Чому треба легалізувати медичну марихуану. Аргументи кропивницького лікаря-онколога

Про марихуану, способи її вживання та можливі ефекти, напевно, знають усі. Причому багато хто - не з чуток. У деяких країнах світу використання «трави» дозволено повністю чи частково. В Україні - заборонено. Більш того, навіть наявність цієї рослини є підставою для кримінальної відповідальності, якщо її загальна кількість перевищує п’ять грамів.

Традиція покарання та переслідування споживачів канабісу йде з СРСР. У 1934 році ввели перші обмеження у вирощувані та проголосили відповідальність за незаконну культивацію рослини. Про заборону вживання мова спочатку не йшла. Нині є 309 стаття Кримінального кодексу, яка передбачає до восьми років позбавлення волі.

У травні 2019 року на сайті Офісу президента з'явилась петиція про легалізацію лікарської марихуани, яка набрала 25 тисяч голосів. Законопроєкт подано до Верховної Ради. Депутати поки його не розглянули.

Перед підготовкою цього матеріалу автор спробував знайти доводи противників легалайзу. Звертався до правоохоронців, медичних працівників та пересічних громадян через соціальні мережі. Правоохоронці однозначно відповіли, що виконуватимуть чинну норму закону незалежно від переконань, лікарі здебільшого підтримують легалізацію чи просто сталяться до неї нейтрально. Серед пересічних супротивників дозволу на використання канабісу у лікарняних цілях домінують сумнівні заяви на кшталт «наркотики - зло», «починають з конопель - переходять на ЛСД, а потім грабують та вбивають за дозу» та інші.

Щоб ознайомитися з обґрунтуванням легалайзу, журналіст CBN поспілкувався з лікарем онкологічного диспансеру Андрієм Гардашніковим, який активно підтримує легалізацію використання препаратів з канабісу в лікарських цілях.

[caption id="" align="aligncenter" width="640"] Марихуана. Фото: Rex Medlen з Pixabay[/caption]

- Андрію, твоя позиція щодо легалайзу відома. Я намагався знайти аргументи супротивників, але обґрунтованих не зміг. Можливо, ти зустрічав?

- Розумних не зустрічав. Я шукаю, але... Найбільш поширений аргумент - про те, що в нас дуже складна ситуація з наркозалежними у суспільстві, але, на мій погляд це взагалі не пов’язано з уживанням медичного канабісу, тому що канабіс пропонується легалізувати як наркотичний лікарський засіб. За тими самими суворими контрольними заходами, які здійснює держава, контролюючи інші наркотичні та психотропні речовини.

- Тобто пропонується до переліку дозволених лікарських наркотичних речовин додати ліки з використанням канабісу?

- Абсолютно вірно. Мова йде про те, щоб канабіс і морфін мали «рівні права» у лікуванні пацієнта.

- Чи можна порівняти морфіни та канабіоїди за впливом на людину? Наприклад за побічними ефектами.

- Ну, по-перше, немає жодного лікарського засобу, який би не мав побічних ефектів. Навіть не наркотичні засоби мають побічні ефекти. По друге, стосовно наукового дослідження впливу: ми маємо порочне коло. Щоб його вивчити - потрібно його легалізувати. Щоб його легалізувати - пропонують вивчити.

Тобто на сьогоднішній день я можу апелювати тільки англомовними або перекладеними текстами закордонних дослідників, адже до україномовної чи російськомовної інформації я не маю доступу.

Порівнювати канабіоїди та опіоїди не дуже коректно, бо вони не можуть замінити одне одного. Але до побічних ефектів канабісу дослідники відносять седативні: сонливість, в'ялість. Теоретично допускають залежність від цього препарату, але в той же час стверджують, що залежність виникає рідше, ніж від нікотину чи алкоголю. Тим більше від опіоїдів чи інших наркотичних препаратів. Але повторю: абсолютно безпечних препаратів не існує, і канабіс не є винятком.

Якщо говорити про суспільну небезпеку, - залежність чи бажання спровокувати незаконний обіг, - то той самий морфін набагато більш небезпечний. Тільки прямо страшно це говорити, щоб у нас не заборонили лікувати морфіном: для пацієнтів це буде катастрофа.

І я знаю можливості держави, адже в нас дійсно налагоджений якісний контроль за обігом таких лікарських засобів. Якщо хтось каже, що не можна легалізувати канабіс через відсутність контролю, то це зовсім не відповідає дійсності: контролювати обіг небезпечних та наркотичних препаратів держава давно вже навчилася.

Тим більше, що ліки на основі канабісу робляться без психотропної складової. Відповідно до цього й ризик злочинного їх використання значно нижчий. Чинна система контролю за обігом наркотичних препаратів настільки вже випробувана часом та має настільки серйозні попереджувальні заходи, що порушувати її стає недоцільним і фактично неможливим. Я більш ніж переконаний, що підробляти чи незаконно оформлювати рецепт навіть мотивації не буде! Особисто я не чув жодного доведеного випадку, коли лікар порушив свідомо закон чи правила виписки рецептів. Технічні помилки бувають, навіть я сам одного разу прізвище пацієнта не там де треба написав. А якось на конгресі з паліативної медицини я задав присутнім там правоохоронцям запитання про кількість справ проти лікарів, які потрапили під кримінальну відповідальність за незаконний обіг наркотичних речовин. Відповідь була однозначна, наскільки я пам’ятаю: жодної за останні п’ять років.

