Харківський політехнічний інститут спробує створити науковий ліцей у Кропивницькому

Андрій Трубачев, «Україна-Центр»

Держава повинна почути і вищі навчальні заклади, і роботодавців, потрібно збільшувати кількість фахівців, яких готують з технічних напрямків, впевнений Євген Сокол, ректор Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», який побував минулого тижня в Кропивницькому з робочим візитом.

Сьогодні у всесвітньому рейтингу QS, який визначає тисячу кращих вищих навчальних закладів на планеті, ХПІ займає перше місце серед українських технічних вузів. Далі - про те, як і чому вуз співпрацює з машинобудівниками Кіровоградщини, спільно з роботодавцями бореться з витоком кадрів за кордон, конкурує з іншими вузами на регіональному, національному та світовому ринках вищої освіти, і не тільки.

- У нас дуже складна ситуація склалася на ринку праці, - констатує ректор. - Це пов'язано з тим, що технічна освіта - складна, значна частина дітей йде на інші спеціальності. Потрібно, щоб держава почула, що таких фахівців потрібно готувати, збільшувати набір на технічні спеціальності. До цього часу вона не давала нашій молоді уявлення про те, наскільки технічна освіта цікава, які дає можливості для кар'єрного зростання і хорошої зарплати. До того ж багато випускників наших шкіл їдуть вчитися за кордон, причому в більшості - у країни Східної Європи, де якість навчання завжди було «простіша», ніж у колишньому Радянському Союзі і в багатьох вузах України. Крім випускників шкіл, за кордон їдуть і багато випускників вузів, ми втрачаємо подвійно. Щоб давати можливість нашим студентам працювати на сучасному обладнанні, яке наш університет, на жаль, не має можливості купувати, більше 200 студентів щороку відправляємо за кордон, щоб вони могли стажуватися в передових світових фірмах, таких, як Siemens, BOSCH та інші. Німеччина, Австрія, Франція і так далі. Але 90% тих, кого ми відправляємо на стажування, залишаються там. Ці фірми залишають добре підготовлених фахівців працювати у себе.

- Знайшли рецепт, як утримати їх тут?

- На серйозних підприємствах, як «Гідросила», «Ельворті», «Турбоатом» та інших, розуміють, що нам потрібно залучати нашу молодь для роботи в Україні, створювати умови для того, щоб вона була зацікавлена. Це батьківщина, тут батьки, друзі, хороша робота. Якщо молодий фахівець отримує зарплату, яка відповідає потребам, він з задоволенням залишиться в країні й працюватиме на розвиток її економіки. Дуже добре, що в останні два роки роботодавець повернувся обличчям до вищих навчальних закладів, - тому що не може знайти фахівців. Сьогодні до нас звертаються багато провідних підприємств України: «Дайте нам фахівця». Я дуже радий співпрацювати з «Ельворті», «Гідросилою», Павлом Штутманом. Це людина, яких, на жаль, небагато, яка розуміє, наскільки важливо підтримувати вищу освіту, створювати умови для того, щоб ми могли готувати серйозних професіоналів.

- У чому конкретно полягає ваша співпраця?

- По-перше, це дуальна форма організації освіти, по-друге, спільні наукові розробки. Ми передаємо науковий досвід, який дозволяє розвивати ці підприємства, отримувати конкурентні переваги на своїх ринках. Наприклад, ми отримали заявку на розрахунки щодо підвищення міцності й довговічності устаткування, яке випускає «Ельворті». Наші фахівці мають відповідний досвід, ми давно такі розрахунки робимо для військової техніки, і вони впроваджуються. Сьогодні є необхідність зробити це для сільгосптехніки.

Студент, який виконує ту ж наукову роботу разом зі своїми керівниками на замовлення підприємства, вчиться у формі, яка дає можливість об'єднати теоретичне і практичне навчання, вивчає передові підходи до наукових розробок. Це дає можливість готувати якісного фахівця цілеспрямовано під конкретну потребу підприємства, конкретну посаду.

Люди, які працюють на підприємстві, не мають можливості, як університетський викладач, щодня знайомитися з новою сучасною технікою, тому є замовлення від цих підприємств, щоб ми проводили підвищення кваліфікації. Щоб на тиждень приїжджав наш викладач, проводив навчання.

- Це вже робиться чи в перспективі?

- Ми все це вже проговорили, погодили з керівництвом. Ми не укладаємо спільних угод, «давайте зробимо так, що будемо одне одного любити». У генерального директора заводу «Ельворті» є головний спеціаліст на ливарній ділянці, складанні і так далі. Кожен з них сформулював проблеми, які перед ним стоять. Вони зустрічалися в Харкові з нашими профільними фахівцями, поставили завдання. Наші фахівці підготували конкретні договори - беруть на себе зобов'язання виконати такі-то роботи у такий-то термін і, безумовно, за розраховану суму, яка для цього потрібна.

- Центральноукраїнський техуніверситет, колишній КІСМ, починався в 1965 році якраз з філії ХПІ, сьогодні ви «тупцюєте на їхній території» - це конкуренція?

- Потрібно розуміти, що сьогодні конкуренція на ринку освітніх і наукових послуг висока не тільки в Україні, а й за її межами. Конкурувати стало значно складніше, оскільки ми є складовою як українського ринку цих послуг, так і світового. Це складно, тому що ті гроші, які мають західні вузи, нам тільки сняться. Проте за багатьма параметрами ми спокійно конкуруємо.

- Чув, що ви розвинули в Кропивницькому серйозну активність, щось навіть збираєтеся відкривати на постійній основі. Чому така зацікавленість саме в цьому регіоні?

- Ми співпрацюємо з тими регіонами, де зацікавлені в отриманні підготовлених нами кадрів. Харківська політехніка докладає великих зусиль до пропаганди технічної освіти в цілому. Наше завдання - зацікавити молодь в її отриманні. Є STEM-освіта (від англ. Science, Technology, Engineering and Mathematics - наука, технологія, інженерія і математика. - Авт.), торік ми зробили перший STEM-«табір» за підтримки США, була дуже цікава школа, але в ній брали участь лише випускники з Харкова й області. У цьому році про цю школу якось дізналися і в Кропивницькому, в тому числі до нас приєдналися і вчителі з учнями з вашого міста і Запорізької області.

Тричі моя команда, 18 чоловік, приїжджала в Кропивницький, щоб показати, наскільки цікавими можуть бути фізика, математика, наука і технічна освіта зокрема. Це заходи, які проводили завод «Ельворті» і ваше міське управління освіти, сьогодні ми зустрічалися з його керівником. Намітили плани - за підтримки «Ельворті» і ХПІ, якщо буде згода міської влади, будемо намагатися створити тут науковий ліцей. Це структура, яка дає можливість «підтягнути» найбільш зацікавлених дітей та велика перевага в підготовці юнацтва під технічну освіту, науку...