Фейк непереможний, або Як захистити психіку під час коронавірусу. Поради кропивницького психолога

Інформаційне поле світу і, зокрема, України накрила хвиля фейків та маніпуляцій про коронавірус. Наприклад, про те, що люди інфікуються Covid 19, коли роблять тести, що він може викликати чоловіче безпліддя. Про насильне вакцинування, блискучий парацетамол і вірус Мачупо, та про панацею від «корони» у вигляді обгортання гарячим рушником чи про якісь особливі вібрації, що врятують від зарази. Як доведений факт подається припущення науковців, що вакцина БЦЖ може запобігти зараженню, з іншого боку розповсюджується теорія змови, мовляв, пандемія – це результат роботи веж 5G, які вбивають імунітет. Про затримку дихання на 10 секунд, яка визначає наявність коронавірусу...

В окрему групу можна винести фейки та маніпуляції щодо графіку виходу країни з карантину, ефективності масок з різного матеріалу, заборони дітям гуляти та про те, що всі учні залишаться вчитися на другий рік, що через запровадження карантину в Україні на два місяці відтермінували оплату комунальних послуг та про гвинтокрили, які розпилюють вночі дезінфекційні засоби.

Вірус SARS-CoV-2 - біологічна зброя Китаю з метою захопити світові ринки або зброя, авторство якої приписується не лише Китаю, а й США, Великій Британії, Латвії та лабораторіям НАТО...

Фейкові новини про Covid 19 поширюються набагато швидше, ніж сам вірус, і є не менш небезпечними. Якщо всьому цьому вірити, дійсно, можна з глузду з’їхати або наробити економічних помилок. Ми знову звернулися до кризового психолога Андрія Фоменка (психологічна майстерня «Інсайт»), щоб обговорити фейки та інформаційну безпеку, адже кордонів у маніпулюванні людьми немає.

- Фейки з'явилися не вчора. Вони постійно перебувають у суспільній свідомості, як мікроби в людському організмі. І при «ослабленому імунітеті» свідомості швидко поширюються. Чому це відбувається? Не в темному середньовіччі живемо.

- Фейки спрямовані на базові інстинкти. Згадаймо піраміду потреб Маслоу. В основі знаходяться фізіологічні потреби і потреби в безпеці. По них і наноситься удар. Страх - одна з найсильніших емоцій. Базова емоція. Ми повинні розуміти, що аналітичні здібності - вторинні в порівнянні з емоційною сферою. Тому префронтальна кора відключається, сприймається лише та інформація, яка зачіпає на рівні цих же емоцій.

Минулого разу ми говорили про те, що живемо в травмованому суспільстві. А тепер на це наклалося тривале перебування під впливом стресових факторів, пов'язаних з карантином і можливістю зараження.

Люди шукають відповіді на запитання, як уберегтися, і натикаються на нісенітниці. Фальсифіковані новини підсилюють почуття тривоги, відключаючи геть оціночні категорії і критичне мислення. Людина не в змозі ні стуруктурувати неправдиву інформацію, ні критично осмислити, ні аналітично обробити. І вона починає панікувати.

- В одній з наукових публікацій про маніпуляції свідомістю було сказано, що критичність мислення знижена у молодого і старшого поколінь. Фейки спрямовані саме на ці групи?

- За нашими спостереженнями, страждають якраз більше невротики середнього віку. Молодь потрапляє під вплив, оскільки у них емоційна сфера більш нестабільна з однієї причини - менше соціальних якорів. Коли людина починає всерйоз аналізувати? Коли несе відповідальність за себе, своїх близьких і так далі. А у людей з несформованою відповідальністю досить емоціональної реакції на ситуацію. Хто більше схильний до планування, структурованих дій, критичної оцінки, той менше схильний реагувати на фейки. Людина, яка до карантину дбала про інших, для себе вже все розклала: як прожити до кінця карантину, як витрачати гроші, як розумно розподілити час, чим зайнятися. Для неї картина по суті не особливо змінюється. А що кажуть підлітки? Мені нудно. Ні розваг, ні достатнього емоційного супроводу. Проте життя потрібно наситити. Де вони його шукають? У мережі. Замість того щоб структурувати свій день, поставити щось у пріоритет, вони несуться стрімголов отримувати все нове і нове збудження.

