121 бригада ТрО: як стати мисливцем за «шахедами» на Кіровоградщині

«В результаті протиповітряного бою збито 53 ворожі ударні БпЛА у Київській, Кіровоградській, Вінницькій, Полтавській, Сумській, Запорізькій, Миколаївській, Дніпропетровській та Черкаській областях», - подібні повідомлення від Повітряних Сил ЗСУ ми читаємо щоранку.

До такої бойової роботи залучені різні роди військ: атаки відбивають як з неба, так і з землі. Мобільні вогневі групи – одна з частин системи протиповітряної оборони. Бійці цілодобово на чергуванні, групи завжди у готовності, ведуть спостереження за повітряним простором та відбивають повітряний напад.

Кіровоградщину захищають також і мобільні вогневі групи 121 окремої бригади ТрО. Хто стоїть за сухими повідомленнями «на Кіровоградщині - без наслідків» та, можливо, як стати одним з них, чи їхніх побратимів інших спеціальностей, розповів CBN Максим - військовослужбовець 121 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.

Максим. Фото: CBN

Максим служить у війську з 2 березня 2014 року. Ніс службу в 57 окремій мотопіхотній бригаді, командиром розвідувального взводу. Після участі в АТО за станом здоров'я проходив службу заступником територіальної оборони одного з наших територіальних центрі комплектування та соціальної підтримки. І вже перед повномасштабною війною перейшов у 121 окрему бригаду ТрО.

- Що робить мобільний підрозділ ППО?

- Підрозділи ППО покликані захищати як всю мирну територію України, цивільне населення, об'єкти критичної інфраструктури, так і війська сил оборони від об'єктів повітряного нападу. Тобто забезпечувати протиповітряне прикриття по-простому.

- Як це відбувається? Стоїть десь мобільний підрозділ ППО, отримує певний сигнал про загрозу. Що далі?

- Робота підрозділів ППО починається з чергування на пункті управління підрозділами. Є черговий пункт управління, який бачить всю обстановку стосовно повітряного нападу противника на певних технічних засобах. Він має зв'язок зі старшим начальником, вищим штабом, тобто вся оперативна інформація стікається до чергового на пункті управління підрозділом протиповітряної оборони.

Окрім того, безпосередньо у визначених районах чергування несуть цілодобово службу мобільні вогневі групи, мобільні та стаціонарні підрозділи ППО. Коли надходить сигнал про застосування противником засобів повітряного нападу, черговий передає інформацію на мобільні або стаціонарні вогневі групи: про напрямок, курс, швидкість, висоту.

Після цього підрозділи очікують потрібного моменту і починають відбивати повітряний напад. Плюс окремо ще в кожному підрозділі є так само технічні засоби, які дозволяють відстежувати засоби повітряного нападу противника разом з черговим на пункті управління. Тобто інформація надходить онлайн. І те, що бачить черговий, те бачить і підрозділ ППО, який безпосередньо збиває об'єкти.

- Ми бачимо результат такої роботи у зведеннях зранку: скільки «шахедів» і ракет запустили росіяни, скільки з них збили, скільки локаційно втрачені тощо. Як дізнаєтеся, що збили, що втрачено та інші деталі?

- Є технічні засоби, які дозволяють відстежити дії в момент навіть підготовки до пуску та в момент пуску. Засоби стеження дозволяють відстежувати об'єкт до моменту або його збиття, або його зникнення з радарів. Назвемо по-простому, щоб було всім зрозуміло: це радари різних систем, різних країн-виробників. 

Радар веде «шахед» або ракету до моменту його збиття, на жаль, інколи - влучання, або до моменту зникнення з радарів через різні причини, прикладом, внаслідок дії засобів радіоелектронної боротьби. Або бувають такі випадки, що вони повертаються на територію ворога і там зникають з наших радарів.

- Багато разів військові наголошували на тому, що не можна публікувати роботу сил ППО. Але люди все одно знімуть то приземлення «шахеда», то хоча б хмаринку від збиття у небі, стверджуючи, що детальної локації там не видно, тому це не завдасть шкоди. Розкажіть, які наслідки таких дій можуть бути.

- Не можна взагалі знімати роботу будь-яких підрозділів складових Сили оборони України. У мережах шириться робота реактивних систем «Хаймарс». Це все робота на ворога. Переміщення техніки, переміщення особового складу, ешелони, розешелонування, завантаження техніки, особового складу на ешелони, або якщо це переміщується колісною технікою. Це все 100% робота на ворога.

Ворог не дурний абсолютно. Вони всю свою історію воюють. У них на момент початку війни, на 2014-й рік, за спиною було вже кілька сучасних воєн: дві чеченські по 5 років, Грузія, Абхазія, Осетія, Придністров'я. Постійно вони в Африці. Тобто вони весь час у війнах. І як би не хотілося нам думати, вони геть не дурні абсолютно. Вони працюють, вдосконалюються. І ці відео, фото, які виставляють, вони просто так безслідно не проходять. Ну, от 100%. 

