Вадим Мурований: «Вітер завжди вільний...»
Сергій Полулях, «Україна-Центр»
Читачі «УЦ» ще, мабуть, не встигли відійти від яскравого святкування Дня працівників телебачення, радіо та зв’язку, яке цього року припало на минулу суботу, тому приєднаємось до привітань і побажань усіляких гараздів нашим колегам, співробітникам телеканалу «Вітер» – наймолодшому медіа-колективу області. Заодно дізнаємося про те, що було й що буде, у директора медіа-холдингу CBN, якому належить «Вітер», Вадима Мурованого.
– Перш за все, вітаємо колектив з нагородою на всеукраїнському рівні за роботу спортивної редакції в особі Юрія Ілючека.
– Це була нагорода за спортивні сюжети, нагорода CBN, але дійсно ми дякуємо Юрію Сергійовичу, він у нас найбільша зірка.
– З того часу, як ми розмовляли про майбутнє, пройшов рік. По спорту, можна сказати, ви виграли забіг, а по мережі мовлення взагалі?
– Дійсно, 26 жовтня минув рівно рік, як ми отримали ліцензію. Минулого тижня якраз була перевірка Нацради, яка з’ясувала, що всі взяті на себе обов’язки за умовою ліцензії ми виконали, а найголовніше, що замість обумовлених трьох годин власного мовлення ми видаємо майже вісім годин на добу.
– Це збільшило ваші ресурсні можливості?
– Ресурсні можливості в Кіровоградській області, взагалі на регіональному телебаченні не можна збільшити нічим, окрім роботи на великих політичних проектах, тобто на виборах. Коли будуть місцеві вибори, то, враховуючи, що в нас немає політичних симпатій чи обов’язків, ще раз нагадаю, що ми найнезалежніший, найвільніший телеканал, лише в цьому випадку є можливість заробити та збільшити свої фінансові можливості. Але, крім політики, телевізійного рекламного ринку в місті та області – майже нуль.
– Якщо вже зайшло про політику: невже у вас немає політичних зобов’язань?
– Зобов’язань ніколи не було, у нас дехто з медіа називають себе абсолютно незалежними, а я кажу, що ми – абсолютно вільний телеканал. Як вітер.
– Питання типу «ви для кого, чи ви під ким» не стоїть?
– Ми не під ким, ми для всіх. Ще раз повторю, коли я працював на обласному телебаченні й коли мене туди запрошували, головною моєю умовою було, що нам нічого не заборонено, що в нас можна все й усім замовити. Єдине, куди не можна потрапити за гроші, – це новини. Це – закон. Новини ми шукаємо самі, подаємо, як того вимагає стандарт, не дивлячись ні на що. Це найголовніше, а так, треба зняти платне інтерв’ю – звичайно, можна. Потрапити в програму – будь ласка. Є інформаційні платні сюжети, які йдуть повз новини, в рубриці «Спецрепортаж». Усе по-чесному, тому ні в кого до нас немає претензій.
– А улюблені політичні сили є, в лапках?
– Майбутня виборча кампанія у мене буде або 30-та, або 31-ша. Я збився з ліку. Тому я цинічна людина, абсолютно цинічна з приводу всіх політиків, усіх партій, їхніх обіцянок, їхньої нереалізації та іншої маячні, серед якої ми живемо. Особливо зараз. Тому я нікому, нічому до кінця не довіряю та рекомендую це робити всім громадянам країни.
– Вас усі програми задовольняють?
– Я не можу дивитись усі програми. Той же Юрій Ілючек завжди уже на наступний день: «Ти дивився останній випуск?» Ти ж не для мене це робиш, так? Я, звичайно, подивлюсь, можливо, трохи пізніше. Добре, що всі програми є на сайті, в архіві. До речі, це багатьом дуже зручно!
– Але ми говоримо про якість продукту, від якого залежить життя проекту?
– Нашому каналу півроку. Телебачення дуже повільно набирає оберти. «1+1», наприклад, йшли до свого лідерства більше 15 років! Зараз сотні каналів, тому як можна людину змусити дивитися ще один канал, який відкрився в Кропивницькому? Лише тим, що він – місцевий, про своїх і про своє. І ми повинні зробити кращий продукт, ніж усі інші. Ми не державні чи суспільні, ми не затиснуті правилами, придуманими в Києві. У нас є власне розуміння того, що можна, а що ні.
– Хто зараз працює на каналі «Вітер»?
– На корпоративі у п’ятницю було 40 осіб, притому, що 7 чи 8 не змогли прийти. Наближається до 50-ти чоловік. Це не тільки журналісти CBN, які роблять новини для телеканалу, а й люди, які не в штаті й роблять окремі проекти, причому дехто абсолютно безкоштовно. Окремої юридичної особи телеканалу «Вітер» не існує, ліцензію на мовлення має Центральноукраїнське бюро новин – CBN. Телебачення – просто ще один напрямок нашої інформаційної діяльності.
– Ви достатньо заробляєте?
– Ніколи не достатньо, тому що нам хотілося б стати по-справжньому обласним телебаченням по покриттю, мати можливість виходити в ефір з будь-якого місця області. Зараз ми закінчуємо міні пересувну телестудію, це, грубо кажучи, пульт управління, який поміщається в кейс, окрім камер, звісно. Зараз техніка зробила величезний крок, виготовляють мініатюрні й дешевші разів в 20 пульти, і це вже можна собі дозволити.