- Ви самі відзначали, що негативний стимул - теж стимул.

- Є люди, яким необхідна постійна емоційна складова. Вони без напруги себе погано почувають. Це травмовані люди. Їм необхідні емоційні потрясіння. Позитивні емоції отримати завжди складніше, ми самі їх повинні створити. Я щось повинен захотіти, а потім придумати, як це отримати. Наприклад, я захотів піти на концерт. Для цього мені потрібно купити квиток, знайти час, створити можливість для людини, з якою піду. І тільки потім я отримаю цю цукерку в обгортці. А для того, щоб злякатися, потрібно просто зайти в фейсбук. Або вийти серед вулиці чи сфотографувати площу Героїв Майдану. А не вистачає у нас подразників - подивитися про Італію чи Іспанію.

- Ми говоримо, що фейк - це брехня. Але ж можна подивитися на нього як на можливість пустити фантазію в політ, самого себе налякати, щоб адреналін забігав по венах...

- Це коли фільмів жахів не вистачає. До речі, жінки частіше за чоловіків ведуться на нісенітниці. У фейку ще одна складова: чим більше він схожий на правду, тим більше він збуджує. Нехай на підльоті до Землі імперський флот, але нас він сьогодні не потурбує. Сьогодні ми говоримо про вірулентність і летальність.

Фейк - не тільки чиста брехня. Коли інформації є правда, але в цілому вона заряджає тебе не на аналіз, а на емоціонування, це що? Це фейк. У нашій пресі можна прочитати: нові випадки зараження. Ні. Нові випадки виявлення зараження. Ви не знаєте, скільки людей інфіковано, ви знаєте скільки виявили. Ось і виходить фейк.

Фейк чи ні, коли говорять, що італійські лікарні переповнені? Так, вони переповнені. Але у цього ж є пояснення. Вони не захистили своїх лікарів, не структурували штати лікарень. Те ж саме робимо ми зараз. Але люди ж бачать не це. Вони бачать іспанку, чуму середньовічну. Я не применшую небезпеки вірусу, але є якісь речі, які ми повинні розуміти. Там де немає критичної оцінки, а є лише емоційне сприйняття – там маніпуляції.

[caption id="" align="aligncenter" width="640"] Італійська лікарня. Фото: стоп-кадр з YouTube[/caption]

- Чи не є одним з винуватців нездатності розрізняти фейки, реагувати на них інформаційне перевантаження?

- Зараз ми спостерігаємо навалу статистичної інформації. Інформаційно мотивуючий контекст направлений на те, щоб домогтися від людей певних речей. Наприклад, налякати так, щоб і носу з двору не показували.

Цифри – це завжди навантаження на нашу аналітичну діяльність. Люди вірять статистиці. Але якого вона роду і як її розшифрувати - не знають. І виходить, що людина отримує статистику, але замість аналізу в неї вмикається емоція. Що ми бачимо? Кількість виявлених інфікованих, кількість летальних випадків, Ми не бачимо кількість людей, які хворіють безсимптомно. А це важлива інформація. Звідки я знаю, може, я носій і можу бути загрозою? Саме через це нам говорять – усі носіть маски і сидіть вдома.

- І при цьому ми не бачимо кількості проведених тестів.

- Все вірно. Ми не знаємо, скільки є тестів, які цільові групи тестуються. І ось ми отримуємо неповну картину, щільно нашпиговану цифрами. Ми не бачимо, що за цими цифрами стоїть. Ми говоримо про людей похилого віку як про групи ризику, але не знаємо, скільки з них дійсно хворіють вірусом і скільки саме від нього померло.