Здається, що у тому, аби зняти переміщення мобільної вогневої групи між полями, немає нічого страшного, але ні, йде прив'язка до місцевості навіть по посадках, по деревах. Плюс дивляться, з якого гаджету виходить цей ролик. По гаджету можна знати, в якому місці відео було зняте. Це все 100% робота на ворога. Жоден ролик, жодне фото в мережі Інтернет на будь-якому ресурсі вони не пропускають. Вони його аналізують і це має наслідки, дуже негативні абсолютно.

- Окрім роботи мобільних вогневих груп, які ще завдання виконують військові 121 бригади?

- Є безліч підрозділів, які виконують абсолютно різні завдання, але загалом це повернення наших територій, тимчасово окупованих, на деяких напрямках – це стримування ворога, для того, щоб він не пішов далі. На початку повномасштабної війни один з наших батальйонів виконував завдання на східному напрямку. Реально хлопці і дівчата справилися з честю. По інших напрямкам підрозділи брали участь у звільненні правобережжя Херсонської області. 

Ми на гарному рахунку і у командування, і сторона противника, що приємно, знає про нас. На деяких напрямках - боїться. Також брали участь у задачах на запорізькому напрямку. Окрім підрозділів протиповітряної оборони, це протитанкові підрозділи, артилерійські, безпілотних авіаційних комплексів, стрілецькі, підрозділи забезпечення, радіоелектронної боротьби, радіоелектронної розвідки. І штат у нас постійно розширюється, постійно навчаємося, вдосконалюємося. Посади є вільні. Пов'язано з тим, що як ворог пристосовується до умов ведення сучасної війни, також ми постійно пристосовуємося, вдосконалюємося, і з'являються нові напрямки у війні, вводяться у нас нові підрозділи.

Це розвідники, оператори БпЛА, мінометники, фахівці в артилерії, протиповітряній обороні. Айтівців чекаємо в підрозділ радіоелектронної розвідки. Ризик для життя найменший - користь для країни максимальна. Якщо не хочете керувати БпЛА, можна перепрошивати, програмувати, крутити, паяти. Тобто безліч абсолютно не бойових посад. 

Хто хоче спробувати себе у більш в драйвовому напрямку - є штурмові підрозділи, є стрілецькі, підрозділи вогневої підтримки, розвідка. Там страшно, звичайно, але азартно. І враховуючи наш напрямок, то, в принципі, ми можемо забезпечити чудові краєвиди півдня України, лісостепів, незабутні враження від спостерігання заходів сонця і світанків неподалік річки Дніпро. 

Ну і коли ти чуєш по радіоперехвату або бачиш, керуючи безпосередньо FPV-дроном, - незабутні відчуття від знищення противника в режимі онлайн і звільнення своєї рідної землі. І якщо людина спробувала застосувати себе в бойових діях безпосередньо по знищенню противника, хай то навіть буде не жива сила, а техніка або той самий БпЛА, якщо людина хоча б раз житті взяла в руки до рук зброю і застосувала її для звільнення своєї рідної землі, то буде намагатися відчути це знову і знову.

- Багато хто не йде служити, бо бояться саме загрози життю чи інвалідності.

- Ніхто не каже, що перемогу наближають лише ті хлопці, які з автоматом, з кулеметом в руках штурмують позиції або стримують ворога. На кожного бійця, який воює, від 5 до 7 людей забезпечують його роботу. Тобто посад безліч і всі ці посади так само наближають перемогу. Тому що якщо воїна не забезпечити майном, озброєнням, боєприпасами, його не нагодувати, не полікувати, все, він вже не бойова одиниця. Якщо його там вчасно не зводити в баню, не попрати йому речі, також це вже не буде не бойова одиниця.

- Чи не пізно телефонувати й просити направлення до бригади, якщо тебе вже мобілізували і ти вже десь дорогою до ТЦК, або й там?

- У будь-якому разі варто телефонувати. Просто не грайте в рулетку, тому що складових сил оборони України дуже багато. Дуже багато різних підрозділів. ТЦК виконує свою роботу. Серед них дуже багато файних чоловіків, хлопців, служили з якими з 2014 року, брали участь в АТО, тих, хто зазнав поранень. Вони виконують свою роботу з комплектування військових частин. Абсолютно всіх.

Якщо ви потрапляєте в ТЦК по мобілізації, там не комплектують підрозділи ТрО. Тобто ви до нас потрапити вже не можете. При всьому бажанні, навіть якщо ми вам видамо рекомендаційний лист – ні. Поки у ТЦК не виписали вам бойову повістку на відправку в навчальний центр або напряму у військову частину - до нас ще можна потрапити. 

