У Смоліному вже майже десять років догхантери безкарно вбивають тварин

Перегляди: 2151

За свідченнями місцевих жителів, у Смоліному за останні роки отруїли декілька десятків безпритульних тварин. Страждають також і домашні улюбленці, які звикли до самостійних прогулянок.

До редакції CBN звернулася смолінчанка яка розповіла про проблему з винищенням безпритульних тварин у селищі (ім'я та прізвище жінки ми не називаємо на її прохання):

Ви є у Telegram? Підпишіться на наш телеграм-канал, там ми часто повідомляємо те, про що на сайті не пишемо: https://t.me/cbnua

— Вже десяток років у Смоліному існує проблема винищення безпритульних тварин. Це винищення є незаконним та вкрай жорстоким. В останні роки ця проблема набула значного масштабу - винищують навіть котів та кошенят, які нікого не чіпають, руйнують місця проживання цих тварин, які люди облаштовують самі (будки, будинки з коробок та інших матеріалів).

Люди, які опікуються безхатніми тваринами, чують на свою адресу багато погроз. І ця проблема не вирішується. Дуже багато людей зверталося з проханням надати приміщення для притулку, або стерилізувати їх, але справа так нікуди і не пішла. Жителі селища почали стерилізувати їх своїм коштом, возити для цього до Кропивницького, але навіть стерилізованих собак винищили.

Ми просимо звернути увагу на це питання і нарешті зупинити цей жах. Тим паче зараз активно обговорюється законопроєкт №8150 про скасування відповідальності за вбивство безпритульних тварин, і це може стати фатальною помилкою. Ми — гуманна нація, ми — люди і маємо бути людяними. Діти нашого селища годують цих тварин та знаходять їм нових господарів. І ці ж діти бачать жорстоку смерть тварин, якими опікуються.

Три дні тому дитина зафільмувала останні хвилини життя песика, якого ми годували. Комунальники хотіли труп того пса викинути, але діти взяли на руки і не віддавали. В них була істерика, вони плакали, хотіли цю собаку поховати. Хіба таке може бути?

Олена Андрієва, переселенка з Донеччини, яка нині живе у Смоліному, також стала очевидицею неодноразових отруєнь, про що розповіла CBN:

— Я, коли сюди приїхала, була в захваті від людей. І навіть подумати не могла, що тут щось подібне може коїтися. І потім, коли почалися ці отруєння, я почувалася зовсім безсилою, не могла зрозуміти, що робити. Потім я вже почитала в інтернеті, стало зрозуміло, якими медикаментами рятувати, та намагалася допомогти. Когось встигала врятувати, когось — ні.

Але зрештою ті, хто це робить, все одно досягають своєї мети. А я не завжди можу бути поряд і не завжди можу допомогти. Я одного не можу зрозуміти: як можна, щоб на те, аби погодувати, було шкода витратити час, гроші, а щоб отруїти — знаходять і час, і кошти, а потім з почуттям виконаного обов'язку йдуть спати? І це роблять достатньо часто. Що з цим робити — не знаю, я розгублена, опускаються руки. Звертатися до якогось керівництва немає сенсу. Існує закон, але поліція чомусь не реагує на це все. На жорстоке поводження з тваринами ніхто не реагує.

Просто шкода, вони ж живі. Навіть на передовій хлопці знаходять можливість допомогти тваринам, а тут, де ми живемо, у відносно мирній обстановці, коїться таке. І це ж відбувається постійно, всі вісім років, які я тут. Останні отруєння тварин були минулого тижня. Ми просто не встигли вчасно допомогти.

Тут багато людей, які негативно реагують на безпритульних тварин. Є у нас пес Мішка, він коли просить їсти — підходить до людей. І одна особа, яку він таким чином, мабуть, налякав, прибігла до мене в магазин. Я їй пояснила, що пес просто підійшов попросити у неї поїсти, бо я не встигла ще погодувати. Але вона почала кричати, що потруїть собак. Я не думаю, що це саме вона зробила. Це просто один з випадків. Говорять: бійся не того, хто кричить, а того, хто мовчить. Хтось із тих, хто мовчить, тихо це робить. Ніхто ж не зізнається. А вирахувати складно. Я думаю, це не одна людина.

Зооволонтерка, жителька Смоліного, яка опікується безхатніми тваринами, Анна Колесникова також розповіла про проблему та варіанти її розвʼязання:

— Шляхи до вирішення проблеми є: вакцинація, стерилізація, чипування. Раніше просто окремі люди за свій кошт це робили. Але можна це можна робити організовано. На притулок грошей чимало треба, ми це прекрасно розуміємо. Але приміщення, у яких це можна облаштувати, на прикметі є. Туди потрібно провести опалення і зробити невеличкий ремонт, створити нормальний притулок. Звісно, це сили, кошти. Можна, наприклад, домовитися і розвозити по інших притулках. Але це все має контролюватись.

Остання історія з отруєнням, яка особливо всіх обурила, набула розголосу спочатку в соцмережах. Були фото- та відеодокази. Але і багато негативних коментарів, у яких люди запитували: а що ще робити, як не труїти?

Ми вже звернулися вже до зоозахисних організацій, де порадили зафіксувати все у поліції для початку.

Речниця Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області Віталіна Бевзенко розповіла про алгоритм дій у випадках виявлення отруєних чи іншим чином насильницьки вбитих тварин: потрібно, окрім того, що повідомити поліції всі обставини події, зберегти труп тварини для проведення експертизи. Після фіксації всіх обставин, розслідуванням займаються слідчі.

У листопаді 2021 року набув чинності Законопроєкт № 1684-IX від 15 липня 2021 року, що посилює відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Крім цього, документом внесли зміни до статті 299 Кримінального кодексу України: «...жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій — будуть каратися обмеженням волі на строк від 1 до 3 років або позбавленням волі на строк від 2 до 3 років з конфіскацією тварини».