Тож чому не довіряти системі, яка вже діє? Якщо до цієї системи додати ще один препарат - вона так же якісно продовжить діяти.

[caption id="" align="aligncenter" width="640"] Шишки марихуани. Фото: chuck herrera from Pixabay[/caption]

- У яких галузях медицини може використовуватися канабіс?

- З того, що я читав, канабіноїди використовують при лікуванні окремих форм епілепсії, хвороб Альцгеймера та Паркінсона. Навіть при деяких інфекційних хворобах є симптоми, які можуть суттєво полегшувати канабіноїди, наприклад при ВІЛ-інфекції. Є дослідження, які вказують на позитивні зрушення при посттравматичному синдромі. Ну і, звичайно, в онкології, де він дуже потрібен. Це не тільки основний ефект при лікуванні нудоти та блювання після хіміотерапії, тут і лікування порушень апетиту, а також нейропатичний біль.

Хочу наголосити, що канабіноїди не стануть обов’язковими ліками. Їх не потрібно буде призначати всім без винятку пацієнтам. Просто часто зустрічаються випадки, коли сучасні ліки не діють або за тими чи іншими причинами не підходять пацієнту. Той самий канабіс стане просто ще одним з варіантів лікування. Просто тоді в мене як у лікаря буде більше варіантів покращити якість життя пацієнта. Ось, наприклад, є в онкології пацієнти, які не можуть проковтнути таблетку або капсулу, але зможуть використати розчин чи олію. Зараз у нас існують протисудомні препарати в основному тільки у вигляді капсул чи таблеток. Крім того, використання канабіноїдів у комплексі з іншими препаратами дозволяє зменшувати їх кількість, а значить і зменшувати побічні ефекти.

Фактично використання канабісу для пацієнтів дозволило б покращити їхню якість життя і не змушувало б згадувати ту ж хіміотерапію, як страшний сон. А це - важливо!

- А яке твоє ставлення до легалізації не медичного канабісу?

- Враховуючи той факт, що я його не вживаю, - мені байдуже, чи скоріш я ставлюся до цього спокійно. Але агресивного спротиву у мене ця ідея не викликає. З різних джерел маю інформацію, що вплив канабісу на людей дуже індивідуальний: в когось може бути ейфорія, в іншої людини просто загостюються відчуття. В когось з’являється бажання «заховатися». Але жодного разу не чув про появу агресивності чи бажання шукати собі пригоди. Я не можу наполягати на цьому, але це те, що чув багато разів.

Мені здається, що треба нормально вивчити питання, дізнатися, наскільки саме рекреаційний канабіс може нести загрозу суспільству. Чи може викликати залежність, наскільки це загрожує нашим дітям та підліткам. Наскільки складно обмежити до нього доступ для найбільш вразливих груп. А після цього приймати остаточне рішення.

І я скоріш за легалізацію, ніж проти неї, тому що мені не подобається сам факт кримінальної відповідальності за те, що не є суспільною загрозою. Бо ця відповідальність скоріш не перевиховує, а навпаки - затягує в злочинний світ. І, можливо, створює приводи для зловживань (скільки чуєш історій про те, що комусь підкинули «травку» і цим шантажували). Але ж знов: треба досконально вивчити проблему, а не голосувати популістськими лозунгами за чи проти.

Якщо таке рішення буде прийняте через десять років - нічого страшного. Але якщо рішення про медичний канабіс не буде прийнято найближчим часом - пацієнти будуть страждати через недолугість нашої влади і наших політиків.

- Чи можна зробити такий висновок: декриміналізація статей, пов’язаних з рекреаційним канабісом, знизить напругу в суспільстві?

- Скоріш за все, так. Можу припустити, що кількість правопорушень зменшиться не тільки через декриміналізацію, а й через те, що люди перестануть скоювати й інші правопорушення для незаконного придбання марихуани.

- Наскільки складно провести легалізацію хоча б медичного канабісу? Скільки часу на це потрібно?

- У наших реаліях часу може пройти дуже багато. Але, якщо можна зробити тільки потрібне - прийняти закон та на Кабміні - постанову про зміни, - все це займе, мабуть, два-три місяці. Потім - потрібен час, щоб зрозуміти: чи можемо ми самі робити ліки, чи треба закупати за кордоном. Треба вивчити спроможності ринку цих ліків. Далі - величезна просвітницька робота серед лікарів (інерційність багатьох моїх колег я вже відчув на питанні знеболення паліативних пацієнтів). Але головне - зробити перший крок, прийняти закон. Тож загалом на це потрібно менше року, хоча цей строк для когось із пацієнтів може бути задовгим. Дуже сумно, що на таких питаннях спекулюють наші політики...