Верховна Рада - позитив і негатив. Що думають про парламент восьмого скликання жителі Кіровоградщини

Юхим Мармер, «Україна-Центр»

Заїжджена фраза: український парламент - це зріз нашого суспільства. Додам: який демонструє роз'єднаність, поляризованість українців. Спікер Парубій вважає Раду восьмого скликання кращою в історії незалежної держави. З ним рішуче згодні аж 4% населення. Такого в нашій історії ще не було.

Поки ще свіжі спогади, поки не забулися особи і не переплуталися прізвища, давайте звернемося до наших експертів з одним запитанням:

- Як би ви оцінили роботу Верховної Ради восьмого скликання?

Василь Даценко, історик, краєзнавець:

- Гіршого парламенту в історії сучасної України не було і, дуже сподіваюся, не буде. Все, за що бралися народні депутати, закінчувалося повним нерозумінням з боку народу, поглибленням кризи, скандалами тощо. По-моєму, лише негатив. Наші союзники і партнери в Європі, та й у решті світу, втомилися від цього. Все це і призвело до рейтингу ВРУ серед електорату «нижче плінтуса» і розпуску ВР президентом. Дивує те, що «нульові» не розуміють цього і знову пропонують себе в «слуги народу» (не плутати з новою політсилою з такою назвою). Сумно дуже. Камо грядеши, Україно?

Віктор Громовий, педагог:

– Я оцінюю в цілому позитивно. Велике можна розгледіти лише на віддалі часу. У «сухому залишку» буде законодавча колія, яку таки проклали для широкого діапазону змін від декомунізації до реформування освіти.

Олена Савранова, журналіст:

– У парламенті останнього скликання ми спостерігали симбіоз «старої (заскорузлої) гвардії» разом із зовсім новими обличчями. Якщо про стару гвардію взагалі нема чого навіть говорити – настільки все ясно, то нові персоналії могли хоч би трохи вплинути на те, що ми називаємо ходом історії, а ними такого не було зроблено. Політиків на зразок покійного В’ячеслава Чорновола – чесних і принципових – майже немає в українському політикумі.

Часто-густо доводилось констатувати абсолютну непридатність деяких парламентарів до законодавчої діяльності та їхній повний непрофесіоналізм, нерозуміння азів парламентської діяльності. А деякі бувші полум’яні борці настільки вподобали життя та привілеї народних депутатів, що хутко перетворилися на політичних «мажорів». Стали багатіями в першому поколінні.

Що до Кропивницького, точніше області, то тут просто цирк на дроті в мажоритарці. За виключенням одиниць, це – політики з одіозним минулим, які замішані в скандалах на багато мільйонів доларів. Але їх при цьому не лишили недоторканості, і жоден не отримав по заслугах за вчинене.

Безумовно були й позитивні моменти, але негатив майже повністю перекреслив їх.

Андрій Богданович, телеведучий, блогер:

- Мені здається, що було більше позитиву. По-перше, в парламенті з'явилися нові обличчя. Мустафа Найєм, Світлана Заліщук, Лєна Сотник, Єгор Соболєв - вони стали хорошим подразником для старших депутатів, часто саме вони змушували Раду працювати. Рада за ці п'ять років не наламала стільки дров, щоб країна була поглинена Росією. Україна не стала московською маріонеткою, в тому числі й завдяки українським депутатам. Також у плюс запишу створення антикорупційних інституцій, запущену децентралізацію, медичну і освітню реформи.

З мінусів - хуліганська поведінка, бійки, кнопкодавство. Але в цілому це був позитивний парламент. Наступний буде, думаю, на дві третини новим. Лакмусовий папірець для нього - закон про депутатську недоторканність. Ну і мені цікаво, перекинеться хвороба кнопкодавства на нових депутатів, і чи не звернуть вони запущені реформи?

Сергій Дячук, медик:

- Негативно. Спікер постійно і нахабно порушував закон. Депутати прогулювали і кнопкодавили. Приймалися в основному не злободенні закони, при цьому деякі не об'єднували, а розколювали суспільство. Окреме питання - війна з РФ. Вона є, чи її немає, не кажучи вже про законодавчий супровід сімей загиблих, ветеранів, переселенців? У сухому залишку - жирний мінус. Останні тижні після виборів президента взагалі показали антидержавність парламенту. Це в цілому про ВР як колективний орган. Що стосується окремих депутатів-державників, їх було меншість, і впливати на роботу Ради вони не мали можливості.