– Ви любите своїх ведучих та дикторів?
– Звичайно. І всіх їх називаю зірками. Як тільки вони починають ставати в кадр, я їх зразу називаю зірками. Це правильно, і я всіх їх люблю й поважаю. Буквально місяць тому з’явилася Валя Шаповал, наша наймолодша зірка. До цього Олександр Грищук вів музичну програму «Лайвовий кіт», а тепер – Валя. Інколи, як новачок, робить якісь помилки, це природньо, але дякуючи тому, що в нас музично добре підкований колектив, ми всі допомагаємо, і в якихось питаннях вона мені вже може розповісти, а не навпаки.
– Чим ви незадоволені?
– Я незадоволений відсутністю телевізійного рекламного ринку. Нам вдається інколи щось робити, знаходити клієнтів, але чистої реклами майже немає.
– Що буде до наступного свята?
– Місяць чи півтора тому ми провели опитування, рейтинг журналістів, ведучих, це абсолютно внутрішня справа. Ми зрозуміли, що не вистачає, наприклад, ток-шоу, але все впирається в технічні можливості. Наприклад, у студію. У нашій області є одна справжня велика телестудія – на телецентрі, і я рік боровся з київським «Суспільним», щоб вони здали її в оренду. Вони просто не дають, і вона стоїть пустою. Самі не використовують і не здають в оренду. Не розумію, чому.
– А якби була студія?
– Якби була, ми б давно зробили ток-шоу, а так повинні шукати локацію. Воно давно придумане, проведено два етапи кастинга, ми знаємо, хто буде ведучим, знаємо назву, зроблена заставка…
– На що це ток-шоу буде несхожим?
– Знаєте, як неможливо після Шекспіра придумати щось нове в драматургії, так і в телебаченні неможливо придумати щось інше поза форматом ток-шоу. Дуже важко винайти інший велосипед. Дехто пропонував щось на кшталт ток-шоу «МИ», яке було на каналі «Кіровоград». Ми його запустили ще в лютому 2011 року, а для того, щоб люди звикли та почали дивитись, знадобилось три роки! І це щоденна програма! Телебачення, ще раз повторюсь, річ нешвидка. Люди повинні звикнути, що на цій кнопці завжди цікаво в різний час доби. Наприклад, хочеться показувати інші фільми, кращі, та для цього їх потрібно закупити, а коштують вони дуже дорого. Серіали кращі потрібно, більше свого унікального продукту… Взагалі, просто потрібно більше коштів.
– Усі сили кинули, щоб вітер дув у всіх напрямках…
– Інколи підходять незнайомі люди й розповідають про канал «Вітер». Одні кажуть, що суперцікаво, що ми крутимо концерти. Цього ніхто не робить, а потрібно давати глядачу унікальний контент. Це дивляться. У нас вийшло 11 випусків жіночої програми, яку робить Катя Лунгул. Наприклад, на сайті CBN її менше 2-х тисяч чоловік не дивиться. Це означає, що й по ТБ дивляться дуже добре. Це попадання в аудиторію. Чисто жіночу. Кожна програма – інші гості й теми. І найголовніше, що ведуча все пробує на собі. Унікальний контент – і є результат! Редхотчиліпіпл – теж потрапляння в формат, але я думав, що аудиторія буде більшою. Хоча є й об’єктивні чинники – у Кіровоградській області мало яскравих інформаційних приводів, ти сам працював на телебаченні й розумієш це: бувають дні, коли неможливо знайти хоча б три-чотири новини. Тому робляться так звані нєтлєнки, коли зовсім не буде новин, поставиш її.
Зрозуміло, що на кожному каналі повинна бути своя програма інтерв’ю, це як «Отче наш». Це – формат! А форми бувають різні. У нас є чудова Валя Чирва, вона працює в Києві, на каналі «Наш», сюди приїздить раз на тиждень, записує кілька програм. Якісних програм. Вони, як на мене, виглядають зовсім не провінційно! Моя доктрина така: програми, які ми робимо, слід робити не кіровоградського рівня.
Думаю, що на цьому тижні запустимо онлайн-трансляцію, бо друзі за кордоном, по всьому світу просять це робити, бо включити кнопку «онлайн», а не з архіву, завжди приємніше. І ексклюзивний продукт у нас ще буде, буде підсумкова чи аналітична програма.
– Серйозна аналітика чи повтор сюжетів?
– Ні, не повтор новин. Хоча це складно, є стандарти. Аналітику робити непросто, бо потрібно, щоб ведучий був суб’єктивним, міг дозволити собі власну думку. І не просто дозволити, треба, щоб цю думку глядач сприймав.Ми вже місяці три працюємо, серйозно це кажу, знаємо назву цієї програми, ми знаємо, як вона буде вироблятися, двічі провели кастинги, один хороший ведучий не пройшов, бо занадто молодий, для аналітики потрібен досвід. Є ведучий, який справиться, але він зайнятий. Подивимось, але, якщо ми не почали з 1-го вересня, значить, не встигли. Телебачення живе сезонами, спробуємо з 1-го лютого. Постараємося додати 2-3 нових проекти, можливо, щось зміниться, але зараз по обсягу власного мовлення ми робимо більше, ніж по ліцензії.
– Тобто «Вітер» дме?
– Вітер дме в правильному напрямку завжди, свіжий, вільний, і це вітер змін.