- Це повертає нас до питання про зниження критичного мислення у людей старшого покоління.

- Більшості з них, як і до карантину, зайнятися нічим. Вони обмежені в можливості отримувати позитивні емоції. Випали з соціуму. Вони не можуть жити повноцінним життям, не можуть подорожувати, зустрічатися, у них немає емоційного наповнення. Вони часто обмежені навіть у смачній їжі. Це змушує їх шукати емоційне наповнення десь в іншому місці. Дуже красива ілюстрація - бабусі, які сидять біля під'їзду. Що це, як не спроба отримати емоційне наповнення?

Але тут ще важливо почуття причетності, включеності - третя сходинка в піраміді Маслоу. Чому бабусі лізуть у життя дітей? Тому що свого життя немає. В нашому суспільстві вони сприймаються як баласт. Для них немає нічого. Якщо раніше хоча б у невеликої кількості існували танці, гуртки, групи підтримки, зараз усе закрилося.

- От і сидять біля телевізора.

- Не забуваймо, що вони з покоління, яке сприймає сказане по телевізору як правду. А якість телевізора нині ущербна. У нас, як і раніше, не вироблена інформаційна політика щодо карантину. Виступи представників влади - чиста маніпуляція. Про щось потрібно говорити, ось вони і говорять. Увімкніть будь-який канал. Годинами з пустого в порожнє переливається інформація про коронавірус.

- При цьому з'являється інформація про те, що Covid-19 передбачив ще Нострадамус, Ванга говорила, а Білл Гейтс підтвердив... Ми спостерігаємо масову істерію.

- Тому що вдарило по базових потребах, вдарило по незахищених категоріях людей, вдарило по інформаційній сфері. У підсумку, все, що працювало на нас, стало працювати проти нас. У мене виникає одне питання: як ми будемо справлятися з наслідками? Як повертати в соціум людей, яких напхали неперевіреною негативною інформацією, у яких розвивається недовіра, які відчувають, що нікому не потрібні, у яких розвиваються нав'язливі стереотипи поведінки? Про це сьогодні ніхто не думає.

Держава говорить нам: сидіть вдома. А далі що? Жити сьогоднішнім днем можуть одиниці. Зрозуміло, що буде рости соціальна тривога, будуть відстороненість і закритість. Людям потрібна впевненість у завтрашньому дні, і її потрібно зміцнювати.

- У той же час є маса матеріалів, навіть сайтів, які роз'яснюють, де правда, а де фейк або маніпуляція. Але істерія ніяк не гаситься.

- Вона і не буде гаситися. У людей завжди була потреба у видовищах і емоціях. Ті, хто не навчився самостійно викликати позитивні емоції, а у нас таких дуже багато, будуть споживати фейки, щоб якось наповнити своє життя. Так що ніколи ми не позбудемося фейків. Ніяка культура і медіаграмотність від них не позбавить. Раніше люди збігалися подивитися на страту. Сьогодні вони жадібно виловлюють повідомлення про пожежі, вбивства і ДТП. Це бажання емоційно наповнитися. Так що фейки будуть завжди.

Вмикається маніпулятивний механізм. Важливо сказати перше слово. Як у дитячій лічилці, воно дорожче другого. Ти запустив брехню, потім з'являється той, хто говорить: не вірте. Але фейк уже пішов. Тому всі сайти, які роз'яснюють, де правда, а де брехня, апріорі не можуть бути профілактичним методом. Фейки непереможні. Вони харчуються, матеріалізуються, монетизуються негативними емоціями.

- І все ж боротися з ними потрібно. Читати спеціалізовані ресурси, які займаються розвінчуванням фейків та протидіють пропаганді: Vox Check, Stop Fake, «Детектор Медіа», «По той бік новин» тощо.

- Потрібно розуміти, що ти читаєш, навіщо це написано і, найголовніше, ким. Ніхто не применшує небезпеки, але те, що ми бачимо, - це психоз.