Фортечні Вали хочуть зробити іміджевою територією Кропивницького

Андрій Трубачев, «Україна-Центр»

Безпілотники проінспектували самозахоплення землі в районі Фортеці Святої Єлисавети, археологи говорять про музеї або навіть тематичне кафе, яке можна зробити під нею, і впевнені, що поки на імідж міста пам'ятник працює не на повну. Хоча потенціал для цього є навіть у короткостроковій перспективі.

Про те, як повноцінно використати цей потенціал, йшла розмова між фахівцями, посадовими особами та представниками громадськості під час круглого столу в мерії. Окремо торкнулися і питання про будівництво храму Київського патріархату на Фортечних Валах. На думку експертів, це питання, в тому числі через законодавчі обмеження, вимагає ґрунтовних досліджень.

Міський голова Андрій Райкович, у свою чергу, закликав присутніх не прив'язувати до цього питання ніякої політики, щоб не провокувати городян на конфлікти.

- Фортеця повинна бути іміджевою територією нашого міста, щоб сюди ходили, їздили туристи, історики, краєзнавці. Це меморіальний комплекс, де наша історія і наша пам'ять. Це не територія політики, демагогії і чвар, - зокрема, зазначив він.

Наука

Обговоренню передувала велика робота з залученням учених, посадових осіб і сучасних технологій, проведена з ініціативи міськради і профінансована з міського бюджету в рамках цільової програми. Безпілотні літальні апарати зробили понад 1000 фотографій, після їх обробки побудовані об'ємні моделі поверхні й споруд самої фортеці, що дало змогу дослідити її з необхідною точністю, а також генеральний план об'єкта.

- Сьогодні це, мабуть, найточніший план Фортеці Святої Єлисавети, - каже Валентин Собчук, керівник науково-дослідного підприємства «Археолог». - Є всі підстави її розглядати не тільки як пам'ятник історії, архітектури та містобудування, а й як пам'ятник науки і техніки. Якщо порівнювати фортифікаційні споруди інших міст, а багато міст півдня України починали свою історію так само, як і наше місто, - мова про Одесу, Херсон, Миколаєв та Дніпро, то там подібні споруди або не збереглися взагалі, або мають дуже фрагментарний характер. Нам у цьому плані пощастило, тому що велика частина, близько 90% фортифікаційних споруд, земляна частина мається на увазі, збереглися.

За словами керівника обласної охоронної археологічної експедиції, кандидата історичних наук Миколи Тупчієнка, в тому числі туристичний інтерес можуть представляти не тільки бастіони, ескарпи і рови, а й те, що під ними. Так, ще під час розкопок 1994-го на Валах знайшли не тільки німецьке кладовище, а й залишки порохового льоху, де збереглися системи вентиляції та гідроізоляції - щоб порох лишався сухим.

- Після наших розкопок місце законсервували, і, якщо виникне питання реконструкції льоху, її можна провести в повному обсязі, - зазначає археолог. - І надалі можна буде в цьому місці зробити музей фортеці, виставковий зал або навіть кафе. Причому з прозорими стінами з оргскла, показати саме конструкцію цих споруд. Вона виглядає дуже цікаво, як пиріг. А найголовніше, що функціонує до сьогоднішнього дня. Його можна розкопати, очистити - і все.

Він також зазначив, що одна з найбільш презентабельних споруд, що знаходилися на території фортеці, церква Святої Трійці, зараз знаходиться під асфальтовим покриттям дороги. Втім, був ще адміністративний чи комендантський будинок, і його реконструкція можлива.

Імідж

Земляні фортеці, подібні до нашої, за словами фахівців, викликають чималий інтерес у Європі, зокрема у Франції та Нідерландах. Їх роблять привабливими, існує навіть асоціація міст, де збереглися такі споруди.

Зробити Фортецю Святої Єлисавети дійсно іміджевою пам'яткою культурної спадщини Кропивницького в перспективі можна. Деякі рекомендації озвучив під час круглого столу Собчук з «Археолога». Перша - розчищення окремих елементів від дерев і кущів, які зараз не дають побачити ці самі елементи.

