Чи не знищить медреформа Кіровоградську обласну психіатричну лікарню?

З 1 квітня обласна клінічна психіатрична лікарня скоротить 200 ліжок, а близько 170 співробітників залишаться без роботи. Такими можуть стати результати переходу спеціалізованої медицини на нову модель фінансування - Національною службою здоров'я України.

Змінена система нині функціонує на первинному рівні й охоплює послуги сімейного лікаря, терапевта і педіатра. Але в медичній установі з тривогою і побоюванням чекають другого етапу реформи. Для цього, за словами головного лікаря психіатричної лікарні Олександра Тарасенка, є вагомі причини і підстави.

- З 1 квітня зміниться амбулаторна і стаціонарна допомога дорослому та дитячому населенню в рамках того фінансування, яке визначив кабмін. Пакети цих послуг не диференційовані й мають певну вартість. Наприклад, для стаціонарного хворого в нашій службі пакет послуг оцінений у 7420 гривень. Сюди входять зарплати лікаря, медсестри, обслуговуючого персоналу, медикаментозне забезпечення та харчування, - розповів Олександр Тарасенко.

Він переконаний: для лікарні це мізер. По-перше, середня тривалість перебування хворих у психіатричному стаціонарі дуже відрізняється від звичайної лікарні, де в хірургії людина може перебувати п’ять - сім днів, у терапевтичному відділенні - до 12.

- У нас, щоб купірувати психічний стан і можна було виписати пацієнта на підтримуючу терапію, потрібно пройти кілька етапів, - пояснив головлікар.

Крім того, в лікарні працює обслуговуючий персонал - бухгалтери, охорона, господарська служба. Цим людям теж потрібно платити зарплату.

Але, акцентував увагу Олександр Тарасенко, це лише один аспект питання.

- Ми турбуємося про тих пацієнтів, які з 1 квітня повинні будуть покинути стаціонар, - зазначив головний лікар. - А це велика частина людей, яким, власне, і йти нікуди. Вони втратили соціальні зв'язки, не мають житла, рідних і близьких. Ми написали листи всім головам райдержадміністрацій про соціальний захист цих людей. Робили це і раніше, але у відповідь отримували відписки, що житла за цими людьми не збереглося, там вони не проживають.

Ми станемо перед фактом: ми випустимо цих хворих у соціум, якою буде їхня подальша доля - невідомо.

Друга велика проблема - є пацієнти, які через свій психічний стан не можуть перебувати в інтернатних закладах, бо мають важку форму перебігу захворювання. У таких пацієнтів, за словами лікаря, ремісія і стійке поліпшення стану як такі не наступають. Поки важкі хворі знаходяться в умовах стаціонару, вони ведуть себе більш-менш адекватно. Що буде з ними далі?

Якщо повернутися до питання фінансування, ті контрольні показники, які лікарні спустили згори, на третину менше субвенцій, що були раніше. Олександр Тарасенко зазначив, що на момент введення медреформи планувалося направляти на систему охорони здоров'я 5% ВВП, але нині виділили всього 2,8%. Тобто майже наполовину менше. Відповідно, замість 14 тисяч пакет послуг оцінили в сім.

- Нам дали 60 відсотків від того, що ми мали в 2018-2019 роках, - сказав Тарасенко. - Природно, ми повинні вживати радикальних заходів, затвердити нову структуру під ті гроші, які нам планує виділити Національна служба здоров'я. Ми вимушені зменшити ліжковий фонд на 200 з тих 700, які ми маємо. Природно, за цим стоять і люди. Ми провели підготовчу роботу в відділеннях, повідомили профспілки про ситуацію, попередили співробітників.

Є ще одна проблема, з якою зіткнеться психлікарня. Щоб вкластися в суму, що виділяється, заклад зможе з національного переліку препаратів виписувати обмежену кількість ліків. Олександр Тарасенко стверджує, що ці медикаменти малоефективні. Люди, у яких вперше виявляють порушення психіки, повинні лікуватися сучасними препаратами.

- А те, що внесли у перелік Міністерство охорони здоров'я і Нацслужба здоров'я - це вчорашній, а то і позавчорашній день. Я відразу кажу, що ця терапія буде неефективною. Щоб пацієнти виписалися відносно здоровими і тривалий час у нас не з'являлися, необхідно застосовувати сучасні клінічні протоколи, під якими повинна бути сучасна психофармакологія, - наголосив Олександр Тарасенко.

Мало того, НСЗУ виділяє кошти лише на проліковані випадки. Там вважають, що навіть пацієнт психлікарні може пролікуватися один раз на рік. Якщо людина повторно потрапляє в лікарню з погіршенням стану або з загостренням, Нацслужба її лікування фінансувати не буде:

- Ось велика проблема. Нас порівняли з терапевтичними ліжками. Якщо людина перехворіла пневмонією, на 99,9 відсотка рецидиву у неї не буде. А наші пацієнти можуть три - чотири рази звертатися за допомогою. Я з тривогою дивлюся в майбутнє: адже і тих 500 ліжок, що залишаться, виявиться забагато, якщо не зміниться ставлення Нацслужби до пролікованого випадку.

Олександр Тарасенко нагадав, що лікарня в рамках реформи стала комунальною неприбутковою установою. Частину грошей, необхідних для функціонування виділяє НСЗУ, інші повинна знайти обласна рада або лікарня сама заробити в рамках надання дозволених послуг. Але в жодному разі це не благодійні внески. Інакше НСЗУ розірве контракт. Облрада виділяє гроші лікарні лише на оплату комунальних послуг. За що купувати сучасне обладнання, робити ремонти - теж питання.

На думку Олександра Тарасенка, Міністерство охорони здоров'я в подальшому не бачить взагалі спеціалізованих служб або намагатиметься звести їх до мінімуму. У цій парадигмі до психіатричної служби хочуть приєднати наркологічну.

Якби ж скорочення вирішувало всі вищезгадані проблеми, але, за словами лікаря, їм кінця і краю немає.

- Ми не можемо ось зараз внести зміни в наш колективний договір з профспілковою організацією. Що туди закладати? Які гарантії? Які оклади? Якісь повинні бути правила гри! Більше знаків запитання, ніж відповідей на них, - резюмував головний лікар психіатричної лікарні.