Чому Кропивницький досі не запровадив е-квиток

Олеся Васильєва, спеціально для CBN

Міська рада Кропивницького чи то не хоче, чи то не в змозі змінити транспортні перевезення в місті на краще. Жителі не раз просили чиновників запровадити безготівкову оплату і контролювати перевізників. Але в мерії на кожне таке звернення безпорадно розводять руками і говорять, що «не мають повноважень».

15 січня 2018 року з’явилася петиція щодо запровадження у Кропивницькому безготівкової оплати за проїзд. Автор - Володимир Хромов - звертався до міської ради та пропонував наблизити місто до сучасних нововведень. За його словами, переваги такого способу розрахунків очевидні: «поповниться міський бюджет, з'являться фінансові кошти для придбання нових тролейбусів і автобусів, покращиться якість перевезення пасажирів».

Петиція набрала 455 голосів з 450 необхідних, і вона мала можливість потрапити на розгляд сесії. Але у відповідь міська рада петицію не підтримала і заявила, що ця пропозиція «вивчається». Більш того, чиновники відповіли, що вони зустрічалися з представниками компаній, які презентували варіанти запровадження електронного квитка через СМС-повідомлення, через валідатори та в інший спосіб. Але жодна з пропозицій так і не була прийнята. І по сьогоднішній день ніхто не знає точного пасажиропотоку і того, скільки автобуси перевезли пільговиків.

Як містяни боролися за е-квиток

Достукатися до чиновників Кропивницького намагалися не раз. Невпинно до міського голови зверталися з пропозиціями контролювати пасажиропотік за допомогою відеореєстраторів (у відповідь міськрада нагадала правила надання послуг і обіцяла врахувати побажання на майбутнє), заборонити обіг готівки за допомогою разових квитків (відповідь міськради – вона «не має повноважень здійснювати контроль за дотриманням перевізниками та пасажирами Правил надання послуг пасажирським автомобільним транспортом»), впровадити місцеву «Картку кропивничанина», яка має надати і транспортну пільгу (міськрада відповіла, що це занадто дорого, і в місті вже діє з 2016 року «Соціальна картка» з 10% знижкою в магазинах). Також була петиція щодо встановлення nfc терміналів у громадському транспорті для безготівкової оплати проїзду (чиновники міськради відповіли, що тривають зустрічі з компаніями з впровадження е-квитка).

Більш того, автор однієї з петицій Костянтин Вербецький пропонував використовувати жетони замість квитків і в такий спосіб вивести готівку з оплати проїзду. За його розумінням, отримані від пасажира кошти водієм без видачі квитка є неправомірною вигодою! На це міськрада знов заявила, що «не має повноважень», і «на даний час питання впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду продовжує вивчатися».

Ще одне звернення було про те, що приватні перевізники «шантажують місто необґрунтованим підвищенням тарифу на перевезення і щорічно збільшують власні "потреби"». Аби цього уникнути, автор пропонував усі розрахунки зробити прозорими і замість готівки оплачувати проїзд банківською чи іншою карткою. Відповідь була, як під копірку: «не маємо повноважень» і «проводимо наради». Може, хтось у міськраді заробляє на тіньовому ринку перевезень?

Такі відписки міськради виглядають дивно, адже міський голова публічно заявляв про необхідність прозорого обліку фінансів та важливість реальної статистики пасажирських перевезень. «Наполегливо, крок за кроком маємо просувати розробку проекту "Електронний квиток" у Кропивницькому, - ще в січні 2017 року сказав міський голова Андрій Райкович. – Для нас надзвичайно важливо запровадити таку систему розрахунків, оскільки вона одночасно дає можливість оцінити пасажиропотоки на маршрутах, проконтролювати кількість здійснених перевезень пільгових категорій громадян». Надворі майже середина 2019 року і скоро – нові вибори до місцевих рад, а такий важливий для міста проект досі не запрацював.

Як можна вирішити проблему оплати за проїзд?

Жителі Кропивницького пропонували впровадити оплату за проїзд у міському транспорті за допомогою смартфону. Але в міськраді відповіли, що перемовини щодо оплати за QR-кодом з представниками ПриватБанку проходили ще у березні 2017 року, і «шляхи вирішення цього питання» вивчаються вже другий рік. Але якщо б керівництво не застрягло у розумінні прогресу на рівні початку 90-х, то вже давно можна було б слідкувати за розміром перевезених пільговиків та платити компенсацію саме за них, а не за ті «мертві душі», які нараховує приватний перевізник. Також безготівкова оплата не відволікала б водія від стеження за дорогою, і це покращило б безпеку перевезень.

У всій країні кількість міст, які запроваджують безготівкову оплату проїзду зростає. У Олександрії Кіровоградської області вже давно користуються оплатою за QR-кодом. Місто не витратило на це бюджетні кошти, тому що все зробив ПриватБанк. Все, що потрібно зробити для оплати, – на смартфоні знайти додаток «Приват24», вибрати карту будь-якого банку та відсканувати код. Банк не бере за це комісію, а гроші миттєво заходять на реквізити підприємства.

Так само система працює у Дніпрі. У тролейбусах пасажири користуються QR-кодом, а в трамваї №1 оплатити проїзд можна за допомогою банківської карти через валідатор. Вартість проїзду від цього не змінюється, а ефективність розрахунків зростає. І головне – ці міста поступово відмовляються від готівки і «тіньових» заробітків перевізників.