманітні громадські організації, кропивничани, яким цікаво поспілкуватися англійською, французькою, польською.
Бібліотека разом з Обласним жіночим інформаційним центром реалізує на Кіровоградщині великий всеукраїнський проєкт «Програма з розширення можливостей заради відновлення порозуміння для лідерів громад в Україні «Мир у цифровий час». Ще раз хочу підкреслити, що всі наші проєкти реалізуються як офлайн, так і онлайн. Ми робимо стріми, записуємо відео, викладаємо в соцмережах та YouTube — ми вважаємо своїми користувачами тих, хто прийшов до нас через електронні ресурси.

– В країні, якої вже немає, бібліотеки мали свою спеціалізацію: дитячі, юнацькі, університетські тощо. Чи потрібен подібний розподіл сьогодні, особливо коли від бібліотек чекають набагато більшого, ніж зберігання та видача книг?

– Сьогодні і дитячі бібліотеки працюють з батьками, і в дорослих радіють, коли батьки беруть з собою дітей. Це правильно, адже головна мета — навчити дитину любити книгу, отримувати задоволення від читання. До нас постійно телефонують з дитсадків, шкіл, технікумів з питаннями, що у нас відбувається, що можна показати дітям, на які заходи привести. Зараз в нас декілька великих виставок: сучасного живопису Словенії, дитячих малюнків, кераміки, печворку, фотографій, старожитностей. Зокрема, остання — «Легенди чумацького шляху» — частина всеукраїнського вебпроєкту, в якому бібліотека брала участь і який можна в нас подивитись. Ми — бібліотека універсальна. Минулого тижня, наприклад, в нас були вихованці дитячого садочку «Краплинка» і проводила засідання краєзнавча група з Інституту третього віку.
Ми запрошуємо до себе і самі їдемо до людей. Більшість жителів Кіровоградщині — жінки, проте вони очолюють лише десять з 49 територіальних громад. Тому ми взяли за мету допомогти жінкам усвідомити свої лідерські якості, напрацювати необхідні навички, а потім підтримати їхні громадські, соціальні або ж професійні ідеї. Так з’явився проєкт «Жіноче лідерство як ресурс успішного розвитку громади». Експерти Всесвітнього економічного форуму в Давосі називають топ-10 ключових навичок, які потрібні лідеру. Коли я писала проєкт, я про це не думала. А коли подивилась, зрозуміла, що це стовідсоткове попадання. Аналітичне мислення, іноваційність, критичне мислення, стресостійкість, формування ідей і так далі — це те, що має знати і вміти сучасна людина. І це те, чому навчають інших наші бібліотекарі.

– Що далі?

– Наступним кроком я бачу промоцію культурної спадщини центру України. Сьогодні в області ми маємо близько семи тисяч таких об’єктів. В нас є пам’ятки археології, історії, монументального та садово-паркового мистецтва, науки і техніки, архітектури та містобудування, писемності та друку. Це те, що можна побачити, те, що потрібно охороняти, те, чим можна пишатися, те, що потрібно вивчати. Цього року ми розпочали просвітницький проєкт «Культурна спадщина Кіровоградщини. ТОП-30» і будемо його розвивати разом з територіальними громадами.
Крім того, матимуть продовження проєкти «Школа досвідченого споживача», «Академія здоров’я», «Інформаційна платформа праці», «Голосні читання», «Відкриті лекції». Так, проєкт «Читаємо Маланюка» підтримав заступник голови обласної ради Вадим Волканов, і невдовзі поезію земляка ми почуємо у виконанні наших спортсменів. Втім багато наших проєктів призупинив локдаун. Але лише призупинив…
До нас все частіше звертаються люди за електронними варіантами книг, то ж ми сподіваємось, що за допомогою обласної влади і депутатів ми зможемо придбати такий необхідний сканер формату А2.

– Пані Валентино, ви отримали обласну премію у галузі культури «Духовний скарб Кіровоградщини» у номінації «За внесок у розвиток бібліотечної справи». Що це для вас?

– Це не моя особиста відзнака. Це велика перемога нашого колективу. І чудово, що ми увійшли у перелік тих, хто створює духовний скарб Кіровоградщини.

Лара Гуріна спеціально для CBN

Фото Ігоря Філіпенка, CBN

Приєднуйтеся до нас у Facebook, читайте в Telegram і Twitter.