Три проекти, які порадують Кропивницький
Олена Нікітіна, «Україна-Центр»
У наш час журналісти частіше і більше пишуть про негативне, й «УЦ» не виняток. Тим приємніше, що описане нижче - чергове підтвердження позитивних змін, що відбуваються в нашому місті.
Поговоримо про три об'єкти, ремонт/санація/реконструкція яких відбувається на наших очах. Це те, що можна «помацати» і переконатися в правильності та своєчасності прийнятих рішень.
Перший об'єкт - Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), що знаходиться на вулиці Якова Паученка. Як відомо, приміщення споруджували за радянських часів як Будинок політосвіти. Будівельники кажуть, що їм довелося навіть демонтувати кімнати зі спецзв'язком. Природно, за участі компетентних служб. Пізніше в приміщенні розташувався кібернетико-технічний коледж. Після розформування навчального закладу міська влада вирішила перенести туди ЦНАП. Але цьому передувала масштабна робота, яка підходить до завершення.
Концепція «прозорого офісу» полягає в тому, що громадяни, які звернулися за послугою в ЦНАП, не спілкуються з виконавцями. Вони подають заявку, яка обробляється десь усередині, і через час отримують результат. На першому поверсі розташується фронт-офіс, де і будуть прийматися заявки. Їх передадуть на третій поверх, в бек-офіс, для обробки.
Утеплили фасади за допомогою сайдингу. Замінили систему опалення. Встановили автономну централізовану систему вентиляції й кондиціонування. Встановили ліфти з прозорими кабінами. Для людей, що пересуваються в інвалідних візках, і батьків з маленькими дітьми, які поки у візках, передбачений ліфт, який працює з нульового поверху. Тобто в нього увійти можна з вулиці. Є навіть підйомник для доставки людей з інвалідністю на цокольний поверх. І всередині приміщення два підйомники. «Всі вимоги по доступності ми виконали», - наголосив міський голова Андрій Райкович. Так, і спеціальні санвузли для людей з інвалідністю теж є.
Це не буде виключно Центр надання адміністративних послуг, який, до речі, меблями та оргтехнікою забезпечило Мінсоцполітики. За функціональними можливостям це буде, скоріше, міський адміністративно-соціально-культурний центр. Судіть самі. Четвертий поверх умовно назвали «трансформером». Це гарний просторий зал, у якому можна проводити ділові зустрічі, конференції, презентації, а також урочисті церемонії одруження або реєстрації новонароджених.
На другому поверсі - обіцяна Райковичем галерея. Він дотримав слова, даного місцевим художникам, які нарікали на відсутність виставкового залу. Там же - актовий зал, роботи над яким будуть тривати. П'ятсот місць - це заявка на серйозні масові заходи. Фахівці подбали про ізоляцію, так що ніхто нікому заважати не буде.
Проектні роботи почалися в 2017 році, було враховано все до дрібниць. Вхідні сходи - з граніту, територія навколо упорядковується. Загальна кошторисна вартість - трохи більше 70 мільйонів гривень. На сьогоднішній день використано 35 млн з міського бюджету, 25 - цільова субвенція з держбюджету. Урочисте відкриття центру відбудеться, швидше за все, в День міста. Але це не виключає, що працювати він почне раніше, як тільки будівельники і приймальники об'єкта в експлуатацію поставлять свою професійну точку.
Що стосується перспектив, пов'язаних з сусідніми будівлями, то вже планується масштабний ремонт дитячої поліклініки з її термомодернізацією, стоматполіклініки, реконструкція скверу «Пантери» і, в підсумку, всієї музейної площі. Ось такий у нас буде завершений сучасний і красивий комплекс.
Другий об'єкт, про який слід детально розповісти, - це школа №31. Роботи, проведені там, називають неемоційним словом «санація». Насправді це серйозний, ефективний, а в підсумку ще й гарний проект, реалізований міською радою спільно з екологічною фінансовою корпорацією НЕФКО. Повністю утеплений фасад. До того ж його пофарбували яскравими, сонячними фарбами, відтак будівля навіть зовні здається теплим. Замінено систему опалення, яка до цього працювала більше 30 років. Поміняли вікна. Відновили вентиляцію, і вона тепер природна, а не примусова. І встановили понад тисячу (!) енергозберігаючих світильників у коридорах і навчальних класах.
Будівельники обіцяють міському голові, що до 1 вересня школа буде готова прийняти дітей. Сам Андрій Райкович, оцінюючи якість робіт, зауважив, що саме на цьому об'єкті була продемонстрована «культура будівництва»: «Це надзвичайно важливо, коли мова йде про дітей».
І тут проглядаються перспективи. Сусідня вісімнадцята школа утеплена раніше. Тепер 31-а. На черзі - облаштування спортивного комплексу з ігровим полем і тренажерами для жителів спального мікрорайону. Немає сумнівів, що це буде, і це буде добротно.
Півстоліття не ремонтували знамениту музичну школа імені Нейгауза, але вона продовжувала вчити дітей і дарувати світу таланти. Як кажуть, дочекалася. Реставрувати пам'ятник архітектури необхідно було вкрай обережно, щоб не тільки не нашкодити, а й максимально зберегти її автентичність. Можна констатувати, що це вдалося. Начальник міського УКБ Сергій Білокінь зізнався, що, як тільки зайшли на об'єкт, зрозуміли, що тут або взагалі нічого не можна чіпати, або робити все: «Просто ремонт у таких будинках не проводиться - потрібна реконструкція».
У підсумку зробили все. Посилили фундамент, по якому пішли тріщини. Поміняли електропроводку, зробивши її безпечною, адже перестінки в будівлі дерев'яні. Відновили вентиляцію. На даху встановили засоби проти зледеніння. Не порушуючи цілісність покрівлі, поміняли перекриття, і робили це вручну. На стінах класів, в яких проводяться заняття, використовували шумоізоляційні матеріали - нехай ніхто нікому не заважає. І двері поміняли, і вікна. Реставровані ліпні елементи на стінах і стелях - прикраса будинку Мейтуса. Відновлюються мармурові сходи, що ведуть на другий поверх, і перильні огородження...
Реставраційні роботи - на завершальній стадії. А ще будуть відновлені передній і задній фасади і впорядкований і облагороджений внутрішній дворик. І там теж буде звучати музика. «Упевнений, що Яків Паученко не образився б на нас, побачивши, яка граційна реставраційна робота проведена в будинку, побудованому за його проектом», - сказав Андрій Райкович і натякнув, що на черзі - наступна перлина обласного центру - музей Осмьоркіна. Дай Боже!