Опитування Президента — варто чи ні?

Минулого тижня Володимир Зеленський оголосив, що в день голосування на місцевих виборах – 25 жовтня – буде проведено всенародне опитування. Що це означає? Давайте по порядку.

Що це за опитування?

Громадянам пропонується відповісти на п'ять запитань безпосередньо на виході з виборчих дільниць. Опитування проводитиметься у форматі екзит-полу, тільки з особливим переліком запитань, а учасники повинні будуть заповнити бюлетень. Також у бюлетені передбачено поле для коментарів, в якому можна запропонувати запитання для наступних опитувань.

А питання такі:

1. Чи потрібно запровадити довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих масштабах?

2. Чи підтримуєте ви створення на Донбасі вільної економічної зони?

3. Чи потрібно скоротити кількість депутатів у Верховній Раді до 300?

4. Чи підтримуєш ти легалізацію в Україні медичного канабісу для зменшення болю у важких хворих?

5. Чи потрібно Україні на міжнародному рівні підняти питання про використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом?

Насправді, дискусії про зменшення кількості депутатів Верховної Ради велися під час чи не кожної передвиборчої кампанії. Вже декілька років в Україні точиться і питання про медичний канабіс. І це відбувається на тлі того, що протягом 2010-х років у багатьох цивілізованих країнах суттєво переглянули державну політику щодо канабісу. Тож Президент питає думку народу стосовно давно обговорюваних і наболілих тем.

Для чого проводити такі опитування, якщо вони не мають юридичної сили?

Залучення народу до вирішення цих питань є абсолютно демократичним і морально виправданим кроком. Без чітко вираженої думки народу відповідна дискусія може тривати ще багато років, не виходячи на рівень ухвалення рішень. І саме формат загальнодержавного опитування, коли людина свідомо робить вибір на користь певного рішення підвищує його політичну вагу. Для Президента важлива думка громадян і важливо при продовженні реформ спиратися на підтримку більшості суспільства.

Опитування — не референдум

Опитування не дорівнює референдуму — це різні інструменти, наслідки застосування яких не будуть однаковими. Результат опитування не матиме прямих юридичних наслідків. Застосування такої форми безпосередньої демократії потрібно, щоб зафіксувати волю народу й уже з цим політичним мандатом вибудовувати державні позиції.

Водночас опитування — не лише налагодження комунікації з людьми, але й економія коштів, часу й зусиль. Люди приходять на вибори, голосують за партії та кандидатів і заразом можуть висловитися із суспільно важливих питань. Це швидко й ефективно. Адже не потрібно окремо збирати комісії, займати приміщення, запрошувати людей — опитування можна проводити разом з виборами.

[caption id="attachment_80982" align="alignnone" width="640"] Ігор Волков, кандидат у депутати Кіровоградської обласної ради[/caption]

«Всеукраїнське опитування, ініційоване Президентом Володимиром Зеленським на 25 жовтня, має визначити громадську думку щодо важливих питань. В українському суспільстві є проблеми, що потребують вирішення. Оскільки ми демократична країна, рішення маємо ухвалювати всі разом. От, наприклад, одне з питань: чи підтримуєте ви ідею довічного ув'язнення за корупцію в особливо великих розмірах? Мені теж цікаво, що думають з цього приводу мешканці Кіровоградщини. Корупція вже багато років є однією з найобговорюваніших проблем у нашій країні, а значить треба шукати шляхи її подолання. І почати треба з вивчення громадської думки, адже довічне покарання — це серйозна річ, громадськість повинна мати можливість сказати «так» або «ні», щоб Президент орієнтувався і прислухався до загальної думки кожного регіону. Також цікаво знати, наприклад, чи підтримує громадськість Кіровоградської області скорочення кількості народних депутатів до 300? Коли людина має можливість донести свою позицію до Президента — це вже частина життя суспільства європейської держави, до чого ми й прагнемо», — зазначає кандидат у депутати Кіровоградської обласної ради від партії «Слуга Народу» Ігор Волков.