Вадим Волканов. Проводжаючи 2021-й…

2758
кількість переглядів
Вадим Волканов

Заступник голови Кіровоградської обласної ради підсумував рік, що минає. Особливо, не так, як його колеги: кількість відвідуваних засідань, голоси «за», «проти» та «утримався» в сесійній залі, скільки засідань відвідав, виступив, подав запитів… А просто розповів, згадавши все, що було, вразило, порадувало.

Ви є у телеграмі? Підпишіться на наш канал (ми його вважаємо окремим ЗМІ, бо часто повідомляємо про те, про що на сайті не пишемо), щоб не пропустити нічого важливого або цікавого. Посилання для підписки (також можна відправити одному чи кільком друзям): https://t.me/+UMFMYCwpDGknDZo1

– Яким він був, цей рік? Насиченим, яскравим, суперечливим, краєзнавчим, літературним, спортивним. Всі ці складові в ньому були. Не буду звітувати «про виконану роботу». Просто розповім про рік, що минає, що вдалося зробити, з ким співпрацювати, кого вітати з перемогами, який закласти фундамент для отримання результатів в році 2022-му.

Депутатом Кіровоградської обласної ради я вже був, це не перша моя каденція. А посада заступника голови облради – це нова діяльність, більш відповідальна. Я координую питання, пов’язані з комунальною власністю обласної ради. За рік відвідав усі комунальні підприємства. По кожному знаю всі проблеми, негаразди, потреби. Їх дуже багато. Розумію, що протягом однієї каденції вирішити їх нереально. Особливо в таких закладах, як інтернати, спеціальні школи, геріатричні відділення. Щоб там все було гаразд, потрібна державна програма. Всі розуміють, що вирішення проблемних питань здебільшого залежить від коштів.

Прикладом для всіх закладів культурно-освітнього спрямування вважаю школу мистецтв Короткова. Керівник зміг переконати обласну владу, що його дітище треба фінансувати, аби ми мали розвинуту, талановиту, перспективну молодь, прийдешні покоління. Філіал школи мистецтв в Олександрії має таку ж потужну матеріальну базу та сильний викладацько-виховательский колектив. Додам сюди ще й обласну дитячу лікарню під керуванням Василя Дмитровича Хорощака, яка перетворилася на сучасний медичний заклад для надання допомоги дітям області. А ще дитячий будинок-інтернат у Знам’янці! Є з чого брати приклад. Пишаюся тим, що вже відкрито СДЮШОР-2. Почато масштабну реконструкцію спортшколи «Надія». Дякую депутатському корпусу обласної ради за те, що підтримали виділення коштів, розуміючи, що це інвестиція в дітей, в майбутнє.

Дехто проявляв скептицизм стосовно трансформації колишнього кінотеатру «Мрія» у спортивний комплекс в Онуфріївці. Але ж це сталося. Роботи тривають за планом. Я за це дякую колегам-депутатам. Віталій Береза, за чиєю ініціативою було розпочато цей проект, все тримає під контролем. Переконаний, що незабаром переріжемо стрічку в новому спортивному комплексі, й туди зайдуть майбутні чемпіони.

Що вже казати про Центр дитячо-юнацької творчості! Пам’ятаєте, як будівля була огороджена стрічками, що не дозволяли навіть наближатися до неї? Вона була в аварійному стані. Всі гуртки, секції, студії припинили свою роботу. Цього не можна було допускати. Я там побував, зустрівся з керівником, все побачив, потім довів побачене до депутатів. Почули, й маємо результат: основні, критичні ремонтні роботи проведені, діти повернулися до занять. Ще є над чим працювати, але зроблено немало.

Я живу в цьому місті, у цій області, знаю багато людей. Але цей рік подарував мені безліч нових приємних знайомств. Найзнаковіше – знайомство з Нілом Плоховим, який створив у Клинцях «Отчий дом». Колись ми знали один одного, а тільки тепер я для себе відкрив цього цілеспрямованого, цільного, мужнього чоловіка. Дивлячись на те, що він робить, творить, що нікого не просить допомоги, йому хочеться допомагати. Що ми робили й будемо робити.

