У Кропивницькому розповіли історію різнокольорового героя

935
кількість переглядів

В рамках історико-просвітницького проєкту «Відомі і невідомі факти з історії Центральноукраїнського регіону» у Кропивницькому розповіли про одного з різнокольорових героїв революційної доби – Панаса Данилова. Проєкт започаткували Державний архів Кіровоградської області та обласна універсальна наукова бібліотека імені Дмитра Чижевського.

Ви є у телеграмі? Підпишіться на наш канал (ми його вважаємо окремим ЗМІ, бо часто повідомляємо про те, про що на сайті не пишемо), щоб не пропустити нічого важливого або цікавого. Посилання для підписки (також можна відправити одному чи кільком друзям): https://t.me/+UMFMYCwpDGknDZo1

Як розповів провідний науковий співробітник держархіву, кандидат історичних наук Вадим Колєчкін, у 1920-30-х роках Панас Данилов вважався одним з найбільш авторитетних героїв громадянської війни на території колишнього Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. Втім його біографія гідна пера Ільфа та Петрова. Він був і петлюрівцем, і УНРівцем, і більшовиком. Як писав сам Данилов, під час Першої світової війни він отримав «три хрести та три медалі Георгіївські», але покинув лінію фронту, бо «задався ціллю позбавитися позиції, тому що позиція і взагалі війна суттєвого, а так само покращення мого побуту нічого не дасть».
Так він опинився у Гатчинському війсковому училищі, але навчання не закінчив через революційні події. Курсантів направили на придушення повстання у Петрограді. Там, спілкуючись з робітниками, Данилов «почав співчувати їхнім цілям і перейшов на їх бік». В Гатчині він вступив до 2-го важкого артдивізіону завідуючим учбовою командою і почав агітацію серед солдат-українців про «створення українізації». Солдати-українці почали вимагати відправити їх на Україну. Данилов відпустив їх, а потім і сам поїхав до Києва, де поступив у розпорядження Центральної Ради, «не засвоївши її завдань», як пізніше писав у автобіографії.

Конфлікт з командиром дивізіону, куди направили Данилова закінчився ув’язненням. Звідти він начебто втік додому, до села Каніж Єлисаветградського повіту, де агітував селян не вірити Центральній Раді і Петлюрі. Коли ж повіт зайняли німці, Данилов став закликати до організації збройних загонів. Традиційна версія розглядає Канізьке повстання як виступ селян Канізької волості у відповідь на репресії австро-угорських військ за небажання селян коритися колишнім поміщикам. У автобіографії Данилов, не вдаючись у подробиці, написав, що організував повстання проти німців, вступив з ними у бій, був вибитий з позицій і утік через те, що загін був розбитий німцями. Німці начебто оголосили йому смертний присуд і розшукували аби його виконати.

Далі Данилов пішов у «підпілля у розпорядження підпільного Ревкому», а після громадянської війни став у Єлисаветграді-Зинов’євську одним з найбільш шанованих червоних партизанів. Втім 1922 року Данилова механічно викреслили з лав Комуністичної партії, бо не пройшов чергову перереєстрацію членів партії. У 1925 році він звернувся з проханням про відновлення партквитка та стажу безпосередньо до голови ВУЦВК. У листі до «дорогого товариша Петровського» Данилов коротко нагадував, що був активним учасником громадянської війни від «Червоного Пітера і закінчуючи Зінов’євськом». Наступного року його повторно прийняли до лав партії.
З 1928 року його періодично намагаються виключити з комуністичних лав, бо «окуркулився», «відірвався від партії та розклався». Червоного партизана обвинувачують у «господарському обростанні», грубості по відношенню до робітників, спекуляціях з житлом. На підприємствах, де він працював, систематично виявляли нестачу грошей. Але Данилов виходив сухим з води , «враховуючи його щире визнання та засудження власних помилок, а також його заслуги у роки громадянської війни і політичну неписьменність».

Історія біло-червоно-жовто-блакитного героя закінчилася у 1938 році. Данилова осудили до розстрілу як активного члена якоїсь військово-націоналістичної організації, яка охопила своїми щупальцями територію всього колишнього Зинов’ївського округу і дуже глибоко проникла до органів радянської влади.

Відеолекцію з циклу «Історія нашого краю в історіях» можна подивитись за посиланням.

Приєднуйтеся до нас у Facebook, читайте в Telegram і Twitter.