Харків плюс Кропивницький - це сила
Геннадій Рибченков, «Україна-Центр»
Економіко-технологічний інститут імені Роберта Ельворті існує (з такою назвою і новими формами навчання) в Кропивницькому порівняно недавно, але вже має солідних друзів і партнерів по всій країні. Серед основних - легендарний національний університет «Харківський політехнічний інститут». Що не випадково й історично - адже перший технічний вуз у наших краях, КІСМ, виник як філіал ХПІ. Кілька днів в інституті імені Ельворті працювала велика група представників харківського вузу.
За три дні чого тільки не було проведено! Конференція по S.T.E.M. - по-простому кажучи, освіти, наближеної до майбутньої роботи учня в науці, техніці та інших галузях. Пройшов пізнавальний квест для учнів старших класів та їхніх батьків. Але журналісту «УЦ» найбільше сподобалася лабораторно-експериментальна S.T.E.M.-зона, яка діяла, по суті, в усьому будинку інституту. Харків'яни привезли безліч цікавих штук. Роботи, 3D-принтери, якісь ну дуже розумні пристрої, розроблені вченими ХПІ, - від фантастично економних пристроїв на сонячній енергії до зменшеної моделі двигуна «Порше». Дуже багато було представлено пристроїв, приладів, простих речей, зроблених в ХПІ своїми руками, - вони демонструють дію тих чи інших законів природи. Часом вони виглядають як диво - дерев'яні деталі самі піднімаються нагору площинами, це пов'язано з конфігурацією, зміщеним центром ваги, збільшенням плеча моменту сили, загалом, краще самому побачити.
Примітно, що всі приїхали в Кропивницький викладачі та вчені як на підбір молоді, з очима, що палають!
Невже вони приїжджали для того, щоб відібрати потенційних абітурієнтів у наших вузів? Про це і не тільки ми поговорили з першим проректором інституту Ігорем Василенком, начальником управління освіти міської ради Кропивницького Ларисою Костенко і двома харків'янами, Сергієм Петровим, який є відповідальним секретарем центральної приймальної комісії ХПІ, а також доцентом кафедри органічного синтезу і нанотехнологій, і Сергієм Радогузом, заступником відповідального секретаря університету, доцентом кафедри українознавства, культурології та історії науки.
- Ви по всіх областях їздите, «вербуючи» потенційних абітурієнтів?
- Ні, ми почали тільки в минулому році, спочатку з Харкова, потім Харківська область, після - Донецька і Луганська. Виїзд у Кропивницький для нас - абсолютно новий формат. Раніше ми найдалі і найдовше за часом виїжджали в Краматорськ, на один день. А у вас ми цілих три дні. Вийшло набагато ефективніше в плані роботи, без поспіху.
- У заходах задіяні й учні, й учителі, й батьки, - підключається до розмови Лариса Костенко. - У нас зараз узагалі в місті проходить місячник профорієнтації, в його рамки прекрасно лягає цей захід. Нам дуже сподобався формат, запропонований гостями. У нас раніше були подібні заходи в рамках проекту «Нова українська школа», але це було на місцевому рівні, а не всеукраїнському. S.T.E.M.-фестивалі проходили у нас і раніше, на базі державної льотної академії України та п’ятої школи-гімназії. У школі працю S.T.E.M.-зона, в планах - ціла лабораторія.
- Ми у себе в Харкові два роки тому про таке ж задумалися, про створення відкритого освітнього простору, і у нас уже працює постійно така лабораторія, - продовжує Сергій Радогуз. - Я тоді був секретарем Ради молодих вчених університету, нам багато хотілося зробити. І ми знайшли партнерів - Арсенал наукових ідей при Малій академії наук України, ректорат виділив приміщення. І у нас вийшло. Раніше ми подібні речі проводили окремо на різних кафедрах, а тепер все відбувається в одному місці.
- Як вам здався рівень потенційних абітурієнтів Кропивницького?
- Перевершили всі очікування. Настільки позитивно з усіма спілкувалися! - каже Сергій Петров. - Розмір міста не має значення. Значення мають люди, які працюють. Ось я проводив у вас уроки з дітьми в школі. Заходить клас, кажуть: «А ми гуманітарії!», я хімік, природно, говорю - а давайте, я про хімію вам розповім? Закінчився урок, так діти не захотіли йти на перерву, просили продовження!
Заходить наступний клас, відразу з порога: «Ми гуманітарії!» Ну а далі за тією ж схемою! І це класно! Головне завдання освіти - розкрити потенціал людини, допомогти їй реалізувати себе в будь-якій цікавій їй сфері. Талант є в кожній людині, йому треба допомогти розкритися. Але для цього треба показувати, що є. На жаль, інженерно-технічні науки зараз просто в крутому піке знаходяться. Непопулярне, хоча і затребуване. Треба піднімати. Але для цього діти повинні бачити, що таке сучасне виробництво, сучасна наука.
- Нехай невеликі, але зміни відбуваються, - говорить Ігор Василенко. - І запорука позитивних змін - впровадження в систему освіти нових технологій і форм. Це і S.T.E.M.-технології, і дуальна форма, які надихають студентів на оволодіння професією. Ми бачимо це на досвіді нашого інституту. Молодь хоче вчитися і працювати, що і закладено в нашому принципі дуальної освіти. За підтримки наших колег все у нас вийде. Головне - не опускати руки.
- Згодні, - кажуть харків'яни. - З радістю і задоволенням знову до вас приїдемо!
