На Кіровоградщині хворих на туберкульоз виписуватимуть із диспансеру завчасно
Лікуватися додому відпускатимуть хворих із відкритою формою туберкульозу вже за два-три тижні після стаціонару. За цей час пацієнт перестає бути заразним, кажуть у Міністерстві охорони здоров’я. Лікарі – іншої думки. Пояснюють, цього часу недостатньо навіть для того, аби визначити, чим саме лікувати конкретного хворого. Завчасно виписуватимуть пацієнтів, якщо набуде чинності медична реформа, яка передбачає нову модель фінансування. За нею на кожного хворого на сухоти, Нацслужба виділятиме трохи більше 20 тисяч гривень. У той час як нині лікування одного обходиться в 30 разів дорожче. На які ще зміни слід чекати пацієнтам тубдиспансерів області, читайте у статті.
Володимиру Тюкову 60. Туберкульоз на ранній стадії діагностували майже два тижні тому, коли він проходив профогляд. Розповідає, лікуватися амбулаторно боїться, бо удома в однокімнатній квартирі проживають п’ятеро людей. Заразити їх не хоче.
«Вдома коли сидиш, думаєш про хворобу, за сім’ю переживаєш, а тут добре, ліки дають вчасно, годують», - каже він.
На стаціонарі Володимир має лікуватися ще півтора місяці. Але вже з 1 квітня у Міністерстві охорони здоров’я рекомендують хворих на сухоти відпускати на лікування додому вже за два-три тижні.
Середня тривалість стаціонарного лікування в Україні становить в середньому 82,8 дні серед дорослих. Водночас, у більшості країн світу в стаціонарі пацієнта лікують до двох тижнів, а далі переводять на амбулаторне лікування.
«Вилікувати за три тижні хворого зі складною відкритою формою туберкульозу неможливо», - констатує головний лікар обласного протитуберкульозного диспансеру Галина Горенко. А мультирезистентний, тобто стійкий до антибіотиків, лікується ще довше.
«Ми зараз виписуємо такого пацієнта в середньому через 90 днів. Тобто ми можемо виписати і через 60 днів і через 120 днів у залежності від того, коли він припинив бактеріовиділення. Такі пацієнти не можуть лікуватися два-три тижні», - пояснює Галина Горенко.
Двох тижнів недостатньо не тільки для якісного лікування, а й для проведення всіх лабораторних досліджень. Саме за результатами аналізів хворому призначають схему лікування, пояснює завідувачка обласної лабораторії з діагностики туберкульозу Олена Іщенко.
Пацієнтів у стаціонарі лікують під контролем. Удома хворі на сухоти не завжди дотримуються схеми лікування, - каже Марія Черевань, завідуюча відділенням обласного протитуберкульозного диспансеру.
«Якщо їх просто відпустити на неконтрольоване лікування, лікування не буде, тому що не завжди препарати добре переносяться. Крім того, є серед наших клієнтів і не дуже дисципліновані. Є такі, що і в тюрмі бували, і такі, що без постійного місця проживання», - зазначає вона.
Нових хворих виявляють здебільшого завдяки профілактиці. З 1 квітня цим займатимуться сімейні лікарі.
«Так було зазвичай, що туберкульозом переймається фтизіатрична служба. Зараз цією стратегією передбачено, що за все відповідатиме сімейний лікар, а саме за профілактику, діагностику та амбулаторне лікування. Наскільки наша первинна ланка готова до цього? Можна дискутувати», - коментує Галина Горенко.
Своєму сімейному лікарю у лікуванні туберкульозу Володимир Тюков не довіряє.
«Своєму лікарю я не довіряю. Він не дуже спілкується добре, а тут все гарно пояснюють, розказують», - додає чоловік.
Нині Кіровоградщина посідає друге місце з захворювань на туберкульоз в Україні. Наразі пацієнтів із сухотами в області понад дев’ять сотень. За останній рік майже удвічі збільшилась кількість хворих серед дітей.