До речі не сказав, можна потрапити без навчального центру напряму у військову частину, якщо ви проходили або строкову службу, або брали участь в АТО з 2014 року. Навіть якщо є строкова служба, за крайньою військово-обліковою спеціальністю можна потрапити до нас на таку саму посаду військової частини. Якщо людина не хоче на ті самі посаді, вона може зайти на цю посаду, а тоді за рішенням командира перевестися на іншу, тобто проведе командир співбесіду, зрозуміє, де краще застосувати цю людину, тобто без проходження навчального центру.

Якщо ТЦК та СП видають на руки бойову повістку на відправку в навчальний центр або напряму військову частину, після того вже не має сенсу телефонувати. До цього моменту - будь ласка, просимо. Поспілкуємося, проведемо тестування, знайдемо посаду. 

Знову-таки, закликаю не гратися з долею. Дуже багато, це з досвіду, дзвінків з навчальних центрів, просять рекомендаційний лист. Але якщо це навчальний центр сил ТрО, то ми в будь-якому разі, не доводячи до того, поки людину відправлять в навчальний центр, ми співпрацюємо з ТЦК та СП і намагаємось вже відбирати тут людей на місці. І люди в навчальний центр їдуть з нашими відношеннями, нашими рекомендаційними листами, тому що з навчальних центрів сил ТрО люди в будь-якому разі будуть розподілені саме по бригадах ТрО.

- Чому варто йти служити саме у вашу бригаду?

- Ні для кого не секрет, що бригада територіальної оборони - це формування за територіальним принципом. Так, у нас проходять службу люди абсолютно з різних областей. Але в основному все ж по територіальному принципу. Рано чи пізно складові сил оборони виводяться на ротацію в пункти постійної дислокації. Зрозуміло, що краще все-таки потрапити на ротацію до себе додому, ніж лише приїхати відпустку на десять днів. Це один момент. Другий момент в будь-якому разі, воно має підігрівати, що ти з Кіровоградщини.

Ти захищаєш свою рідну землю для того, щоб вороги не пішли далі, плюс звільнити тимчасово окуповані землі.Плюс коли в підрозділі проходять службу знайомі, куми, брати, зяті, сестри, свати, це в будь-якому разі працює як плюс на підрозділ, тому що коли підрозділ сформувався, люди проходять базовий-загальний військовий вишкіл, проходять бойове злагодження, люди абсолютно різні, це не машини, програму не завантажиш. Треба пристосовуватися, і коли ти служиш в підрозділі, в якому у тебе є знайомі, ти людину розумієш просто по погляду, по руху руки, і це так само працює у плюс.

- Є думка, що якщо піти служити зараз, то у війську можуть ставитися з упередженням, бо схотів долучитися аж зараз, через стільки років.

-  У будь-якому разі в кожного в житті приходить той час, коли людина робить певні рішучі кроки у своєму житті. Незалежно від того, чи був досвід АТО з початку війни в людини, не було досвіду, ніхто не буде питати, чому ти не приходив раніше. У кожної людини є свої обставини. Хтось дозрів тільки зараз, зрозумів, що все-таки в будь-якому разі доведеться виборювати нашу незалежність. Вона ж просто так не дається. Незалежність кожної країни, її територіальна цілісність, суверенітет, вони политі кров'ю. Так говорить світова історія. Жодній країні незалежність та територіальну цілісність не принесли на блюдечку і не сказали «Ось, будь ласка, живіть». За неї треба боротися. Вона полита кров'ю з 2014 року, з 24 лютого 2022 року. 

В будь-якому разі, у нас іншого виходу немає. Війну не ми починали, але нам її закінчувати. Виїхати за кордон? Ти тоді просто не маєш права називати себе українцем. В будь-якому разі ні там, ні тут не будуть поважати. Тут ти вже, в принципі, за великим рахунком не потрібен, якщо ти залишаєш країну в такі скрутні, кровопролитні часи. 

Ховатися? Такий варіант, чесно, - на любителя. Колись ця війна закінчиться. І рано чи пізно ти подивишся у своє відображення в дзеркалі. І навіть якщо на обличчі не буде видно ніяких емоцій, то все одно буде гидко дивитися на своє відображення. Одного разу твої діти запитають, де був ти. А ще ти в будь-якому разі будеш опускати очі, коли будеш бачити військових, бачити людину, завдяки якій ти зараз живеш. Тому ніколи не пізно долучитися.

Якщо ви або ваші близькі бажаєте доєднатись до служби в 121 бригаді ТрО, звертайтесь за телефоном: 095 304 7797

Сторінка 121 бригади ТрО у Facebook: https://www.facebook.com/profile.php?id=100077884067674

Фото: Мирослава Липа, CBN.