- Коли ми заїжджаємо в фортецю, у нас є гармати, і є зліва бастіон, яким також люблять гуляти гості нашого міста, екскурсанти. Це бастіон Андрія Первозванного. Він закритий абсолютно. І вище бастіону Святого Петра, який відкритий. Тут сприйняття фортеці як значної пам'ятки відбувалося б миттєво, - впевнений фахівець.

Є в питанні іміджу й інша площина - суто наукова, міжнародна. Зокрема, для збільшення привабливості фортеці експерти пропонують зробити археологічні та геофізичні дослідження регулярними, це дозволить залучати іноземних фахівців і брати участь у грантових програмах.

- Будь-яка фортифікаційна споруда в XVIII столітті мала, наприклад, підземні комунікації. Чому не провести геофізичну зйомку? Ми, я впевнений, узнали б багато цікавого, - говорить Собчук.

В обговоренні краєзнавець Юрій Митрофаненко висловив позицію з приводу майбутніх проектів, пов'язаних з іміджевою складовою історичного об'єкту, зазначивши, що вони повинні відображати весь спектр подій, що відбувалися кілька століть назад, оскільки історія фортеці неоднозначна.

Порядок?

Інша сторона медалі - привабливість землі в центрі міста, де розташована історична пам'ятка. Щоб назавжди припинити зазіхання на привабливі ділянки як на території самої фортеці, так і в її охоронній зоні, за словами міського голови, в цьому році виділено кошти - 140 000 гривень - на документальне встановлення їх меж. Це результат виконання прийнятої в лютому поточного року програми паспортизації нерухомих пам'яток культурної спадщини міста Кропивницького на 2018-2020 роки, наголосив Райкович.

- Вперше проведена масштабна робота з виготовлення облікової документації на земляні укріплення фортеці, територія яких склала з охоронною зоною майже 90 гектарів. А саме паспорт об'єкту культурної спадщини, облікова картка, історична довідка та акт технічного стану, - конкретизує головний архітектор міста Вадим Мездрін.

Далі документи проходять узгодження в обласній адміністрації, потім - у Міністерстві культури, результатом повинна стати фіксація даних у державному реєстрі нерухомих пам'яток культурної спадщини.

Тим часом Олексій Бойко, директор приватного підприємства «І-експерт сервіс», яке виконувало технічні роботи, пов'язані з аерофотозйомкою і обробкою її даних, зокрема створенням детальної об'ємної моделі об'єкта, зазначає: інформація від безпілотників використовувалася для визначення стану не лише історичних об'єктів.

- Географічна точна прив'язка і свого роду інспекція, - говорить він. - Побачили, яка зона використовується за призначенням, не за призначенням, прекрасно видно так звані самозахоплення за земельним законодавством. Можна розглядати, в якому стані знаходяться об'єкти нерухомості.

За словами Андрія Райковича, якраз у цьому зв'язку є претензії до міської влади з боку ініціативної групи, яка хоче побудувати храм Української православної церкви Київського патріархату саме на Валах. Завдання отримати професійні, науково підтверджені документи про можливість розміщення кафедрального собору на території фортеці ставилося і головою ОДА Сергієм Кузьменком. У зв'язку з запланованим будівництвом єпархією було замовлено дослідження, яке проводилося в поточному році.

- Величезний собор висотою 33 метри, 400 квадратних метрів площі, - конкретизує Тупчієнко з обласної археологічної експедиції. - Виділена частина землі. Згідно з законодавством, будь-яке будівництво може проводитися тільки після археологічного дослідження. Для того, щоб зрозуміти, що там є, з чим ми можемо зіткнутися, глибину культурного шару, з яким ми будемо працювати, вирішено було закласти чотири шурфи. Перший - буквально поруч з каменем, де вказано, що тут буде побудований собор. Ми знайшли залишки печі - вони потрапляють у контур будівлі, яка тут має бути. Були знайдені характерні пічні цеглини, невеликих розмірів, а також кахлі XVIII століття.

Наявність матеріалів більш ніж 200-річної давності було зафіксовано у всіх чотирьох шурфах. Це говорить про те, що в межах майбутнього будівництва знаходяться залишки споруд XVIII століття, можлива реконструкція яких передбачається міською програмою.

- Тобто в даному випадку стоїть питання, чи можемо ми будувати там взагалі собор, - резюмує Тупчієнко. - У третьому шурфі знайшли елемент скіфської кераміки. А це VI - початок V століття до нової ери...