Європейські рецепти для вулиць Кропивницького

Андрій Трубачев, «Україна-Центр»

Діагональні переходи, «зворотні кишені», смуги руху - вужчі, а час між перемиканням кольору світлофорів - довший. Західні та українські фахівці думали, як зробити дорожній рух в місті безпечним і більш якісним без великих вкладень на прикладі жвавого перехрестя в Кропивницькому.

Минулого тижня тут пройшла шоста Академія інтегрованого розвитку міст від Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), яка зібрала в обласному центрі більше сотні учасників з усієї країни, доповідачів з Німеччини та Швейцарії. Право приймати захід міськрада обласного центру Кіровоградщини завоювала на конкурсі серед дев'яти муніципалітетів.

- У заявці було написано дуже чітко й послідовно про плани розвитку міста, є орієнтація на зміну мобільності, є потреба розвивати електричний транспорт у місті, є розроблена для цього стратегія. Нас цікавило, як місто мислить у напрямку свого розвитку, що вже зроблено і що є в довгострокових планах, - каже львів'янка Оксана Олійник, одна з керівниць проекту GIZ з інтегрованого розвитку міст в Україні.

Про що мова

Близько десяти років організація працює в Україні, поширює сучасний європейський досвід організації міського простору і процесів у ньому. GIZ також вкладає гроші у втілення цього досвіду тут - у рішення проблем, які визначають самі міста. Свого часу Житомир так отримав фінансування на стовідсоткову теплосанацію дошкільних навчальних закладів. Тепер з усієї країни їздять дивитися, як можна заощадити 60% енергоресурсів.

Власне інтегрований розвиток - комплексний підхід до муніципального управління, в якому програми ЖКГ, торгівлі, транспорту та інших галузей життєдіяльності міста існують не самі по собі, а підпорядковуються єдиному стратегічному баченню того, як зробити життя городян комфортним та якісним.

Міська мобільність, якій була присвячена академія в Кропивницького, - одна зі складових підходу, стосується організації руху транспорту, пішоходів і велосипедистів.

Це пошук відповідей на запитання, як поліпшити безпеку руху і його якість. Щоб людина вчасно добиралася на роботу, повітря не було забрудненим, могли виїхати ті, хто має обмежену можливість пересування, і так далі, пояснює Зігфрід Руппрехт з компанії Rupprecht Consult-Forschung & Beratung GmbH, яка доклала руку до створення зводу вказівок Євросоюзу з розробки планів стійкої мобільності. У Полтаві й тому ж Житомирі уже працюють над конкретними планами розвитку за цією «методичкою».

До речі, за словами експерта, ініційоване мером Кропивницького Андрієм Райковича відродження тролейбусного руху - в тренді.

- Був дуже радий почути, що вашою стратегією було відновити тролейбусне сполучення. У Європі багато хто відмовився від тролейбусів і тепер шкодують про це, вони повертаються як надсучасний вид транспорту, - зокрема зазначив Руппрехт під час спільної прес-конференції.

«На пальцях»

Як усе це працює, простіше пояснити на конкретних прикладах, які обговорювалися і розглядалися.

- Науково підтверджена інформація: вузька смуга психологічно змушує водія їхати з меншою швидкістю. Це підвищення безпеки, - пояснює Андрій Паливода, директор департаменту економічного розвитку, торгівлі та інвестицій міської ради Кропивницького. - За рахунок того, що у нас всі дороги широкі, на них можна створити окремі велосипедні доріжки, смуги для громадського транспорту, і ще залишається дві смуги для всього іншого. Зараз тривають капітальні ремонти, ще розширили Короленка, там усе може бути реалізовано. Це зменшує швидкість, але час прибуття на місце теж зменшується. Їдуть повільніше, але більш стабільно, ритмічно.

У п'ятницю учасники академії в якості практичного заняття виїжджали на перехрестя вулиць Євгена Тельнова і Вокзальної, одне з найбільш насичених і проблемних. По різні боки - старий автовокзал, дорога до критого ринку, сквер Слави і дендропарк.

- Ми розглядали перехрестя з урахуванням потреб різних категорій - жителів мікрорайону, які працюють на вокзалі, тих, хто ним користується, тих, хто відвідує ринки. Перш за все - в інтересах пішоходів, - пояснює Паливода. - Напрацювали пропозиції щодо поліпшення його екології, економіки й доступності.

Дуже коротко, найцікавіше. Діагональний перехід, загоряється одночасно червоне світло для всього автотранспорту. Основний пішохідний трафік на перехресті - якраз навскоси, між автовокзалом і критим ринком.

«Негативні кишені» з боків зупинки біля старого автовокзалу будуються в напрямку дороги - ніхто не паркується, де не треба, тому що буде стояти посеред проїжджої частини.

Зупинку навпроти автовокзалу перенести за перехрестя, де і так зупиняються маршрутки, - це вирішить проблему з виїздом маршрутного таксі від зупинки з поворотом ліворуч, нівелює спроби людей переходити в невстановленому місці, де вони зараз це роблять: вийшов на зупинці - й на Муніципальний ринок.

Довший проміжок між перемиканням світлофорів. Частіше зупиняються машини - більше викидів у атмосферу, у нас лише 30 секунд горить зелений.

Що з цього вийде?

Ще багато професійних пропозицій - по транспорту, громадському харчуванню, торгівлі. Інформацію узагальнюють, розпорядженням міського голови повинна бути створена робоча група з фахівців, посадових осіб і представників громадськості мікрорайону. Принцип участі - один з базових в європейському методі. А ще - низькі витрати, вдосконалення того, що вже є.

Однак «дорожня карта» для перехрестя, на думку Паливоди, - не єдиний і не головний результат проведення Академії GIZ, дорогого коштує і можливість познайомитися, налагодити зв'язки з експертами, які працюють у різних містах і з якими тепер можна спілкуватися безпосередньо. Але головне - змінити, зрушити свідомість перш за все місцевих професійних чиновників. Частково вдалося, з особистих вражень після академії: деякі з них - хто знайшов час - багато в чому навіть не здогадувалися, що «так можна було»...