На особистих прийомах у мене протягом року були близько тисячі людей. Просили різне: матеріальна допомога, соціальна. Не все може забезпечити обласний бюджет та фонд депутата, який складає лише 50 тисяч гривень. Це в сотні разів менше того, чого просять люди. В таких випадках на допомогу приходять друзі – меценати, благодійники. Найвірніший друг у цих питаннях – Костянтин Череднік та його фірма «Ласка».

Окреме слово скажу про своїх радників. Перше – я в них не помилився. Я з педагогічної сім’ї, багато читав, пізнавав. Але завдяки Олександру Косенку, раднику з питань літератури, культури та краєзнавства, пізнав багато нового. Відвідав бібліотеки, музеї, галереї, конкурси, фестивалі не лише Кіровоградщини, а й інших регіонів. Проблематику культурної галузі знаю, допомагаю, бачу вирішення питань і по можливості буду вирішувати.

Віктор Михайлович Мягкий, радник з питань медицини, глибше занурив мене в проблеми цієї галузі. Володимир Васильович Зайченко, радник з питань освіти, відкрив очі на те, що відбувається у вишах області, з чим їм приходиться стикатися. Про спортивного радника Олександра Симоненка я говорю часто і з задоволенням – ми, спортсмени, розуміємо один одного без слів. Андрій Кролевець – фахівець з питань місцевого самоврядування. Прислуховуюся до нього та слідую його порадам.

Я як депутат обласної ради від Кропивницького робив все можливе, аби місто не було поза увагою. Вносив пропозиції, переконував депутатів. Врешті отримали: вулиця Вокзальна – 55 млн грн з обласного бюджету, Василя Нікітіна – 10 млн. На хірургічний корпус лікарні швидкої медичної допомоги –15 млн. Всього на місто від облради в цьому році – більше 100 млн.

Сподіваюся, всі знають, що я очолюю Федерацію боксу Кіровоградської області. Тому не здивуєтеся, що головною подією 21-го року я вважаю відкриття нашої зірки – Бозорбоя Матякубова. Це наша безперечна гордість, наша надія. Саме завдяки цьому спортсмену (а я його бачив не тільки на тренуваннях, а й на чемпіонаті Європи) ми – Кіровоградщина та Україна – можемо розраховувати на олімпійську медаль.

Великий внесок в перемоги Бозорбоя та, найголовніше, його перспективу, зробив мій друг (сподіваюся, він не заперечуватиме, що я його так назвав) Сергій Дмитрович Тарасов. Він зробив усе, що потрібно цілеспрямованому спортсмену, аби той не відволікався на побутові питання. Наш чемпіон має квартиру в Кропивницькому, аби було зручно тренуватися.

Наприкінці року хочеться дякувати. Я багато імен згадав. А ще є однопартійці, які згуртовують, підтримують, надихають. Дякую Сергію Миколайовичу Ларіну за те, що він колись з’явився на Кіровоградщині, почув нас, а ми – його. Дякую колегам – депутатам Кропивницької міської ради. Їх голос чути, бо вони не мовчать, і вони дотримуються принципів. Це Олександр Корнюша, Анна Ніжнікова, Анатолій Ларін, Максим Лінченко. В обласній раді наша фракція має вагу. Нас 11: Андрій Тесленко, Людмила Давиденко, Віктор Серпокрилов, Михайло Литвиненко, Роман Гулий, Олександр Донець, Юрій Кушнір, Віталій Рибальченко, Денис Руденко, Олександр Цапюк та я, Вадим Волканов.

Ми завжди принципові, ми не приходимо в сесійну залу просто натискати на кнопку. Всі питання обговорюємо завчасно, з урахуванням інтересів громадян. Між нами немає ніяких непорозумінь, бо ми всі знаємо, чого прагне Кіровоградщина та її мешканці. А ми – з нашими.

Приєднуйтеся до нас у Facebook, читайте в Telegram і Twitter.